Вiд Матвiя 26:31-46 - Compare All Versions

Поділитись

Промовляє тоді їм Ісус: Усі ви через Мене спокуситеся ночі цієї. Бо написано: Уражу пастиря, і розпорошаться вівці отари. По воскресенні ж Своїм Я вас випереджу в Галілеї. А Петро відповів і сказав Йому: Якби й усі спокусились про Тебе, я не спокушуся ніколи. Промовив до нього Ісус: Поправді кажу тобі, що ночі цієї, перше ніж заспіває півень, відречешся ти тричі від Мене... Говорить до Нього Петро: Коли б мені навіть умерти з Тобою, я не відречуся від Тебе! Так сказали й усі учні. Тоді з ними приходить Ісус до місцевости, званої Гефсиманія, і промовляє до учнів: Посидьте ви тут, аж поки піду й помолюся отам. І, взявши Петра й двох синів Зеведеєвих, зачав сумувати й тужити. Тоді промовляє до них: Обгорнена сумом смертельним душа Моя! Залишіться тут, і попильнуйте зо Мною... І, трохи далі пройшовши, упав Він долілиць, та молився й благав: Отче Мій, коли можна, нехай обмине ця чаша Мене... Та проте, не як Я хочу, а як Ти... І, вернувшись до учнів, знайшов їх, що спали, і промовив Петрові: Отак, не змогли ви й однієї години попильнувати зо Мною?... Пильнуйте й моліться, щоб не впасти на спробу, бадьорий бо дух, але немічне тіло. Відійшовши ще вдруге, Він молився й благав: Отче Мій, як ця чаша не може минути Мене, щоб не пити її, нехай станеться воля Твоя! І, прийшовши, ізнову знайшов їх, що спали, бо зважніли їм очі були. І, залишивши їх, знов пішов, і помолився втретє, те саме слово промовивши. Потому приходить до учнів і їм промовляє: Ви ще далі спите й спочиваєте? Ось година наблизилась, і до рук грішникам виданий буде Син Людський... Уставайте, ходім, ось наблизився Мій зрадник!

І сказав Ісус учням Своїм: «Усі ви втратите віру в Мене цієї ночі. Кажу так, бо написано у Святому Писанні: „Як ударю пастуха, то й вівці порозбігаються”. Але коли Я воскресну з мертвих, то піду до Ґалилеї та дістануся того міста раніше за вас». Але ж Петро відповів: «Навіть якщо всі втратять віру в Тебе, я ніколи не втрачу!» Тоді Ісус мовив йому: «Істинно кажу тобі: цієї ж ночі, ще до того, як півень проспіває, ти тричі зречешся Мене». Та Петро наполягав: «Навіть якщо я маю вмерти разом з Тобою, я ніколи не зречуся». І всі інші учні мовили те ж саме. Тоді Ісус та Його учні прийшли до місцевості, що називалася Ґефсиманією. І сказав Він учням Своїм: «Посидьте тут, поки Я піду помолюся». Він узяв з собою Петра та двох синів Зеведеєвих. Ісус почав сумувати й журитися, мовлячи учням своїм: «Душа Моя переповнена смертельної скорботи. Зостаньтесь тут і попильнуйте зі Мною». І відійшовши трохи подалі, Він упав долілиць і почав молитися: «Отче Мій, якщо це можливо, хай обмине Мене ця чаша страждань. Але хай збудеться не те, чого Я хочу, а те, чого Ти бажаєш». Повернувшись до Своїх учнів, Ісус побачив, що вони сплять. І звернувся тоді Ісус до Петра: «Хіба ж не могли ви лише однієї години не спати? Не спіть і моліться, щоб не піддатися спокусам, бо дух ваш прагне, а тіло — немічне». І знову Ісус відійшов убік і почав молитися: «Якщо ж не обмине ця чаша страждань Мене, якщо доведеться Мені пити з неї, то нехай збудеться воля Твоя!» Коли Ісус повернувся до учнів, то знову побачив, що вони сплять, бо повіки їхні поважчали. Ісус залишив їх утретє і, відійшовши осторонь, знову молився про те ж саме. Коли Він повернувся до учнів Своїх, то мовив: «Ви все ще спите та відпочиваєте? Час настав, коли Сина Людського віддадуть до рук грішників. Вставайте! Ходімо! Дивіться, ось зрадник Мій наближається!»

Тоді каже їм Ісус: Ви всі спокуситеся Мною цієї ночі, бо написано: Уражу пастиря — і розсіються вівці отари. А після Мого воскресіння Я випереджу вас у Галилеї. У відповідь Петро сказав Йому: Навіть якщо всі спокусяться в Тобі, то я ніколи не спокушуся! Ісус промовив до нього: Запевняю тебе, що цієї ночі, перш ніж заспіває півень, ти тричі від Мене відречешся. Каже Йому Петро: Якби мені навіть треба було померти з Тобою, не відречуся від Тебе! Так само сказали і всі учні. Тоді Ісус приходить з ними до місця, яке зветься Гетсиманія, і каже їм: Посидьте тут, поки Я піду і там помолюся. І, взявши Петра та двох Зеведеєвих синів, почав сумувати й тужити. Тоді каже їм: Смертельним смутком охоплена душа Моя. Залишайтеся тут і пильнуйте зі Мною! І, пройшовши трохи далі, упав долілиць, молячись і кажучи: Отче Мій, якщо можливо, нехай Мене обмине ця чаша; однак не як Я хочу, а як Ти. Повертається до учнів і знаходить, що вони сплять, і каже Петрові: То не змогли ви й однієї години попильнувати зі Мною? Пильнуйте та моліться, щоб не потрапити у спокусу, бо дух бадьорий, а тіло немічне. Знову відійшов; удруге почав молитися, промовляючи: Отче Мій, якщо ця чаша не може обминути, щоб Я не пив її, нехай буде Твоя воля. Повернувшись, побачив, що вони знову спали, бо їхні очі стали важкими. Залишивши їх, Він відійшов, знову помолився і втретє повторив ті самі слова. Тоді приходить до учнів і каже їм: Ви все ще спите й відпочиваєте? Ось наблизилася година, і Син Людський видається в руки грішників. Устаньте, ходімо, бо наблизився Мій зрадник!

Тодї рече до них Ісус: Всї ви поблазнитесь мною сієї ночи. Писано бо: Поражу пастиря, і розсиплють ся вівцї стада. По воскресенню ж моїм попереджу вас у Галилею. Озвав ся ж Петр і каже до Него: Хоч усї поблазнять ся Тобою, я нїколи не зблазнюсь. Рече до него Ісус: Істино глаголю тобі: Що сієї ночі, перше нїж півень запіє, тричі відречеш ся мене. Каже Йому Петр: Хоч би менї з Тобою і вмерти, не відречусь Тебе. Так і всї ученики казали. Тодї приходить з ними Ісус на врочище Гетсиман, і рече до учеників: Сидїть тут, поки, пійшовши, помолюсь оттам. І взяв із собою Петра та двох синів Зеведєвих, і почав скорбіти та вдаватись у тугу. Тодї рече до них: Тяжко сумна душа моя аж до смертї. Підождїть тут, і не спїте зо мною. І пройшовши трохи далїй, припав лицем своїм, молячись і глаголючи: Отче мій, коли можна, нехай мимо йде від мене чаша ся; тільки ж не як я хочу, а як Ти. І приходить до учеників, і знаходить їх сплячих, і рече до Петра: Так не змогли ви однієї години попильнувати зо мною? Пильнуйте та молїть ся, щоб не ввійшли в спокусу. Дух то охочий, тїло ж немошне. Знов, удруге відійшовши, молив ся, глаголючи: Отче мій, як не може ся чаша мимо йти від мене, коли не пити му її, нехай станеть ся воля твоя. І, прийшовши, знаходить їх знов сплячих, були бо очі в них важкі. І, зоставивши їх, пійшов ізнов, і моливсь утретє, промовляючи те ж саме слово. Тодї приходить до учеників своїх, і рече їм: Спіть уже й спочивайте, ось настиг час, і Син чоловічий буде виданий у руки грішникам. Уставайте, ходїмо: ось наближуєть ся зрадник мій.

Тоді Ісус каже їм: Усі ви спокуситеся через Мене в цю ніч, бо написано: Уражу пастуха — і розбіжаться вівці отари. Та після Мого воскресіння Я піду перед вами в Галілею. Петро сказав Йому у відповідь: Навіть якщо всі спокусяться через Тебе, я ніколи не спокушуся. Ісус сказав йому: Істинно тобі кажу: у цю ніч, перш ніж заспіває півень, ти тричі зречешся Мене. Петро каже Йому: Навіть якщо мені треба буде померти з Тобою, я не зречуся Тебе. Те саме казали й усі інші учні. Тоді Ісус приходить з ними на місце, яке називається Гефсиманія, і каже учням: Посидьте тут, поки Я піду помолюся там. І, взявши з Собою Петра та двох синів Зеведеєвих, почав сумувати й терзатися. Тоді каже їм: Моя душа сумує смертельно; побудьте тут і попильнуйте зі Мною. І, пройшовши трохи вперед, упав ниць і молився, кажучи: Отче Мій, якщо можливо, нехай ця чаша пройде повз Мене! Утім, не як Я хочу, а як Ти. Приходить Він до учнів, і бачить, що вони сплять, і каже Петру: То ви не змогли й однієї години попильнувати зі Мною? Пильнуйте й моліться, щоб не впасти в спокусу; дух-то хоче, а плоть немічна. Знову вдруге відійшов і помолився, кажучи: Отче Мій, якщо ця чаша не може пройти повз Мене, щоб Мені не пити її, нехай буде Твоя воля. Прийшовши, Він побачив, що вони знову сплять, бо в них обважніли очі. І, залишивши їх, знову відійшов і помолився втретє, сказавши ті самі слова. Тоді приходить до Своїх учнів і каже їм: Ви й далі спите і відпочиваєте? Ось наблизився час, і Син Людський видається в руки грішників. Уставайте, ходімо; ось наблизився Мій зрадник.