Приповiстi 24:23-34 - Compare All Versions

Поділитись

Ось іще приказки мудрих: Не годиться виявляти упередженість у суді. Хто винного виправдає, стверджуючи: «Ти невинний», — буде проклятий людьми, й затаврований народами. А хто дорікає неправедним, буде схвалений, благословення на нього зійде. Чесне слово приносить радість людині, мов поцілунок в уста. Спершу скінчи працю надворі, упорядкуй ниву, а вже тоді будуй оселю. Не давай неправдивих свідчень проти ближнього, не зводь наклепів. Не кажи: «Як він зі мною, так і я з ним. Я відплачу йому тим же». Я йшов повз поле нероби, вздовж виноградника якогось дурня. Усе поле заросло будяками, бур’яни вкрили землю, кам’яна огорожа повалилася. Я подивився сам, поміркував, зауважив і правду збагнув: трохи поспати, трішки подрімати, побайдикувати, склавши руки, то й бідність заскочить несподівано, як грабіжник, і злидні обсядуть, як вороги.

І оце ось походить від мудрих: Звертати увагу в суді на обличчя не добре. Хто буде казати безбожному: Праведний ти! того проклинатимуть люди, і гніватись будуть на того народи. А тим, хто картає його, буде миле оце, і прийде на них благословення добра! Мов у губи цілує, хто відповідає правдиве. Приготуй свою працю надворі, й оброби собі поле, а потім збудуєш свій дім. Не будь ложним свідком на свого ближнього, і не підговорюй устами своїми. Не кажи: Як зробив він мені, так зроблю я йому, верну людині за чином її! Я проходив край поля людини лінивої, та край виноградника недоумкуватого, і ось все воно позаростало терням, будяками покрита поверхня його, камінний же мур його був поруйнований... І бачив я те, і увагу звернув, і взяв я поуку собі: Ще трохи поспати, подрімати ще трохи, руки трохи зложити, щоб полежати, і приходить, немов мандрівник, незаможність твоя, і нужда твоя, як озброєний муж!...

Це кажу вам, мудрим, аби знали: Недобре зважати на особу на суді. Хто каже безбожному: Ти — праведний! — той буде проклятий народом і зненавиджений серед людей. А ті, хто докоряє, виявляться кращими — на них зійде добре благословення. Ті, які дають відповідь добрими словами, — цілують уста. Приведи в порядок свої справи, аби відійти, будь готовим до поля, — іди за мною і відбудуєш свій дім. Не будь фальшивим свідком проти свого співгромадянина, широко не розкривай свої вуста. Не говори: Як він учинив зі мною, так і я поступлю з ним, — відплачу йому за те, що мене образив. Нерозумна людина — як нива, і обділений розумом — як виноградник; коли його залишиш, він посохне, весь поросте травою і стає запустілим, а його кам’яні огорожі валяться. Згодом я покаявся, я уважно приглядався, щоб вибрати повчання. Трохи дрімаю, трохи сплю, а трохи складаю руки на грудях, — якщо так робиш, тебе неодмінно дожене, наче добрий бігун, твоя злиденність і твоя нужда.

Сказано ще й се мудрими: Вважати в судї на особу - се погано. Хто винуватому скаже: "Ти невинен", того клясти ме люд, того зненавидить народ; Хто ж викаже його вину, тих будуть любити й благословити. Хто відказує по правдї, наче в уста цїлує. Упорай перш твої поза домом справи, упорай перш усе на твойму полі, а тодї вже й в твоїй домівцї розпоряджуй. Не будь льживим на ближнього твого сьвідком; чого ж бо тобі оманювати устами твоїми? Не говори: Як він менї вчинив, так само й я йому вчиню: відплачу чоловікові по вчинкам його. Йшов я раз попри поле чоловіка лїнивого, й уз виноградний сад чоловіка скупоумного: Дивлюсь - терниною все позаростало, земля кругом кропивою окрилась, а камінна огорожа розвалилась. Споглянув я й взяв се до серця, споглянув та й навчивсь такій пересторозї: Не довго будеш спати, не довго дрімати; не довго - згорнувши руки, полежиш, - Аж ось прийде, мов прихожий, вбожество твоє, й нужда твоя - мов чоловік оружний.