До євреїв 11:8-12 - Порівняти всі версії

Поділитись

Вірою Авраам, покликаний на місце, яке мав прийняти в спадщину, послухався та й пішов, не відаючи, куди йде. Вірою він перебував на Землі Обіцяній, як на чужій, і проживав у наметах з Ісаком та Яковом, співспадкоємцями тієї ж обітниці, бо чекав він міста, що має підвалини, що Бог його будівничий та творець. Вірою й Сара сама дістала силу прийняти насіння, і породила понад час свого віку, бо вірним вважала Того, Хто обітницю дав. Тому й від одного, та ще змертвілого, народилось так багато, як зорі небесні й пісок незчисленний край моря.

Завдяки вірі Авраам, покликаний Богом, підкорився й вирушив у ту землю, яку йому належало одержати як спадщину. Він пішов, хоча й не знав, куди йде. Покладаючись на віру, він мешкав у землі, обіцяної Господом, як чужинець у далекій країні. Він жив у наметах, разом з Ісааком та Яковом, такими ж, як і він, спадкоємцями Божої обітниці. Він зробив це, бо дивився вперед і бачив місто, зведене на справжній основі: місто, задумане й збудоване Богом. Завдяки вірі і всупереч тому, що Сара вже була немічна зачати дитину, та й Авраам був вже дуже старий, Бог їм дав благословення мати дітей, бо повірив він в Господню обіцянку. І от від одного чоловіка, вже майже омертвілого, пішли нащадки, такі ж численні, як зірки небесні, такі ж незліченні, як пісок морський.

Вірою Авраам, коли був покликаний іти на місце, яке мав одержати в спадок, — послухався і пішов, не знаючи, куди йде. Вірою прибув до обіцяної землі, немов до чужої, оселившись у шатрах з Ісааком і Яковом — співспадкоємцями тієї самої обітниці, тому що він очікував міста з підвалинами, творцем і будівничим якого є Бог. Вірою ж і сама Сарра, будучи неплідною, дістала силу зачати і [народила], незважаючи на похилий вік, оскільки вважала вірним Того, Хто обіцяв. І тому від одного — і до того ж завмерлого — народилося так багато, наче зірок на небі, наче незліченного піску край моря.

Вірою, покликаний Авраам, послухав, щоб вийти на те місце, котре мав прийняти в наслїддє, і вийшов, не знаючи, куди йде. Вірою оселивсь у землї обітуваній, яко чужій, живучи в наметах, з Ісааком і Яковом, спільними наслїдниками того ж обітування. Дожидав бо города, що має основини, котрого будівничий і творець Бог. Вірою і сама Сарра прийняла силу на зачаттє насїння і мимо пори віку вродила, тим що вірним уважала Того, хто обітував. Тим же і від одного, та ще помертвілого, народилось множество, як зорі небесні і як піску край моря безлїч.

Вірою Авраам, коли був покликаний, послухався піти в місце, яке мав отримати в спадщину, і пішов, не знаючи, куди йде. Вірою він поселився в обітованій землі, як у чужій, живучи в наметах з Ісааком і Яковом, співспадкоємцями цієї ж обітниці; бо він чекав міста з підвалинами, творцем і будівничим якого є Бог. Вірою й сама Сарра отримала силу для зачаття і після часу дітородного віку народила, оскільки вважала вірним Того, Хто обіцяв. Тому й від одного, і притому омертвілого, народилося так багато, як багато зірок на небі і як незліченний пісок на березі моря.