Вiд Матвiя 14:1-14 - Compare All Versions

Поділитись

Того часу прочув Ірод чотиривласник чутки про Ісуса, і сказав своїм слугам: Це Іван Христитель, він із мертвих воскрес, і тому чуда творяться ним... Бо Ірод схопив був Івана, і зв’язав його, і посадив у в’язницю через Іродіяду, дружину брата свого Пилипа. Бо до нього Іван говорив: Не годиться тобі її мати! І хотів Ірод смерть заподіяти йому, та боявся народу, бо того за пророка вважали. А як був день народження Ірода, танцювала посеред гостей дочка Іродіядина, та й Іродові догодила. Тому під присягою він обіцявся їй дати, чого тільки попросить вона. А вона, за намовою матері своєї: Дай мені проказала отут на полумиску голову Івана Христителя!... І цар засмутився, але через клятву та тих, хто сидів при столі з ним, звелів дати. І послав стяти Івана в в’язниці. І принесли на полумискові його голову, та й дали дівчині, а та віднесла її своїй матері... А учні його прибули, взяли тіло, і поховали його, та прийшли й сповістили Ісуса. Як Ісус те почув, Він відплив звідти човном у місце пустинне й самотнє. І, прочувши, народ із міст пішов пішки за Ним. І, як вийшов Ісус, Він побачив багато народу, і змилосердивсь над ними, і їхніх слабих уздоровив.

На той час до царя Ірода, правителя Ґалилеї, дійшла чутка про Ісуса. Він сказав своїм слугам: «Я вважаю, що цей Чоловік й насправді є Іоаном Хрестителем, який повстав із мертвих і тому має таку чудодійну силу». Іще раніше Ірод схопив Іоана, закував його в кайдани й кинув до в’язниці. І зробив він це, щоб задовольнити Іродіаду, яка була дружиною Іродового брата Пилипа, але пізніше Ірод узяв з нею шлюб. Іоан попереджав Ірода: «Не годиться тобі жити з Іродіадою». Але ж Ірод не слухався Іоана, й хотів убити його, однак боявся людей, бо народ вважав Іоана пророком. Та коли настав день народження Ірода, дочка Іродіади танцювала перед ним і гостями та так догодила йому, що він пообіцяв виконати будь-яке її бажання. Мати навчила її сказати: «Подай мені голову Іоана Хрестителя на тарілці». Цар дуже засмутився, але вже дав обіцянку в присутності своїх гостей, які сиділи за столом, тож наказав виконати прохання дівчини. Він послав людей до в’язниці, щоб ті стяли голову Іоанові. Голову Іоана принесли на тарілці й віддали дівчині, а та віднесла її своїй матері. Почувши про це, прийшли учні Іоанові, забрали тіло його й поховали. Потім вони пішли до Ісуса й розповіли про все, що сталося. Довідавшись про смерть Іоана, Ісус поплив на човні до безлюдного місця, щоб побути на самоті. Та коли люди дізналися, де Він, то послідували за Ним зі своїх міст. Коли Ісус вийшов із човна на берег і побачив великий натовп, то був сповнений жалю до цих людей і зцілив хворих, яких вони привели з собою.

На той час тетрарх Ірод почув про Ісуса і сказав своїм слугам: Це Іван Хреститель; він воскрес із мертвих, і тому чудеса діють у ньому! Оскільки Ірод, схопивши Івана, зв’язав його й посадив до в’язниці через Іродіяду, дружину свого брата Филипа, бо Іван говорив йому: Не годиться тобі її мати! За ці слова Ірод хотів вбити його, та боявся народу, тому що Івана вважали пророком. Коли був день народження Ірода, дочка Іродіяди танцювала серед гостей і сподобалася Іродові; він з клятвою пообіцяв їй дати те, чого тільки не попросить. Вона ж, намовлена своєю матір’ю, сказала: Дай мені тут на полумиску голову Івана Хрестителя! Цар засмутився, але через клятву й тих, які сиділи, наказав дати, тож послав стяти голову Іванові у в’язниці. Голову принесли на полумиску та подали дівчині, а вона віднесла своїй матері. І прийшли його учні, взяли тіло, поховали його та пішли й сповістили Ісуса. Почувши це, Ісус відплив звідти човном у безлюдне місце й усамітнився; довідавшись про те, багато людей пішло за Ним пішки з міст. Вийшовши, [Ісус] побачив багатьох людей, змилосердився над ними і оздоровив їхніх хворих.

Того часу Ірод четверовластник почув чутку про Ісуса, і рече до слуг своїх: Се Йоан Хреститель; він устав з мертвих, то й чудеса дїють ся від него. Бо Ірод піймав був Йоана, звязав його, і вкинув у темницю за Іродияду, жінку брата свого Филипа. Бо казав йому Йоан: Не годить ся тобі мати її. І, хотїв його стратити, та опасувавсь народу; бо мали його за пророка. У день же родин Іродових, дочка Іродиядина танцювала перед ними й догодила Іродові. За се обіцяв він, клянучись, що дасть їй, чого просити ме. Вона ж, наперед навчена від матері: Дай менї, каже, тут на блюдї голову Йоана Хрестителя. І засумів Ірод; однак, задля клятьби й задля тих, що сидїли з ним за столом, звелїв дати. І, пославши, стяв Йоана в темницї. І принесено голову його на блюдї, й дано дївчинї, вона ж віднесла матері своїй. І прийшли ученики його, і взяли тїло, й поховали його, й прийшовши, сповістили Ісуса. Почувши про се Ісус, поплив звідтіля човном у пустиню сам один; і почувши народ, пійшов слїдом за Ним пішки з городів. І, вийшовши Ісус, побачив багато народу, й жалкував над ними, й сцїлив недужих їх.

У той час тетрарх Ірод почув чутку про Ісуса і сказав своїм слугам: Це Іоан Хреститель; він воскрес із мертвих, і тому в ньому діють чудодійні сили. Бо Ірод, схопивши Іоана, зв’язав його і посадив у в’язницю через Іродіаду, дружину свого брата Филипа. Бо Іоан казав йому: Не можна тобі мати її. І хотів убити його, та побоявся народу, бо його вважали пророком. А в день народження Ірода дочка Іродіади станцювала перед гостями і догодила Іроду. Тому він з клятвою пообіцяв їй дати все, що тільки попросить. Вона ж за намовою своєї матері сказала: Дай мені тут на блюді голову Іоана Хрестителя. Цар засмутився, та ради клятви й тих, що возлежали з ним, наказав дати їй. І, пославши, відтяв Іоану голову у в’язниці, і принесли його голову на блюді і дали дівчині, а та віднесла своїй матері. Його ж учні, прийшовши, узяли тіло і поховали його, і пішли й розповіли про це Ісусу. Почувши про це, Ісус відплив звідти човном у пустельне місце один, а люди, почувши про це, пішли за Ним із міст берегом. Вийшовши на берег, Ісус побачив багато людей, і зжалився над ними, і зцілив їхніх хворих.