Буття 35:1-29
Буття 35:1-29 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
І мовив тоді Бог до Якова: «Вставай, іди до Бетела, оселись там і споруди вівтар Богові, що явився тобі, коли ти тікав від брата свого Ісава». І звернувся Яків до своєї родини і до всіх, хто був із ним: «Киньте всіх чужих божків, яких маєте, очистіться й перевдягніться. Залишмо це місце й ходімо до Бетела. Там я поставлю вівтар Богу, Який відповів мені в день біди моєї і був зі мною на всьому шляху, яким я йшов». І повіддавали вони Якову всіх чужих божків, що мали з собою, і всі сережки, що були в їхніх вухах. І закопав Яків усе те під дубом поблизу міста Сихема. Тоді вони рушили звідти. І послав Бог великий жах перед Яковим родом на навколишні міста, і ніхто не став переслідувати синів Якова. Отже, прийшов Яків зі всіма людьми, що були з ним, до Луза (він іще звався Бетелом), що в землі Ханаанській. І спорудив він там вівтар, і назвав те місце Ель-Бетелом, оскільки Бог явився йому на тому місці, коли Яків утікав від свого брата. Дебора, Ревеччина годувальниця, померла і була похована під дубом поблизу Бетела, і Яків назвав той дуб Аллон-Бакут. Бог знову явився Якову, коли той повернувся з Паддан-Арама, і благословив його. Бог сказав йому: «Твоє ім’я Яків. Віднині ти більше не зватимешся Яковом, а ім’ям твоїм буде Ізраїль». Тож назвав Він його Ізраїлем. І сказав йому Бог: «Я — Бог Усемогутній. Плодися і розмножуйся. Народ, навіть багато народів почнуться від тебе. Царі також почнуться від тебе. Землю, що Я дав Аврааму та Ісааку, Я віддам тобі й твоїм нащадкам». І Бог залишив те місце, де говорив з ними. Отже, Яків поставив стовп, кам’яний стовп на місці, де Він розмовляв із ним, і полив вином та оливою в пожертву. І назвав Яків те місце, де Бог розмовляв із ним, Бетелом. Тоді вони залишили Бетел. Коли вони ще не дісталися до Ефрата (Віфлієма), у Рахилі почалися пологи. Вони були дуже тяжкі. Поки вона не могла розродитися, повитуха сказала: «Не бійся, в тебе буде ще один син». Рахиль помирала і, помираючи, назвала сина Беноні, але його батько дав йому ім’я Веніамин. Рахиль померла, і поховали її на шляху до Ефрата (тобто Віфлеєма). І поставив Яків поблизу її могили пам’ятник, що й донині є на могилі Рахилі. Потім Ізраїль рушив далі й розкинув шатра на південь від башти Едера. Поки Ізраїль залишався на тій землі, Рувим пішов і переспав з Вілхою, батьковою наложницею. Ізраїль довідався про це і дуже розлютився. Яків мав дванадцятеро синів. Синами Леї були Рувим (первісток Якова), Симеон, Левій, Юда, Іссаха́р та Завулон. Синами Рахилі були Йосип та Веніамин. Синами Вілхи, Рахилевої служниці, були Дан та Нафталі. Синами Зілпи, Леїної служниці, були Ґад і Ашер. Це були сини Якова, що народились у нього в Паддан-Арамі. Яків прийшов до свого батька Ісаака в Мамре, в Киріат-Арву (тобто Хеврон), де оселилися Авраам та Ісаак. Ісаак прожив сто вісімдесят років. І з останнім подихом Ісаак помер. Він прилучився до своїх пращурів, проживши довге й повне життя. Його сини Ісав та Яків поховали його.
Буття 35:1-29 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
І сказав Бог до Якова: Уставай, вийди до Бет-Елу, і там осядься, і зроби там жертівника Богові, що явився тобі, як ти втікав був перед Ісавом, братом своїм. І сказав Яків до дому свого, до всіх, хто був із ним: Усуньте чужинних богів, які є серед вас, і очистьтеся, і змініть свою одіж. І встаньмо, і підім до Бет-Елу, і зроблю я там жертівника Богові, що відповів мені в день мого утиску, і був зо мною в дорозі, якою ходив я. І вони віддали Якову всіх чужинних богів, що були в їх руках, і сережки, що в їхніх ушах, а Яків сховав їх під дубом, що перед Сихемом. І вирушили вони. І великий жах обгорнув ті міста, що навколо них, і вони не гналися за синами Якова. І прибув Яків до Лузу, що в землі ханаанській, цебто до Бет-Елу, він і ввесь народ, що був з ним. І збудував він там жертівника, та й назвав те місце: Ел Бет-Ел, бо там явився йому Бог, коли він утікав перед своїм братом. І вмерла Девора, мамка Ревеки, і була похована нижче Бет-Елу під дубом, а він назвав ім’я йому: Аллон-Бахут. І ще явився Бог до Якова, коли він прийшов був із Падану арамейського, і поблагословив його. І сказав йому Бог: Ім’я твоє Яків. Не буде вже кликатися ім’я твоє Яків, але Ізраїль буде ім’я твоє. І назвав ім’я йому: Ізраїль. І сказав йому Бог: Я Бог Всемогутній! Плодися й розмножуйся, народ і громада народів буде з тебе, і царі вийдуть із стегон твоїх. А той Край, що я дав його Авраамові та Ісакові, дам його тобі, і нащадку твоєму по тобі дам Я той Край. І вознісся Бог з-понад нього в місці, де з ним говорив. І поставив Яків пам’ятника на тому місці, де Він говорив з ним, пам’ятника кам’яного, і вилив на нього винне лиття, і полив його оливою. І назвав Яків ім’я місцю, що там говорив із ним Бог: Бет-Ел. І він рушив із Бет-Елу. І була ще ківра землі до Ефрати, а Рахіль породила, і були важкі її пологи. І сталося, коли важкі були її пологи, то сказала їй баба-сповитуха: Не бійся, бо й це тобі син. І сталося, коли виходила душа її, бо вмирала вона, то назвала ім’я йому: Бен-Оні, а його батько назвав його: Веніямин. І вмерла Рахіль, і була похована на дорозі до Ефрати, це є Віфлеєм. І поставив Яків пам’ятника на гробі її, це надгробний пам’ятник Рахілі аж до сьогодні. І рушив Ізраїль, і розтягнув намета свого далі до Міґдал-Едеру. І сталося, коли Ізраїль перебував у тім краї, то Рувим пішов і ліг із Білгою, наложницею батька свого. І почув Ізраїль, і було це злим йому. А в Якова було дванадцятеро синів. Сини Ліїні: перворідний Якова Рувим, і Симеон, і Левій, і Юда, і Іссахар, і Завулон. Сини Рахілині: Йосип і Веніямин. А сини Білги, невільниці Рахілиної: Дан і Нефталим. А сини Зілпи, невільниці Ліїної: Ґад і Асир. Оце сини Якова, що йому народжено в Падані арамейському. І прибув Яків до Ісака, свого батька, до Мамре, до Кир’ят-Арби, цебто Хеврону, що там жив Авраам та Ісак. І були Ісакові дні сто літ і вісімдесят літ. І впокоївся Ісак та й помер, і прилучився до своєї рідні, старий та нажившись. І поховали його Ісав та Яків, сини його.
Буття 35:1-29 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Рече ж Бог до Якова: Уставши, пі- діймайсь до Бетеля, та й осядься тамо, і сотвори там жертівника Богу, що явився тобі, як утїкав єси од Езава, брата твого. Каже ж Яков домові свому й усїм, що були з ним. Повикидайте боги чужі, які є в кого з вас, та й очищайтесь і поперемінюйте одїж свою. Та вставаймо й підіймаймось у Бетель, та поставимо там жертівника Богу, що послухав мене в день бідування мого, та й був зо мною в дорозї, що верстав я. І видали Яковові богів чужих, що були в руках їх, і сережки, що були в ушу їх, і сховав їх Яков під дубом, що під Сихемом. І помандрували вони, і був страх Божий на містах круг їх, і не вганяли за синами Якововими. Прийшов же Яков у Луз, що в Канаан землї, се єсть Бетель, він і ввесь люд його, що були з ним. І поставив там жертівника; і проложив тому врочищу прізвище Ель-Бетель, там бо явивсь йому Бог, як утїкав од Езава, брата свого. Умерла ж Дебора, мамка Ребечина, і поховали її під дубом і проложили йому прізвище Аллон-Бакут, дуб голосїння. Явився ж Бог Яковові знов, як прийшов із Мезопотамиї, і благословив його. І рече йому Бог: Імя твоє не звати меться вже Яков, нї! Ізраїль буде імя твоє. І дав йому прізвище Ізраїль. Рече ж йому Бог: Я Бог всемогущий. Бувай плодющий і намножуйся. Народи і купа народів будуть із тебе, і царі з чересел твоїх вийдуть. І землю, що дав Авраамові й Ізаакові, тобі віддам, і насїнню твойму по тобі дам землю сю. Знявся ж Бог від його, від урочища, де розмовляв із ним. І поставив Яков стовпа на врочищі, де він розмовляв із ним, стовпа камяного та й злив на його ливною жертвою, і злив олії на його. І проложив Яков прізвище врочищу тому, де розмовляв із ним Бог, Бетель. І рушили вони з Бетеля, і було вже не далеко до Евфрата і настигла Рахелю родїльня мука, і мала вона породи важкі. Сталося ж, як вона мала важкі породи, каже їй баба сповитуха: Крепись; бо й се буде в тебе син. Сталося ж, як покидала її душа, умірала бо, дала йому імя Бенонї, болюча дитина, отець же дав йому імя Бенямин, щасна дитина. Умерла ж Рахеля, і поховано її на шляху до Евфрата, се єсть Бетлегем. І поставив Яков стовпа над гробом її. Се стовп на Рахелиному гробу по сей день. Помандрував же Ізраїль і напяв намета свого за Мигдаль-Єдером. Сталося ж, як осївсь Ізраїль на тій країні, прийшов Рубен та й лїг із Билгою, батьковою наложницею. І дочувсь про се Ізраїль. Було ж синів у Якова дванайцятеро. Синове Леїні: Рубен, первенець Яковів, та Симеон, та Левій, та Юда, та Іссахар, та Зебулон. Синове Рахелині: Йосиф та Бенямин. Синове Балли, рабинї Рахелиної: Дан та Нефталїй. Синове Зелфи, рабинї Рахелиної: Гад і Ассер. Се синове Яковові, що понароджувались йому в Мезопотамії. Прийшов же Яков до Ізаака, отця свого, в Мамрійщину, в Киріят-Арбу, се Геброн, де пробував Авраам та Ізаак. Було ж Ізаакові сто і вісїмдесять год. І розлучивсь Ізаак із душею й умер, і прилучивсь до роду свого, старий, нажившись на сьвітї. І поховали його Езав та Яков, синове його.