Вiд Iвана 17:6-24 - Compare All Versions

Поділитись

Я Ім’я Твоє виявив людям, що Мені Ти із світу їх дав. Твоїми були вони, і Ти дав їх Мені, і вони зберегли Твоє слово. Тепер пізнали вони, що все те, що Ти Мені дав, від Тебе походить, бо слова, що дав Ти Мені, Я їм передав, і вони прийняли й зрозуміли правдиво, що Я вийшов від Тебе, і ввірували, що послав Ти Мене. Я благаю за них. Не за світ Я благаю, а за тих, кого дав Ти Мені, Твої бо вони! Усе бо Моє то Твоє, а Твоє то Моє, і прославивсь Я в них. І не на світі вже Я, а вони ще на світі, а Я йду до Тебе. Святий Отче, заховай в Ім’я Своє їх, яких дав Ти Мені, щоб як Ми, єдине були! Коли з ними на світі Я був, Я беріг їх у Ймення Твоє, тих, що дав Ти Мені, і зберіг, і ніхто з них не згинув, крім призначеного на загибіль, щоб збулося Писання. Тепер же до Тебе Я йду, але це говорю Я на світі, щоб мали вони в собі радість Мою досконалу. Я їм дав Твоє слово, але світ їх зненавидів, бо вони не від світу, як і Я не від світу. Не благаю, щоб Ти їх зо світу забрав, але щоб зберіг їх від злого. Не від світу вони, як і Я не від світу. Освяти Ти їх правдою! Твоє слово то правда. Як на світ Ти послав Мене, так і Я на світ послав їх. А за них Я посвячую в жертву Самого Себе, щоб освячені правдою стали й вони. Та не тільки за них Я благаю, а й за тих, що ради їхнього слова ввірують у Мене, щоб були всі одно: як Ти, Отче, в Мені, а Я у Тобі, щоб одно були в Нас і вони, щоб увірував світ, що Мене Ти послав. А ту славу, що дав Ти Мені, Я їм передав, щоб єдине були, як єдине і Ми. Я у них, а Ти у Мені, щоб були досконалі в одно, і щоб пізнав світ, що послав Мене Ти, і що їх полюбив Ти, як Мене полюбив. Бажаю Я, Отче, щоб і ті, кого дав Ти Мені, там зо Мною були, де знаходжуся Я, щоб бачили славу Мою, яку дав Ти Мені, бо Ти полюбив Мене перше закладин світу.

Я показав, який Ти є тим людям, котрих Ти дав Мені від світу. Вони були Твоїми, але Ти дав їх Мені, і вони послухалися Твого слова. Зараз же вони знають, що усе, що Ти дав Мені, йде від Тебе. Я дав їм вчення, що Ти дарував Мені, і вони прийняли його. Вони зрозуміли істинно, що Я прийшов від Тебе й повірили, що Ти послав Мене. І Я молюся за них. Я не молюся за всіх людей, а лише за тих, кого Ти дав Мені, бо вони — Твої. Все, що Моє — Твоє, а Твоє — Моє, і Я прославився через них. Я йду до Тебе. Я вже не належу цьому світові, а вони залишаються в ньому. Отче Святий, збережи їх в ім’я Твоє, Яке Ти дав Мені, щоб вони були єдиними — так, як Ми єдині. Коли Я був з ними, то оберігав їх ім’ям Твоїм, яке Ти дав Мені. Я захищав їх, і жоден із них не загинув, крім одного, котрий приречений був на загибель. Усе це збулося, як і було сказано у Святому Писанні. Тепер Я йду до Тебе, але молитву цю промовляю тут, поки перебуваю в цьому світі, щоб цим людям передалася радість Моя, і щоб мали вони радість досконалу. Я приніс їм слово Твоє, та люди зненавиділи їх, бо вони не належать цьому світові, як і Я не належу йому. Я не молюся за те, щоб Ти забрав їх зі світу. Я молюся за те, щоб Ти вберіг їх від лиха. Вони не належать світові цьому, як і Я йому не належу. Приготуй їх на служіння Тобі через служіння істині. Вчення Твоє — істина. Як Ти послав Мене у світ, так і Я послав їх у світ. Я віддаю Себе Тобі на служіння від їхнього імені, щоб і вони могли повністю присвятити себе служінню Тобі. Та Я молю Тебе не лише за них, а також і за тих, хто вірить у Мене завдяки вченню, яке вони несуть для інших. Я молюся за те, щоб усі ці люди єднались у вірі й жили так, як Ти, Отче — в Мені, а Я — в Тобі. Нехай і вони будуть об’єднані з Нами, щоб світ повірив, що Я — Твій Посланець. Я приніс їм славу, що Ти дав Мені, щоб вони єдналися так, як Ми з Тобою. Я буду в них, а Ти — в Мені, щоб і вони могли стати єдиним цілим, щоб світ дізнався, що ти послав Мене, і полюбив їх так, як полюбив Мене. Отче, Я хочу, щоб ті, кого Ти дав Мені, були зі Мною там, де буду Я, щоб вони могли побачити славу Мою, що ти дав Мені, бо полюбив Мене, ще до створення світу.

Я виявив Твоє Ім’я людям, яких Ти Мені дав зі світу. Твої вони були, і Мені дав Ти їх, і вони зберегли Твоє слово. Нині вони зрозуміли, що все, що Ти дав Мені, є від Тебе. Адже слова, які Ти Мені дав, Я передав їм, і вони прийняли і справді зрозуміли, що Я вийшов від Тебе, повіривши, що Ти Мене послав. Я за них благаю, — не за світ благаю, але за тих, кого Ти Мені дав, бо вони Твої; і все Моє — Твоє, а Твоє — Моє; і Я прославився в них. Я більше не є у світі, а вони у світі; Я ж іду до Тебе! Отче Святий, збережи їх у Твоє Ім’я — тих, кого Ти Мені дав, — щоби були одне, як і Ми. Коли Я був з ними [у світі], Я оберігав їх у Твоє Ім’я, — тих, кого Ти Мені дав, — і Я їх зберіг, і ніхто з них не загинув, крім сина погибелі, щоби сповнилося Писання. Нині ж до Тебе Я іду, і кажу про це у світі, щоб вони в собі мали повноту Моєї радості. Я дав їм Твоє Слово, але світ їх зненавидів, бо вони не від світу, як і Я не від світу. Не благаю, щоб Ти забрав їх від світу, але щоби зберіг їх від злого. Вони не від світу, як і Я не від світу. Освяти їх істиною [Своєю]! Твоє Слово — то істина. Як Ти послав Мене у світ, так і Я послав їх у світ. За них Я посвячую Себе, щоб і вони були освячені істиною. Та благаю не лише за них, а й за тих, хто повірить у Мене через їхнє слово, щоб усі були одне, — так, як Ти, Отче, у Мені, а Я в Тобі, — щоб і вони в Нас були; аби світ повірив, що Ти Мене послав. І Я передав їм славу, яку Ти Мені дав, — щоби були одне, як і Ми одне. Я в них, а Ти — в Мені; хай будуть досконалі в єдності, аби світ пізнав, що Ти Мене послав і полюбив їх, як і Мене полюбив. Отче, хочу, щоб ті, яких Ти Мені дав, були зі Мною там, де Я, щоби бачили Мою славу, яку Ти Мені дав, бо Ти полюбив Мене раніше від створення світу.

Обявив я імя Твоє людям, що дав єси менї з сьвіта. Твої були вони, а Ти менї їх дав; і слово Твоє хоронили вони. Тепер зрозуміли вони, що, скільки дав єси менї, все від Тебе. Бо слова, що дав єси менї, дав я їм; і вони прийняли й зрозуміли справдї, що від Тебе прийшов я, і увірували, що Ти мене післав. Я про них молю, не про сьвіт молю, а про тих, що дав єси менї, бо вони Твої. І все моє Твоє, і Твоє моє, і я прославив ся в них. І вже більш я не в сьвітї, а сї в сьвітї, і я до Тебе йду. Отче сьвятий, збережи їх в імя Твоє, тих, котрих дав єси менї, щоб були одно, яко ж ми. Як був я з ними на сьвітї, я беріг їх в імя Твоє; котрих дав єси менї, стеріг я, і нїхто з них не погиб, тільки Син погибельний, щоб писаннє справдилось. Тепер же до Тебе йду, і се глаголю в сьвітї, щоб мали радість мою повну в собі. Я дав їм слово Твоє, і сьвіт зненавидїв їх, бо вони не з сьвіта, яко ж я не з сьвіта. Не молю, щоб узяв їх із сьвіта, а щоб зберіг їх од зла. Не з сьвіта вони, яко ж я не з сьвіта. Освяти їх правдою Твоєю; слово Твоє правда. Як мене післав єси в сьвіт, і я післав їх у сьвіт. І за них я посьвячую себе, щоб і вони були осьвячені правдою. Не про сих же тільки молю, а також і про тих, що задля слова їх увірують у мене, щоб усї одно були: яко ж Ти, Отче, в менї і я в Тобі, щоб і вони в нас одно були, щоб сьвіт увірував, що Ти мене післав єси. І славу, що дав єси менї, дав я їм, щоб були одно, яко ж ми одно. Я в них і Ти в менї, щоб були звершені в одно, і щоб зрозумів сьвіт, що Ти мене післав єси і полюбив їх, яко ж мене полюбив єси. Отче, которих дав єси менї, хочу, щоб, де я, і вони були зо мною, щоб видїли славу мою, що дав єси менї; бо полюбив єси мене перш основання сьвіта.

Я відкрив Твоє ім’я людям, яких Ти дав Мені зі світу. Вони були Твої, і Ти дав їх Мені, і вони дотрималися Твого слова. Тепер вони знають, що все, що Ти дав Мені, є від Тебе; бо слова, які Ти дав Мені, Я дав їм, і вони прийняли їх і дійсно пізнали, що Я вийшов від Тебе, і увірували, що Ти Мене послав. Я за них прошу: не за світ прошу, а за тих, кого Ти дав Мені, бо вони Твої; і все Моє — Твоє, і Твоє — Моє; і Я прославився в них. Я вже не у світі, а вони у світі, а Я йду до Тебе. Святий Отче, збережи у Своє ім’я тих, кого Ти дав Мені, щоб вони були одним, як і Ми. Коли Я був з ними у світі, Я зберігав їх у Твоє ім’я; тих, кого Ти дав Мені, Я зберіг, і ніхто з них не загинув, крім сина загибелі, щоб збулося Писання. А тепер Я іду до Тебе, а це кажу у світі, щоб вони мали в собі Мою повну радість. Я дав їм Твоє слово, і світ зненавидів їх, бо вони не від світу, як і Я не від світу. Не прошу, щоб Ти забрав їх зі світу, а щоб зберіг їх від зла. Вони не від світу, як і Я не від світу. Освяти їх Своєю істиною: Твоє слово є істина. Як Ти послав Мене у світ, так і Я послав їх у світ. І за них Я посвячую Себе, щоб і вони були освячені істиною. І не тільки за них прошу, а й за тих, хто увірує в Мене через їхнє слово, щоб усі були одним: як Ти, Отче, в Мені і Я в Тобі, так і вони щоб були одним у Нас, щоб світ увірував, що Ти Мене послав. І славу, яку Ти дав Мені, Я дав їм, щоб вони були одним, як і Ми одне. Я в них, і Ти в Мені, щоб вони були довершені в одне, і щоб світ пізнав, що Ти Мене послав і полюбив їх, як полюбив Мене. Отче, хочу, щоб ті, кого Ти дав Мені, були зі Мною там, де Я, щоб вони бачили Мою славу, яку Ти дав Мені, бо полюбив Мене ще до заснування світу.