Книга Суддiв 6:1-6 - Порівняти всі версії

Поділитись

А Ізраїлеві сини чинили зло в очах Господніх, і Господь дав їх у руку мідіянітян на сім літ. І зміцніла Мідіянова рука над Ізраїлем. Ізраїлеві сини поробили собі зо страху перед мідіянітянами проходи, що в горах, і печери, і твердині. І бувало, якщо посіяв Ізраїль, то підіймався Мідіян і Амалик та сини Кедему, і йшли на нього. І вони таборували в них, і нищили врожай землі аж до підходу до Гази. І не лишали вони в Ізраїлі ані поживи, ані штуки дрібної худоби, ані вола, ані осла, бо вони й їхня худоба та їхні намети ходили, і приходили в такій кількості, як сарана, а їм та їхнім верблюдам не було числа. І вони приходили до Краю, щоб пустошити його. І через Мідіяна Ізраїль дуже зубожів, і Ізраїлеві сини кликали до Господа.

Ізраїльтяни знову почали чинити зло в очах Господніх. І Господь віддав їх під владу мидіанців на сім років. Мидіанці були могутніші за ізраїльтян. Через них ізраїльтяни зробили собі схованки в горах, печерах та важкодоступних місцях. Бо хоч би де ізраїльтяни вирощували свої врожаї, мидіанці, амаликійці й навіть люди зі Сходу приходили й нападали на них. Зайди захоплювали їхні землі й знищували те, що земля вродила аж до міста Ґази, не лишаючи нічого на прожиття, жодної вівці, чи вола, чи віслюка. Бо приходили вони зі своєю худобою, зі своїми родинами, налітали хмарою, немов сарана. І числа не було ні їм, ні їхнім верблюдам. Вони приходили й спустошували землю. Отож Ізраїль страшенно збіднів через мидіанців, і почав народ ізраїльський молити Господа про допомогу.

І чинили ізраїльські сини зло перед Господом, і передав їх Господь у руки Мадіяма на сім років. І стала міцною рука Мадіяма на Ізраїлі. Тож ізраїльські сини від мадіямської присутності поробили собі в горах загорожі, печери і твердині. І було, коли сіяв ізраїльський чоловік, і приходив Мадіям, Амалик і сини сходу, і підходили на нього, ставали до бою проти них і нищили плоди землі аж до підходу до Ґази. Не залишали потрібного для життя в Ізраїлі, і для стада, і теляти, і осла, бо вони та їхня худоба приходили і приносили свої намети, приходили численністю, наче сарана, і їм та їхнім верблюдам не було числа, і приходили в ізраїльську землю її нищити. І дуже збіднів Ізраїль від присутності Мадіяма, і заволали ізраїльські сини до Господа.

Як почали ж сини Ізрайлеві ходити таким робом, що був не до вподоби Господеві, подавав Господь їх на поталу Мадиянїям через сїм год. І тяготїла рука Мадиянїїв над Ізраїлем, і сини Ізрайлеві поробили собі перед Мидиянїями леговища в горах та печері в скелях. І що понасївають було Ізрайлитяне, наступлять на їх Мидиянїї, Амаликїї, і ті що жили на востоцї; Та й отаборяться навпроти них та й нївечять уроджай аж по Газу, і не зоставлять нїчого на прожиток Ізраїлеві, нї овечки, нї вола, нї осла. Бо наступали чабануючи (зі скотом) та з наметами, і бувало їх як сарани, безлїч і самих їх і верблюдів, і кочували вони по всїй землї, пустошачи її. Оце ж вельми ослаб Ізраїль через Мадиянїїв. І заквилили тодї сини Ізрайлеві до Господа.