Єремiя 9:1-2
Єремiя 9:1-2 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Чом в голові моїй води не повно? Чом око моє не джерело сліз? Тоді б я міг щоденно і щоночі плакати за тими із моїх людей, кого понищено було. Хто дасть мені притулок у пустелі, щоб кинуть мій народ і геть піти, бо всі вони — невірні й повернулись проти Бога.
Єремiя 9:1-2 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
Ой, коли б на пустині нічліг подорожніх я мав, тоді б я покинув народа свого, і пішов би від них, бо вони перелюбники всі, збори зрадників! Вони напинають свого язика, немов лука свого, для неправди, міцніють вони на землі не для правди, бо від злого до злого ідуть і не знають Мене, говорить Господь!
Єремiя 9:1-2 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Хто мені дасть останнє поселення в пустелі, і залишу мій народ, і відійду від них? Адже всі вони перелюбники, збір невірних! Вони натягнули свій язик, як лук, омана і невір’я укріпилося на землі, бо зі зла вийшли до зла, а Мене не пізнали.
Єремiя 9:1-2 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
О, хто дав би в голову мою воду, а очам моїм джерело сльоз! Я плакав би день і ніч над занапащаннєм дочки народу мого. Ой коли б же менї дано в пустинї притулок подорожних! я покинув би людей моїх та й пійшов од них: всї бо вони перелюбники, купа зрадників.