Вiд Матвiя 27:32-66
Вiд Матвiя 27:32-66 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Виходячи з міста, солдати зустріли одного киринеянина на ім’я Симон і примусили його нести хрест, що призначався для Ісуса. Коли ж вони прийшли до місця, що називалося Ґолґофа (це означає «Лобне місце»), то дали Ісусові випити вина, змішаного з жовчю. Та покуштувавши трохи, Він не став його пити. Розіп’явши Ісуса, воїни, кидаючи жереб, поділили між собою Його вбрання, а потім посідали там стерегти Його. На хресті, над головою Ісуса, солдати прибили дощечку, на якій було написане офіційне звинувачення: це Ісус, Цар Юдейський. Разом із Ісусом були розіп’яті ще двоє розбійників: один праворуч, а другий ліворуч від Нього. Проходячи повз, люди лихословили і збиткувалися з Ісуса й, хитаючи головами, промовляли: «Ти ж нахвалявся геть зруйнувати храм і відбудувати знов його за три дні. Тож врятуй хоча б Себе Самого! Якщо Ти насправді Син Божий, то зійди з хреста!» Головні священики разом з книжниками та старійшинами також насміхалися з Ісуса, кажучи: «Він рятував інших, а Себе Самого врятувати не може! Якщо Він насправді є Царем ізраїльським, то нехай Він зараз зійде з хреста, і ми повіримо в Нього. Він вірить у Господа, тож нехай Всевишній зараз врятує Його, якщо Господь Його вподобав. Бо ж Він Сам сказав: „Я — Син Божий”». І навіть двоє злочинців, які були розіп’яті разом з Ісусом, і ті також ображали Його. Опівдні темрява настала на всій землі, і було так аж до третьої години. Біля третьої Ісус голосно закричав: «Елі, Елі, лема савахтані?» Що означає «Боже Мій, Боже Мій, чому Ти покинув Мене?» Деякі з людей, які стояли поруч, почули це й заговорили між собою: «Він кличе Іллю!» Один чоловік швидко побіг, намочив губку оцтом і, настромивши її на тростину, дав Ісусові напитися. А інші казали: «Залиш Його! Подивимося, чи прийде Ілля Його рятувати». Ісус іще раз голосно скрикнув і помер. Тієї ж миті завіса в храмі розірвалася навпіл: від верху й до самого низу — й здригнулася земля, і скелі розкололися. І склепи відкрилися, й багато померлих людей Божих воскресло. І вийшовши зі своїх гробниць після Ісусового воскресіння, вони пішли до святого міста Єрусалиму і явилися багатьом людям. Коли центуріон і всі ті, хто стерегли з ним разом тіло Ісуса, побачили землетрус і все, що сталося, вони дуже перелякалися й мовили: «Цей Чоловік справді був Сином Божим!» Багато жінок спостерігали здалеку за всім, що трапилося. Вони супроводжували Ісуса від самої Ґалилеї й піклувалися про Нього. Серед них були Марія Маґдалена, Марія, мати Якова і Йосипа, та мати Якова і Іоана. Коли настав вечір, прийшов один багач з Ариматеї на ймення Йосип, який теж був учнем Ісуса. З’явившись до Пилата, він попросив віддати йому тіло Ісусове. Тож Пилат наказав воїнам віддати Його Йосипові. Йосип узяв тіло й, загорнувши у чисте лляне полотно, поклав Його до нової гробниці, що сам вирубав у скелі. Потім, прикотивши величезного каменя, він затулив ним вхід до склепу і пішов звідти. Марія Маґдалена та інша Марія залишилися сидіти біля гробниці. Наступного дня після п’ятниці головні священики й фарисеї зустрілися з Пилатом. Вони мовили до прокуратора: «Шановний, ми пригадали, що Той обманщик, ще коли був живий, сказав: „Я воскресну з мертвих через три дні”. Віддай наказ, щоб добре стерегли гробницю, поки не настане третій день, щоб Його учні не могли прийти й викрасти тіло, а тоді казати всім: „Він воскрес із мертвих”. Бо цей останній обман буде ще гірший від першого». Тоді Пилат відповів: «Ви можете взяти вартових. Ідіть і охороняйте, як знаєте». Тож вони пішли стерегти гробницю та запечатали вхід, й залишили коло нього воїнів.
Вiд Матвiя 27:32-66 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)
Виходячи, вони зустріли одного кірінеянина на ім’я Симон і змусили його нести Його хрест. І, прийшовши на місце, яке називається Голгофа (що означає «місце черепа»), дали Йому пити винний оцет, змішаний з жовчю, та Він, покуштувавши, не схотів пити. Розіп’явши Його, вони розділили Його одяг, кинувши жереб, щоб збулося сказане пророком: Розділили між собою Мій одяг і про Моє вбрання кидали жереб. І, сидячи, стерегли Його там. І помістили над Його головою напис Його вини: Це Ісус, Цар іудейський. Тоді розіп’я´ли з Ним двох розбійників: одного праворуч, а іншого ліворуч. Перехожі ж лихословили Його, хитаючи головами і кажучи: Ти, що руйнуєш Храм і за три дні відбудовуєш, спаси Себе! Якщо ти Син Божий, зійди з хреста! Так само й первосвященники з книжниками й старійшинами, насміхаючись, казали: Інших спасав, а Себе не може спасти! Якщо Він Цар Ізраїлю, хай зійде зараз із хреста, і ми повіримо Йому! Він надіється на Бога, то нехай тепер врятує Його, якщо Він угодний Йому, бо Він казав: Я Син Божий! Так само й розбійники, розп’я´ті з Ним, ганьбили Його. Від шостої ж години настала темрява по всій землі і тривала до дев’ятої години. А близько дев’ятої години Ісус скрикнув гучним голосом: Елі, Елі, лама савахтані? (тобто: Боже Мій, Боже Мій, навіщо Ти покинув Мене?). Деякі з тих, що стояли там, почувши це, сказали: Він Іллю кличе. А один з них відразу ж підбіг, узяв губку, наповнив її винним оцтом і, настромивши на тростину, давав Йому пити. А інші сказали: Давай подивимося, чи прийде Ілля рятувати Його. Та Ісус, знову скрикнувши гучним голосом, випустив дух. І ось завіса Храму розірвалась надвоє зверху донизу, і земля потряслася, і камені розкололися, і гробниці відкрилися, і багато тіл покійних святих воскресли, і, вийшовши з гробниць після Його воскресіння, увійшли у святе місто, і з’явилися багатьом. Сотник же і ті, що стерегли з ним Ісуса, побачивши землетрус і те, що сталося, дуже злякались і сказали: Воістину Він був Сином Божим! Було там багато жінок, що дивилися здаля, які пішли за Ісусом з Галілеї, прислуговуючи Йому. Серед них була Марія Магдалина, Марія, мати Якова й Іосії, та мати синів Зеведеєвих. Коли настав вечір, прийшов багатий чоловік з Аримафеї на ім’я Йосип, який і сам був учнем Ісуса. Він прийшов до Пілата і попросив тіло Ісуса. Тоді Пілат наказав віддати тіло. Узявши тіло, Йосип обгорнув його чистим льняним полотном, і поклав його у своїй новій гробниці, яку висік у скелі, і, приваливши до дверей гробниці великий камінь, пішов. Там була Марія Магдалина й інша Марія, які сиділи навпроти гробниці. Наступного дня, що йде після дня приготування, зібралися до Пілата первосвященники й фарисеї і сказали: Пане, ми згадали, що той обманщик ще за життя сказав: Через три дні Я воскресну. Тож накажи охороняти гробницю до третього дня, щоб Його учні, прийшовши вночі, не вкрали Його і не сказали народу: Він воскрес із мертвих, — і буде останній обман гіршим від першого. Пілат сказав їм: У вас є варта, ідіть і охороняйте, як знаєте. Вони пішли і стали охороняти гробницю, опечатавши камінь і поставивши варту.
Вiд Матвiя 27:32-66 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
А виходячи, стріли одного кірінеянина, Симон на ймення, його змусили нести для Нього хреста. І, прибувши на місце, що зветься Голгофа, цебто сказати Череповище, дали Йому пити вина, із гіркотою змішаного, та, покуштувавши, Він пити не схотів. А розп’явши Його, вони поділили одежу Його, кинувши жереба. І, посідавши, стерегли Його там. І напис провини Його помістили над Його головою: Це Ісус, Цар Юдейський. Тоді розп’ято з Ним двох розбійників: одного праворуч, а одного ліворуч. А хто побіч проходив, Його лихословили та головами своїми хитали, і казали: Ти, що храма руйнуєш та за три дні будуєш, спаси Самого Себе! Коли Ти Божий Син, то зійди з хреста! Так само ж і первосвященики з книжниками та старшими, насміхаючися, говорили: Він інших спасав, а Самого Себе не може спасти! Коли Цар Він Ізраїлів, нехай зійде тепер із хреста, і ми повіримо Йому! Покладав Він надію на Бога, нехай Той Його тепер визволить, якщо Він угодний Йому. Бо Він говорив: Я Син Божий... Також насміхалися з Нього й розбійники, що з Ним були розп’яті. А від години шостої аж до години дев’ятої темрява сталась по цілій землі! А коло години дев’ятої скрикнув Ісус гучним голосом, кажучи: Елі, Елі, лама савахтані? цебто: Боже Мій, Боже Мій, нащо Мене Ти покинув?... Дехто ж із тих, що стояли там, це почули й казали, що Він кличе Іллю. А один із них зараз побіг і взяв губку та, оцтом її наповнивши, настромив на тростину й давав Йому пити. Інші казали: Чекай но, побачмо, чи прийде Ілля визволяти Його. А Ісус знову голосом гучним іскрикнув, і духа віддав... І ось завіса у храмі роздерлась надвоє від верху аж додолу, і земля потряслася, і зачали розпадатися скелі, і повідкривались гроби, і повставало багато тіл спочилих святих, а з гробів повиходивши, по Його воскресенні, до міста святого ввійшли, і багатьом із’явились. А сотник та ті, що Ісуса з ним стерегли, як землетруса побачили, і те, що там сталося, налякалися дуже й казали: Він був справді Син Божий! Було там багато й жінок, що дивилися здалека, і що за Ісусом прийшли з Галілеї, і Йому прислуговували. Між ними була Марія Магдалина, і Марія, мати Якова й Йосипа, і мати синів Зеведеєвих. А коли настав вечір, то прийшов муж багатий із Ариматеї, на ім’я Йосип, що й сам був навчався в Ісуса. Він прийшов до Пилата й просив тіла Ісусового. Пилат ізвелів тоді видати. І взяв Йосип Ісусове тіло, обгорнув його плащаницею чистою, і поклав його в гробі новому своїм, що був висік у скелі. До дверей гробових привалив він великого каменя, та й відійшов. Була ж там Марія Магдалина та інша Марія, що сиділи насупроти гробу. А наступного дня, що за п’ятницею, до Пилата зібралися первосвященики та фарисеї, і сказали: Пригадали ми, пане, собі, що обманець отой, як живий іще був, то сказав: По трьох днях Я воскресну. Звели ж гріб стерегти аж до третього дня, щоб учні Його не прийшли, та й не вкрали Його, і не сказали народові: Він із мертвих воскрес! І буде остання обмана гірша за першу... Відказав їм Пилат: Сторожу ви маєте, ідіть, забезпечте, як знаєте. І вони відійшли, і, запечатавши каменя, біля гробу сторожу поставили.
Вiд Матвiя 27:32-66 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Виходячи, зустріли чоловіка з Киринеї на ім’я Симон, якого примусили нести Його хрест. Коли прийшли на місце, яке зветься Голгофа, що в перекладі означає Череповище, дали Йому випити вина, змішаного з жовчю, але Він, покуштувавши, не схотів пити. А ті, які розіп’яли Його, кидаючи жереб, поділили Його одяг і, посідавши, стерегли Його там. Над Його головою прибили напис Його провини: Це Ісус — Цар юдейський. Тоді розіп’яли з Ним двох розбійників: одного — праворуч, другого — ліворуч. А ті, хто проходив повз Нього, лихословили Його, похитуючи своїми головами і кажучи: Ти, Котрий руйнуєш храм і за три дні відбудовуєш, спаси Себе Самого! Якщо Ти є Син Божий, то зійди з хреста! Так само й первосвященики з книжниками та старшими, глузуючи, говорили: Інших спасав, а Себе Самого не може спасти?! Він, Цар ізраїльський, нехай зійде тепер з хреста — і повіримо в Нього. Він покладав надію на Бога; нехай тепер Його визволить, якщо хоче, бо Він сказав: Я — Божий Син! Так само і розбійники, розп’яті з Ним, насміхалися з Нього. Від шостої години по всій землі тривала темрява — аж до дев’ятої години. А о дев’ятій годині Ісус скрикнув гучним голосом, кажучи: Елі, Елі, лема савахтані? Тобто: Боже Мій, Боже Мій, чому Ти Мене покинув? Деякі з тих, які там стояли, почувши це, говорили, що Він кличе Іллю. І зараз же один із них, підбігши, взяв губку, наповнив її оцтом, настромив на очеретину і дав Йому пити. Інші ж казали: Облиш, подивимося, чи прийде Ілля Його спасати. Ісус же, знову голосно скрикнувши, віддав духа. І ось завіса храму роздерлася надвоє — згори додолу; земля затряслася, скелі порозпадалися, гроби повідкривалися, багато тіл померлих святих устали і, вийшовши з гробів після Його воскресіння, ввійшли до святого міста і явилися багатьом. А сотник і ті, які з ним стерегли Ісуса, побачивши землетрус і те, що сталося, дуже злякалися й говорили: Справді, Він був Божий Син! Було ж там багато жінок, які дивилися здалека; вони йшли за Ісусом з Галилеї, прислуговуючи Йому. Поміж ними була Марія Магдалина, Марія — мати Якова та Йосифа, мати Зеведеєвих синів. Коли настав вечір, прийшов заможний чоловік з Ариматеї на ім’я Йосиф, який і сам був учнем Ісуса; він прийшов до Пилата й попросив тіло Ісуса. Після чого Пилат наказав дати. Взявши тіло, Йосиф обгорнув Його чистим полотном і поклав Його до своєї нової гробниці, яку висік у скелі, та, прикотивши до отвору гробниці великий камінь, відійшов. Була ж там Марія Магдалина і друга Марія, які сиділи напроти гробу. Наступного дня, що після п’ятниці, зібралися первосвященики та фарисеї до Пилата і кажуть: Пане, ми пригадали, що той обманщик сказав ще за життя: Через три дні Я воскресну! Тож накажи стерегти гробницю до третього дня, щоби часом Його учні, прийшовши вночі, не викрали Його та не сказали народові: Він воскрес із мертвих! — бо буде цей останній обман гірший від першого. Пилат сказав їм: Маєте варту, ідіть і забезпечте, як знаєте. Вони пішли й забезпечили гробницю: опечатали камінь і поставили варту.
Вiд Матвiя 27:32-66 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Виходячи ж, знайшли чоловіка Киринейського, на ймя Симона; сього заставили нести хрест Його, І прийшовши на врочище (місце) Голгота, чи то б сказати Черепове місце, дали Йому пити оцту, змішаного з жовчю; і, покуштувавши, не хотїв пити. Розпявши ж Його, подїлили одежу Його, кинувши жереб, щоб справдилось, що сказав пророк: Подїлили собі шати мої, й на одежу мою кинули жереб. І, посїдавши, стерегли Його там; і прибили над головою Його написану вину Його: Се Ісус, цар Жидівський. Тодї розпято з Ним двох розбійників, одного по правицї, а другого по лївицї. Мимойдучі ж хулили Його, киваючи головами своїми, і кажучи: Ти, що руйнуєш церкву, й за три днї будуєш її, спаси ся сам. Коли ти Син Божий, зійди з хреста. Так само ж і архиєреї, насьміхаючись із письменниками та старшими, казали: Инших спасав, а себе не може спасти. Коли Він царь Ізраїлський, нехай тепер зійде з хреста, й ввіруємо в Него; Він уповав на Бога; нехай тепер визволить Його, коли хоче Його; казав бо: Я Син Божий. Так само й розбійники, що були розпяті з Ним, докоряли Йому. Від шестої ж години настала темрява по всїй землї до години девятої. Коло девятої ж години покликнув Ісус великим голосом, глаголючи: Ілі, Ілі лама савахтані; те єсть: Боже мій, Боже мій, чом мене покинув єси? Деякі ж, що там стояли, почувши, казали: Що Ілию кличе сей. І зараз, побігши один із них, і взявши губку, сповнивши оцтом і, настромивши на тростину, поїв Його. Останнї ж казали: Нехай; побачимо, чи прийде Ілия спасати Його. Ісус же, знов покликнувши великим голосом, зітхнув духа. І ось завіса церковня роздерлась надвоє од верху до низу, й земля затрусилась, і скелї порозпадались; і гроби порозкривались; і многі тїла сьвятих усопших повставали, і, вийшовши з гробів після воскресення Його, поприходили у сьвятий город, і показались многим. Сотник же да ті, що були з ним і стерегли Ісуса, побачивши трус і те, що сталось, полякались тяжко, кажучи: Справдї, Божий Син був сей. Було там багато й жінок, що оддалеки дивились, котрі прийшли слїдом за Ісусом із Галилеї, служачи Йому. Між ними була Мария Магдалина, й Мария, мати Яковова та Йосиїна, й мати синів Зеведеєвих. Як же настав вечір, прийшов чоловік заможний з Ариматеї, на ймя Йосиф, що й сам учив ся в Ісуса. Сей, приступивши до Пилата, просив тїла Ісусового. Тодї Пилат і звелїв оддати тїло. І взявши тїло Йосиф, обгорнув його плащеницею чистою, положив його у новім своїм гробі, що висїк у скелї; й прикотивши великого каменя до дверей гробу, одійшов. Була ж там Мария Магдалина й друга Мария, і сидїли навпроти гроба. Завтрішнього ж дня, що після пятницї, зібрались архиєреї та Фарисеї до Пилата, кажучи: Пане, згадали ми, що той обманщик казав, ще живий: Через три днї встану. Звели ж оце стерегти гроба до третього дня, щоб прийшовши ученики Його в ночі, не вкрали Його, й не сказали народові: Устав із мертвих; і буде остання омана гірша первої. Сказав же їм Пилат: Маєте сторожу: йдїть забезпечте, як знаєте. Вони ж, пійшовши, забезпечили гріб, запечатавши камінь, із сторожею.