Вiд Марка 7:31-37
Вiд Марка 7:31-37 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Ісус залишив околиці Тира й подався через Сидон до Ґалилейського озера через землі Десятимістя. Там до Нього привели глухого чоловіка, який і говорив дуже погано й благали Ісуса покласти на нього руки. Ісус відвів глухого вбік, подалі від натовпу, і вклав пальці в його вуха. Потім, сплюнувши, Ісус торкнувся його язика. Тоді подивився на небо, глибоко зітхнув і сказав глухому: «Еффата!» (Тобто: «Відкрийся!») І тієї ж миті вуха глухого відкрилися, і язик його розв’язався, і він почав говорити виразно. Ісус наказав усім присутнім нікому про це не розповідати. Але чим суворіше Він наказував, тим більше вони розголошували. Всі були дуже вражені й казали: «Він все робить добре: навіть глухим повертає слух, а німим дарує новий голос».
Вiд Марка 7:31-37 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)
Вийшовши з меж Тира й Сидона, Iсус знову пішов до Галілейського моря через межі Десятимістя. І ось приводять до Нього глухого недоріку і благають Його покласти на нього руку. Він, відвівши його одного від народу, уклав Свої пальці в його вуха, плюнув, доторкнувся до його язика, і, звівши погляд на небо, зітхнув, і сказав йому: Еффафа! (тобто: Відкрийся!). І в нього відразу відкрилися вуха і розв’язалися пута язика, і він став говорити чітко. І Він наказав їм, щоб нікому не говорили про це; та скільки Він не наказував їм, вони ще більше розголошували. І, надзвичайно дивуючись, казали: Усе добре зробив: і глухим дає слух, і німим — мову.
Вiд Марка 7:31-37 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
І вийшов Він знов із країв тирських і сидонських, і подався шляхом на Сидон над море Галілейське, через околиці Десятимістя. І приводять до Нього глухого немову, і благають Його, щоб руку на нього поклав. І взяв Він його від народу самого, і вклав пальці Свої йому в вуха, і, сплюнувши, доторкнувся його язика. І, на небо споглянувши, Він зідхнув і промовив до нього: Еффата; цебто: Відкрийся! І відкрилися вуха йому, і путо його язика розв’язалось негайно, і він став говорити виразно! А Він їм звелів, щоб нікому цього не розповідали. Та що більше наказував їм, то ще більш розголошували. І дуже всі дивувалися та говорили: Він добре все робить: глухим дає чути, а німим говорити!
Вiд Марка 7:31-37 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Залишивши околиці Тира й Сидона, Ісус знову прийшов до Галилейського моря, на територію Десятимістя. І привели до Нього глухонімого, і просили Його, щоби поклав на нього руку. Відвівши його вбік від натовпу, Він вложив Свої пальці в його вуха і, плюнувши, доторкнувся до його язика, та, звернувши погляд до неба, зітхнув і каже йому: Еффата! тобто: Відкрийся! І враз відкрилися його вуха, і розв’язалися пута його язика, і він заговорив виразно. Ісус звелів їм, аби нікому про це не говорили. Та чим більше Він їм забороняв, тим більше вони розголошували. І надзвичайно дивувалися, кажучи: Він добре все робить: глухим дає слух, а німим — мову.
Вiд Марка 7:31-37 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
І, знов вийшовши з гряниць Тирських та Сидонських, прийшов до моря Галилейського, у гряницї Десятиградські. І приводять до Него глухого й тяжкомовного; й просять Його, щоб положив на него руку. І, взявши його від народу окроме, вложив пучки свої в уші йому, й сплюнувши, приторкнувсь до язика йому; І, позирнувши на небо, зітхнув і рече до него: Єфата, се єсть: Одчинись. І зараз одчинив ся йому слух, і розімкнулись окови язика його, й заговорив добре. І наказав їм, щоб нїкому не говорили. Що ж більше Він наказував, то надто більше вони проповідували; І превельми дивувались, кажучи: Гаразд усе вчинив: і глухим дає чути, й нїмим говорити.