Iсая 44:1-28 - Compare All Versions

Поділитись

А тепер ось послухай, о Якове, рабе Мій, та Ізраїлю, якого Я вибрав. Так говорить Господь, що тебе учинив і тебе вформував від утроби, і тобі помагає: Не бійся, рабе Мій, Якове, і Єшуруне, якого Я вибрав! Бо виллю Я воду на спрагнене, а текучі потоки на суходіл, виллю Духа Свого на насіння твоє, а благословення Моє на нащадків твоїх, і будуть вони виростати, немов між травою, немов ті тополі при водних потоках! Цей буде казати: Я Господній, а той зватиметься йменням Якова, інший напише своєю рукою: для Господа я, і буде зватися йменням Ізраїля. Так говорить Господь, Цар Ізраїлів та Викупитель його, Господь Саваот: Я перший, і Я останній, і Бога нема, окрім Мене! І хто зветься, як Я? Хай розкаже про те, й хай звістить те Мені з того часу, коли Я заклав у давнині народ, і хай нам розкаже майбутнє й прийдешнє. Не бійтеся та не лякайтесь! Хіба здавна Я не розповів був тобі й не звістив? А ви свідки Мої! Чи є Бог, окрім Мене? І Скелі немає, не знаю ні жодної! Всі, що роблять бовванів, марнота вони, і їхні улюбленці не помагають, а свідками того самі: не бачать вони та не знають, щоб застидатись! Хто бога зробив та ідола вилив, що він не помагає? Тож друзі його посоромлені будуть усі, майстрі ж вони тільки з людей. Хай вони всі зберуться та стануть: вони полякаються та посоромляться разом! Коваль тне з заліза сокиру, і в горючім вугіллі працює, і формує божка молотками та робить його своїм сильним раменом, а при тім той голодний й безсилий, не п’є води й мучиться... А тесля витягує шнура, визначує штифтом його, того ідола, гемблями робить його та окреслює циркулем це, і робить його на подобу людини, як розкішний зразок чоловіка, щоб у домі поставити. Настинає кедрин він собі, і візьме граба й дуба, і міцне собі викохає між лісними деревами, ясен посадить, а дощик вирощує. І стане людині оце все на паливо, і візьме частину із того й зогріється, теж підпалить в печі й спече хліб. Також виробить бога й йому поклоняється, ідолом зробить його, і перед ним на коліна впадає. Половину його він попалить в огні, на половині його варить м’ясо та їсть, печеню пече й насичається, також гріється та приговорює: Як добре, нагрівся, відчув я огонь... А останок його він за бога вчинив, за боввана свого, перед ним на коліна впадає та кланяється, йому молиться й каже: Рятуй же мене, бо ти бог мій! Не знають і не розуміють вони, бо їхні очі зажмурені, щоб не побачити, і стверділи їхні серця, щоб не розуміти! І не покладе він до серця свого, і немає знання ані розуму, щоб проказати: Половину його попалив я в огні, і на вугіллі його я пік хліб, смажив м’ясо та їв. А решту його за огиду вчиню, буду кланятися дерев’яній колоді? Він годується попелом! Звело його серце обманене, і він не врятує своєї душі, та не скаже: Хіба не брехня у правиці моїй? Пам’ятай про це, Якове та Ізраїлю, бо ти раб Мій! Я тебе вформував був для Себе рабом, Мій Ізраїлю, ти не будеш забутий у Мене! Провини твої постирав Я, мов хмару, і немов мряку гріхи твої, навернися ж до Мене, тебе бо Я викупив! Радійте, небеса, бо Господь це зробив; викликуйте радісно, глибини землі; втішайтеся співом, о гори та лісе, та в нім всяке дерево, бо Господь викупив Якова, і прославивсь в Ізраїлі! Так говорить Господь, твій Відкупитель, та Той, що тебе вформував від утроби: Я, Господь, Той, Хто чинить усе: Розтягнув Я Сам небо та землю втвердив, хто при тім був зо Мною? Хто ознаки ламає брехливим, і робить безглуздими чарівників, Хто з нічим мудреців відсилає, і їхні знання обертає в нерозум, Хто сповнює слово Свого раба, і виконує раду Своїх посланців, Хто Єрусалимові каже: Ти будеш заселений! а юдейським містам: Забудовані будете ви, а руїни його відбудую! Хто глибіні проказує: Висохни, а річки твої Я повисушую, Хто до Кіра говорить: Мій пастирю, і всяке Моє пожадання він виконає та Єрусалимові скаже: Збудований будеш! а храмові: Будеш закладений!

Послухай, Якове, слуго мій, Ізраїлю, обранцю Мій! Ось що каже Господь, Який створив тебе, в материнському лоні виплекав і Який тобі допоможе. Не бійся, Якове, слуго мій, Ізраїлю, обранцю Мій! Я проллю воду на спраглу землю, джерела на сухі ґрунти. Я проллю Свій Дух на твоїх нащадків, а Своє благословення — на твоїх дітей. І виростуть вони, мов зелені тополі, як вербоньки над водами. Хтось скаже: «Я належу Господу». Інший назве себе іменем Якова, а ще інший напише: «я — Господній» і надасть собі ім’я: «Ізраїль». Ось що говорить Господь, цар Ізраїлю, його Спаситель, Господь Всемогутній: «Я — перший і останній. Немає ніякого іншого бога, крім Мене. Хто схожий на Мене? Нехай тоді скаже, проголосить себе й Мене переконає. Хто ще з давніх-давен передбачив майбутні події? Нехай той скаже нам, що буде далі! Не бійтесь, не лякайтеся. Хіба не Я давно вам розповів і проголосив, що буде далі? Ви — мої свідки. Хіба є ще бог, крім Мене? Немає ніякої іншої „Скелі”, крім Мене. Я знаю, що Я — один! Хто створює бовванів — той нікчема. Не варті й шеляга і ті божки, яких вони цінують. Люди, що свідчать на користь бовванів — сліпці та нікчеми, тому й пошиті в дурні будуть. Хто б робив божка чи виливав боввана, який не дає користі? Всі, хто поклонявся їм, посоромлені. Майстри, які зробили лжебога, — тільки люди. Нехай усі вони зберуться й перед судом постануть, тоді їм буде страшно й соромно. Коваль відділяє шмат металу й над гарячим вугіллям придає йому форму молотками, формує силою рук своїх. Коли він голодніє, то втрачає силу, а коли не п’є води, то стомлюється. Тесляр натягує пофарбований шнурок, окреслює контури стилом, а потім різцем вирізає фігурку. Він придає їй подобу людини, наділяє людськими рисами боввана, що житиме в божниці. Він рубає кедри або ж вибирає кипарис чи дуб. Він може посадити кедр, якого поливатиме дощ, і той виросте високим та міцним серед інших дерев у лісі. Коли дерево підростає настільки, що годиться на паливо, він розрубує дерево, розводить вогнище, обігріває житло, пече хліб. А з частини дерева він робить ще й божка і вшановує його, б’є поклони боввану. Половину дерева він спалює, на вогнищі смажить м’ясо, наїдається досхочу, зігрівається й говорить: „Мені тепло, затишно, дивлюся на вогонь!” Залишок дерева він перетворює на божка, свого боввана. Він схиляється перед ним, поклоняючись. Він молиться й просить: „Врятуй мене, мій боже!” Ці люди не знають чи не розуміють, вони живуть ніби з заплющеними очима й не бачать, їхні серця закриті, тому вони й не здатні розуміти. Ці люди не думають, та не мають кебети сказати: „Я половину дерева спалив на вогнищі і випік хліб, посмажив і з’їв м’ясо. А тепер з решти дерева зробити гидоту? Бити поклони колоді дерев’яній?” Той чоловік не розуміє, що він робить. Його задурманений розум завів його на манівці. Він не може врятуватися, не може сказати: „Я ж тримаю в правиці лжебога”. Пам’ятай про це, Якове, не забудь, Ізраїлю, бо ти — слуга Мій. Я витворив тебе, тому ти, Ізраїлю — Мій слуга, про тебе Я ніколи не забуду. Твої провини Я, мов хмари, розігнав, твої гріхи розсіяв, мов туман. До мене повернись, бо врятував тебе Я. Співайте, небеса, бо все Господь створив! Радій і веселися, земле, до підземних царств. Почніть співати гори і ліси, й дерева, бо Якова Господь звільнив, бо Він являє славу в Ізраїлі». Ось що сказав Господь, ваш рятівник, Який у материнськім лоні вас створив: «Я — Господь, Творець усього. Я Сам розкинув небеса, Я землю Сам розширив. Це Я розвінчую пророків передбачення фальшиві, це Я висміюю всіх віщунів. Це Я знітитися примушую мудрагелів, їхні знання перетворюю на дурницю. Я Той, Хто все здійснить, що говорив слуга Мій, Хто виконає слово посланців Своїх. Я Сам підтверджу, що Єрусалим заселять люди знову, що відбудуються міста Юдеї, Я підніму Єрусалим з руїни. Це Я скажу: „Сухим стань, океане!” Я осушу усі ваші річки. Це Я про Кира розповім усім: „Він — мій пастух, робитиме він те, що Я захочу. Він скаже про Єрусалим, що відродитись має місто знову, про храм, що знову мусить він піднятись”».

А тепер послухай, Мій рабе Якове й Ізраїлю, якого Я вибрав. Так говорить Господь Бог, Той, Хто тебе створив і сформував тебе в материнському лоні: І надалі тобі допомагатиму, не бійся, Якове, Мій слуга, — улюблений Ізраїлю, якого Я вибрав! Адже Я дам воду в спразі тим, які йдуть по безводній землі, зішлю Мого Духа на твоє потомство і Мої благословення на твоїх дітей, і вони зійдуть, як трава посеред води і як верба біля водного потоку. Цей скаже: Я — Божий, і цей назветься іменем Якова, а інший напише: Я — Божий, за іменем Ізраїля. Так говорить Бог, Цар Ізраїля, Який його визволив, Бог Саваот: Я — перший, і Я після цього, і крім Мене немає Бога! Хто такий, як Я? Нехай стане, закличе і приготовиться для Мене, відколи Я вчинив людину — до віку, і хай сповістять вам те, що має настати, раніше, ніж воно прийде. Не приховуйте! Хіба не від початку ви сприйняли, і Я вам сповістив? Ви — свідки, чи є Бог, крім Мене. І не було тоді тих, котрі ліпили і різьбили, усі безумні, вони чинять свої побажання, які їм не на користь. Але засоромляться усі, які роблять бога і вирізьблюють марне, і висохли всі які виготовляли їх. Тож глухі серед людей хай зберуться всі та стануть разом, хай засоромляться і застидаються разом. Адже столяр нагострив залізо, опрацював його знаряддям і на верстаку його обробив, працював над ним силою своєї руки. І голодуватиме, і ослабне, і не питиме води. Столяр, вибравши дерево, визначив його розміри і клеєм підправив його; зробив його, як образ чоловіка і як у розквіті сил людини, щоб поставити його в домі. Дерево, яке вирубав з лісу, яке насадив Господь і дощ виростив, аби було людям для підтримання вогню. І, взявши з нього, зігрівся. Розпалюючи, спечуть на ньому хліб. А з решти роблять богів і їм поклоняються, — тому, половину якого спалили вогнем, і завдяки якому, спікши м’ясо, він попоїв і наситився. І, зігрівшись, він сказав: Приємно мені, що я зігрівся і побачив вогонь. А з решти він зробив різьбленого бога і йому поклоняється та молиться, кажучи: Спаси мене, бо ти мій бог! Вони не пізнали, щоб набратися розуму, бо їхні очі стали темними, щоб не бачити і не зрозуміти своїм серцем. І не задумалися своїм серцем, і не роздумали у своїй душі. І він не пізнав, щоб зрозуміти, що його половину спалив вогнем і на його жарі спік хлібини і, спікши м’ясо, попоїв, а те, що залишилося з нього, зробив гидотою, і їй поклоняються. Пізнайте, що їхнє серце — зола, і вони обманюються, і ніхто не може визволити душу такого. Гляньте! Не говоріть, що омана в Моїй правиці! Пам’ятай це, Якове й Ізраїле, бо ти Мій слуга! Я створив тебе, Мого слугу, і ти, Ізраїле, Мене не забудь! Бо ось Я стер, як хмару, твої беззаконня і, як темряву — твої гріхи. Повернися до Мене і викуплю тебе. Зрадійте, небеса, адже Бог виявив милість Ізраїлю! Затрубіть основи землі, закричіть від радості, гори, пагорби та всі дерева, що на них! Адже Бог викупив Якова, й Ізраїль прославиться. Так говорить Господь, Який тебе викупив і тебе сформував у материнському лоні: Я — Господь, Який усе звершив, простягнув Сам небо і непохитно встановив землю. Хто інший відкине знаки чародіїв і ворожбу від серця, яка відвертає розумних назад і марною чинить їхню раду, і Хто потверджує слова Свого раба і правдивою чинить раду Своїх посланців? Я — Той, Хто каже Єрусалимові: Поселися, — і містам Юдеї: Будуйтеся! І її пустелі посходять. Я — Той, Хто говорить безодні: Будь спустошена, і осушу твої ріки! Я — Той, Хто говорить Кирові бути розумним, — і: Він виконає всі Мої побажання. Я — Той, Хто говорить Єрусалимові: Будуйся, і осную Мій святий дім!

А тепер слухай, кметю мій, Якове й вибраний мій, Ізраїлю. Так говорить Господь, що тебе вибрав і з'образовав, та допомагав тобі, відколи мати на сьвіт народила: Не бійся, мій кметю Якове, любий, вибраний Ізраїлю; Я бо вилию води на жадібне, пущу потоки на те, що висхло; вилию духа мого на твоє насїннє, й благословеннє моє на твоє потомство. І будуть рости, як би в зільнику, як верба над водою. Один скаже: Я - Господень, назве себе імям Якова, а инший напише своєю рукою: Я - Господень, і прізве себе імям Ізраїля. Се глаголе Господь, царь Ізрайлїв, і його відкупитель, Господь сил: Я первий, я й останній; крім мене нема Бога. Хто ж бо рівня менї? нехай виступить, скаже й за порядком розповість усе з того часу, як я сотворив людей в давнину, та нехай звістить, що постане, що буде. Не бійтесь і не лякайтесь. Хиба ж я з давна не вістив, не прорікав вам? Ви сьвідки мої. Чи ж є ще Бог крім мене? Нї, нема иншої твердинї; я нїякої не знаю. Ті, що роблять боги - всї вони ледачі; а найлюбійші їм не приносять нїякої користї; на се вони самі собі сьвідками. Вони нїчого не бачать і не розуміють, тим то вони й осоромляться. Хто зробив бога й вилив ідола, що з його хісна нема? Всї спільники в тому окриються соромом, бо й самі містецї - вони ж ізміж людей; нехай би всї зібрались і стали; вони злякаються й застидаються. Коваль робить із залїза сокиру при огнї з вугля; та при тому оброблює й його, й працює над ним сильною рукою, а з голоду аж упадає на силах; не пє води, з утоми вмлїває. Тесля, шнур напявши, значить міру; гострим знарядом обзначує дерево; потім оброблює його стругом та заокруглює, і так витворює подобину людини гарного виду, щоб уставити його в домі. Він зрубує собі кедри, бере дуба, чи сосну, що йому в дуброві знадобляться, або ясеня, що самий його насадив, а дощик зростив; Се служить йому за топливо й про огріток, запалює огонь і пече хлїб собі. Та з того ж самого вироблює він і бога й бє перед ним поклони; вироблює ідола, й припадає перед ним навколїшки. Частину він спалить ув огнї; при другий частинї пече печеню й їсть до ситу та гріється, й приговорює: добре я загрівся, почув тепло від огню. А з останку дров робить собі бога, ідола свого; бє поклони перед ним, припадає ниць перед ним, молиться до його й говорить: Спаси мене, бо ти бог мій! Не знають бо й не бачать, бо їм очі затулено, щоб слїпом слїпували, й однято розум. І не візьме собі такий до серця, нема в його стілько знання й розуму, щоб собі сказати: Та ж половину з того спалив я в огнї, а на жарі спік хлїб та печеню і з'їв те; хиба ж тепер із останку зроблю собі гидоту? Хиба стану бити поклони перед полїном? Він уганяє за порохом, серце завело його на манївцї, і тяжко йому приходиться, визволити душу свою й сказати; а може се омана в правицї моїй? Згадай про се, Якове й Ізраїлю, ти ж бо - раб мій; я тебе приспособив собі; ти слуга мій, Ізраїлю; не забувай же про мене! Розжену, мов туман, твої беззаконня, мов ту хмару, - гріхи твої. Звеселїтеся ж, ви, небеса, про Господнє дїло; викликайте, глибинї земні; зашуміте радісно, ви гори з гаями й борами своїми; відкупив бо Господь Якова й прославиться в Ізраїлї. От, що говорить Господь, що викупив тебе та приспособив тебе з малку, з лоня матїрнього: Я - Господь: я сотворив усе; я один розпростер небеса й своєю силою утвердив землю; Я обертаю в нїщо ворожбу віщунів льживих; відкриваю безглузддє чарівників; прогоню в зад тих мудрецїв, і виявлюю, що все знаннє їх - дурощі; Я розбуджую слово у слуги мого; я се чиню, що віщування посланцїв моїх вірно спевняються; се я говорю Ерусалимові: Ти знов заселишся, а містам Юдиним: Ви будете одбудовані й розвалища ваші я відстановлю; Я велю глибенї: з'сякни, й ріки твої я висушу; Я скажу Кирові: Мій пастирю, й вволить він волю мою, та й скаже Ерусалимові: будеш одбудований, а храму: будеш знов построєний!