Авакум 1:12-13 - Порівняти всі версії

Поділитись

Хіба ж Ти не віддавна, о Господи? Боже Ти мій, мій Святий, не помремо! Господи, Ти для суду поставив його, і, о Скеле, призначив його на карання! Твої очі занадто пречисті, щоб міг Ти дивитись на зло, і на насильство дивитись не можеш. Чому ж дивишся Ти на грабіжників, мовчиш, коли несправедливий винищує справедливішого від себе?

Хіба ж не існував Ти, Господи, ще споконвіку? Святий мій Боже, Ти — вічний Бог! О Господи, Ти вавилонян обрав, щоб суд чинити, наша Скеле, Ти їх призначив нас судити. Твій погляд, Господи, занадто чистий, аби дивитися на зло, Ти не в силах бачити неправедні діла. Тоді чому ж за кривдниками стежиш Ти байдуже? Чому мовчиш Ти, коли вбиває праведного злодій?

Хіба Ти не від початку, Господи, мій святий Боже? Тож ми не помремо! Господи, Ти його поставив на суд. І Ти мене зліпив, щоб картати його напоумленням. Чисте око, щоб не бачити зла, і не зможе дивитися на біди. Навіщо Ти дивишся на тих, що зневажають? Чи мовчатимеш, коли безбожний пожирає праведного?

Та чи ж ти, Господи, не Бог мій, не Сьвятий мій з давен давнезних? Нї, ми не погибнемо! Ти, Господи, тілько задля суду напустив його. Скеле моя! ти лиш на кару призначив його. Не твоїм чистим очам дивитись на лиходїйства, не тобі приглядатись угнїтанню! Чом же ти позираєш мовчки на лиходіїв, як безбожник пожерає того, що праведнїйший від його?