Єзекiїль 33:30-33
Єзекiїль 33:30-33 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Що ж до тебе, сину людський, земляки твої балакають про тебе попідтинню та під дверима будинків, кажучи один одному: „Ходімо послухаємо послання від Господа!” Люди Мої приходять до тебе, як зазвичай, сідають перед тобою і слухають слова твої, але в житті не тримаються їх. На словах проголошують відданість, але в серцях своїх прагнуть неправедної наживи. Справді, ти для них не більше, як людина, що співає пісні любові чарівним голосом і добре грає на інструменті, бо чують вони слова твої, але не дотримуються їх. Коли все це сповниться, а це збудеться неодмінно, тоді вони знатимуть, що мешкав серед них пророк».
Єзекiїль 33:30-33 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
А ти, сину людський, сини твого народу умовляються про тебе при стінах і в дверях домів, і говорять один з одним, кожен зо своїм братом, кажучи: Увійдіть та послухайте, що це за слово, що виходить від Господа? І прийдуть до тебе, як приходить народ, і сядуть перед тобою як Мій народ, і послухають твоїх слів, але їх не виконають, бо що приємне в устах їхніх, те вони зроблять, а серце їхнє ходить за захланністю їхньою. І ось ти для них, як пісня кохання, красноголосий і добрий грач, і вони слухають слова твої, але їх не виконують! А коли оце прийде, ось воно вже приходить! то пізнають вони, що серед них був пророк.
Єзекiїль 33:30-33 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
І ти, людський сину, сини твого народу — вони говорять про тебе біля муру і в брамах домів, і кажуть вони, кожний до свого брата, мовлячи: Зберемося і послухаймо, що виходить від Господа! І вони приходять до тебе, коли сходиться народ, і сидять перед тобою, і слухають твої слова, та їх не чинитимуть, бо брехня в їхніх устах, і їхнє серце — за опоганеннями. І вони будь їм, як голос милозвучного мелодійного Псалтиря, і почують твої слова, та не чинитимуть їх. І коли лиш прийдеш, то скажуть: Ось іде! І пізнають, що посеред них був пророк.
Єзекiїль 33:30-33 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Сину чоловічий: земляки твої розмовляють про тебе попід мурами в дверах на порогах у себе, й балакають насьмішливо проміж себе один до одного, брат до брата: Ось ходїм, послухаймо, яке слово вийшло од Господа! І приходять вони до тебе гурмом, і сїдають перед тобою, яко мій люд, і слухають слово твоє, та не виповняють його, бо в устах своїх роблять собі з його жарти, й серце їх уганяє за наживою. І ось, ти в них мов сьпівак забавний, що має гарний голос і на струнах до ладу перебирає; вони слухають слово твоє, та не сповняють його. Як же воно справдиться, - ба вже й справджується, - тодї зрозуміють, що між ними був пророк.