Єзекiїль 12:1-28
Єзекiїль 12:1-28 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Слово Господа дійшло до мене: «Сину людський, ти живеш серед бунтівного народу. Вони мають очі, щоб бачити, але не бачать, і вуха, щоб чути, але не чують, бо вони — непокірний народ. Через те, сину людський, поскладай свої пожитки для вигнання і серед ясного дня, на їхніх очах, вибирайся та йди з того місця, де ти був, в інше. Можливо, вони зрозуміють, хоча вони й бунтівний дім. Ясним днем, на їхніх очах, винеси свої пожитки, складені для вигнання. Тоді ввечері, на їхніх очах, вийди, як ті, що йдуть у вигнання. На їхніх очах, пробий стіну й витягни свої речі крізь пролам. Поклади їх на плечі на їхніх очах і винеси в темряву. Закрий своє обличчя так, щоб ти не міг бачити землю, бо я зробив тебе знаком для дому Ізраїлю». Тож я зробив так, як мені наказано. Ясним днем я виніс свої речі, спаковані для вигнання. Тоді ввечері я прорив стіну руками, витяг мої пожитки в темряві і, несучи їх на плечах, пішов геть на їхніх очах. Вранці слово Господа дійшло до мене: «Сину чоловічий чи не питав тебе цей бунтівний дім Ізраїлю про те, що робиш ти? Скажи їм, що Господь Бог так говорить: „Це віщування щодо князя Єрусалима і всього дому Ізраїлю, хоч би хто там є”. Скажи їм: „Я — знак для вас. Як я зробив, так буде зроблено і з ними. Вони підуть у вигнання як полонені. Князь серед них покладе свої речі собі на плече в темряві й піде, і для того, щоб він пройшов, у стіні буде вирито пролам. Він закриє своє обличчя, щоб люди не впізнали його, та через те не бачитиме землю. Я розставлю на нього тенета і його буде зловлено в Мою пастку. Я відведу його до Вавилона, землі халдеїв, але він не побачить її. Я розпорошу на всі вітри всіх тих, хто навколо нього: його помічників та його військо — і Я переслідуватиму їх з оголеним мечем. Вони збагнуть, що Я Господь, коли я розсію їх серед поган і порозкидаю по країнах. Але я збережу кількох із них від меча, голодомору та чуми, щоб серед народів, куди вони підуть, вони могли визнати всі свої мерзотні звичаї. Тоді вони знатимуть, що Я — Господь”». Слово Господа дійшло до мене: «Сину людський, тремти, коли ти будеш їсти їжу і здригайся від жаху коли п’єш воду. Скажи людям краю: „Ось що Господь Бог говорить про тих, хто мешкає в Єрусалимі та в землі Ізраїльській: „Вони споживатимуть свою їжу у тривозі й питимуть свою воду в розпачі, бо все в країні їхній буде знищено через насильство тих, хто живе там. Нині людні міста лежатимуть спустошені, і земля буде занедбана. Тоді всі узнаєте що Я — Господь”». Слово Господа дійшло до мене: «Сину людський, що то за прислів’я що ви мали в землі Ізраїльській: Не збудуться ведіння пророцькі, лихо нескоро прийде к нам». Скажи їм, що Господь Бог так говорить: «Я збираюся покласти край цьому прислів’ю, вони більше не повторюватимуть його в Ізраїлі. Скажи їм: Наблизилися дні, коли кожна з’ява збудеться, та лихо прийде до кожного у хату». «Бо не буде більше ніяких хибних з’яв чи облудливих віщувань серед народу ізраїльського. Я, Господь, говоритиму те, що волію, і воно виповнюватиметься без зволікань. Бо за твоїх днів, о, доме бунтівний, Я виповню все, хоч би що Я сказав», — проголошує Господь Бог. Слово Господа дійшло до мене: «Сину людський, дім Ізраїлю говорить, що з’ява, яку він бачить, збудеться через багато років, і він пророкує про далеке майбутнє. Тож скажи їм, що Господь Бог так говорить: „Жодне з Моїх слів не буде більше відкладене, хоч би що Я сказав, виповниться”». Так проголошує Господь Бог.
Єзекiїль 12:1-28 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
І було мені слово Господнє таке: Сину людський, ти живеш серед дому ворохобного, вони мають очі, щоб бачити, та не бачать, мають вуха, щоб слухати, та не чують, бо вони дім ворохобний. А ти, сину людський, пороби собі речі для мандрівки, і йди на вигнання вдень на їхніх очах, і підеш на вигнання з свого місця до іншого місця на їхніх очах, може побачать вони, що вони дім ворохобности. І повиносиш свої речі, як речі для мандрівки, удень на їхніх очах, а ти вийдеш увечорі на їхніх очах, як виходять вигнанці. На їхніх очах пробий собі дірку в стіні, і повиносиш нею. На їхніх очах на рамені повиносиш, винесеш потемки, закриєш обличчя своє, і не побачиш землі, бо Я поставив тебе знаком для Ізраїлевого дому. І зробив я так, як наказано мені: речі свої я повиносив удень, а ввечорі пробив собі рукою дірку в стіні, потемки повиносив, на рамені носив на їхніх очах. А ранком було мені слово Господнє таке: Сину людський, чи ж не сказав до тебе дім Ізраїлів, дім ворохобности: Що ти робиш? Скажи до них: Так сказав Господь Бог: Це пророцтво про начальника Єрусалиму та ввесь Ізраїлів дім, що в ньому вони. Скажи: Я ваш знак. Як зробив Я, так буде зроблено їм, підуть на вигнання в полон! А той начальник, що серед них, на рамені буде нести потемки й вийде; у стіні проб’ють дірку, щоб вивести його; обличчя своє він закриє, щоб не бачити землі очима. І розтягну на нього сітку Свою, і він буде схоплений в пастку Мою, і відведу його до Вавилону, до халдейського краю, та його він не побачить, і там помре. А все, що навколо нього, його помічники та всі війська його, розпорошу на всі вітри, і витягну за ними меча... І пізнають вони, що Я Господь, коли розвію їх поміж народами та розпорошу їх по країнах! А нечисленних з них людей збережу від меча, від голоду та від зарази, щоб вони оповідали про свої гидоти серед народів, куди поприходять. І вони пізнають, що Я Господь! І було мені слово Господнє таке: Сину людський, їж свій хліб у дрижанні, а воду свою пий у тремтінні та в журбі. І скажеш до народу цього Краю: Так говорить Господь Бог на мешканців Єрусалиму, на Ізраїлеву землю: Вони хліб свій в журбі будуть їсти, а воду свою будуть пити в остовпінні, бо спустошів їхній Край від своєї повні за насилля всіх, що мешкають у ньому. І поруйнуються населені міста, а Край стане спустошенням, і пізнаєте ви, що Я Господь! І було мені слово Господнє таке: Сину людський, що це в вас за приповістка така в Ізраїлевій землі: Продовжаться дні, і зникне всіляке видіння? Тому скажи їм: Так говорить Господь Бог: Припиню Я цю приповістку, і більше не будуть її приповісткувати в Ізраїлі, але говори їм: Наблизилися оті дні й слово всякого видіння. Бо не буде вже жодного марного видіння та підлесливого чарування в Ізраїлевім домі. Бо Я, Господь, буду говорити, а яке слово говоритиму, то буде воно здійснене, не відтягнеться вже, бо за ваших днів, доме ворохобности, буду говорити слово, і його виконаю, говорить Господь Бог. І було мені слово Господнє таке: Сину людський, ось говорить Ізраїлів дім: Те видіння, яке він бачить, воно про далекі дні, і про далекі часи він пророкує. Тому їм скажи: Так говорить Господь Бог: Не відтягнуться вже всі слова Мої, яке слово говоритиму, те буде виконане, говорить Господь Бог!
Єзекiїль 12:1-28 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
І до мене було Господнє слово, що промовляло: Людський сину, не живи посеред їхніх неправедностей, вони мають очі, щоби бачити, та не бачать, і мають вуха, щоби чути, та не чують, тому що це — Дім, що засмучує. І ти, людський сину, зроби собі посуд полонених вдень перед ними і будеш забраний у полон з твого місця на інше місце перед ними, щоб побачили, що це — Дім, що засмучує. І винесеш твій посуд, посуд полонених вдень перед їхніми очима, і ти вийдеш увечері, як виходить полонений. Перед ними зроби собі діру в стіні й перейдеш крізь неї. Перед ними на рамена будеш піднесений і вийдеш схованим, закриєш своє обличчя і не побачиш землю. Тому що Я дав тебе для дому Ізраїля, як знак. І я зробив так за всім, що Ти мені заповів, і я виніс, наче посуд полонених вдень, а ввечері я собі зробив пролом у стіні, і я, ховаючись, вийшов, і був винесений на плечах перед ними. І до мене вранці було Господнє слово, що казало: Людський сину, хіба Я не сказав тобі, доме Ізраїля, доме, що засмучуєш: Що ти чиниш? Скажи їм: Так говорить Господь, Володар і Проводир в Єрусалимі та в усьому домі Ізраїля, які є посеред них, скажи: Я чиню знаки посеред нього. Як Я зробив, так їм і буде. Вони підуть у переселення і в полон, і володаря серед них будуть нести на плечах, і він крадькома вийде через мур, — зробить пролом у ньому, щоб вийти через нього. Він сховає своє обличчя, щоб не побачили його оком, і він не побачить більше землю. І Я простягну Мою сіть на нього, і він буде схоплений Моєю пасткою, і Я поведу його до Вавилону, у землю халдеїв, і він її не побачить, і там скінчиться. І всіх його помічників, що довкола нього, і всіх, хто його підтримує, Я розсію на всякий вітер і меча оголю за ними. І пізнають, що Я — Господь, коли Я їх розсію між народами, і розсію їх в країнах. І залишу з них мужів числом від меча, від голоду і від смерті, щоб розповіли про всі їхні беззаконня в народах, куди вони туди ввійдуть. І пізнають, що Я — Господь. І до мене було Господнє слово, що промовляло: Людський сину, з болем їстимеш твій хліб і з мукою та болем питимеш воду, і скажеш народові землі: Так говорить Господь тим, що живуть в Єрусалимі в землі Ізраїля: Їхній хліб з недостатком їстимуть і їхню воду зі згубою питимуть, щоб загинула земля з її повнотою, бо в безбожності всі, що живуть на ній. І їхні заселені міста опустіють, і земля буде на знищення. І пізнаєте, що Я — Господь. І до мене було Господнє слово, що промовляло: Людський сину, яка це для вас притча в землі Ізраїля, що кажете: Дні далекі, загинуло видіння? Через це скажи їм: Так говорить Господь: Відверну цю притчу і більше не скажуть цю притчу, доме Ізраїля! Бо скажеш їм: Наблизилися дні й слово всякого видіння. Адже не буде більше жодного оманливого і чародійного видіння для милості посеред синів Ізраїля, тому що Я, Господь, скажу Мої слова, скажу і зроблю, і не продовжу більше, бо у ваші дні, доме, що засмучує, скажу слово і зроблю, — говорить Господь. І до мене було Господнє слово, що промовляло: Людський сину, ось дратівний дім Ізраїля впевнено говорить: Видіння, яке цей бачить, на численні дні, і на далекі часи цей пророкує. Через це скажи їм: Так говорить Господь: Не розтягнуться більше всі Мої слова, які тільки промовлю. Скажу і зроблю! — говорить Господь.
Єзекiїль 12:1-28 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
І надійшло до мене слово Господнє, таке: Сину чоловічий! ти живеш серед неслухняного дому; вони мають очі, щоб убачати, та не бачать, мають уші, щоб чувати, та не чують; бо вони дом ворохобний. Ти же, сину чоловічий, наготов собі потрібне до переносин, та й переносися серед ясного дня перед їх очима, й перенесешся перед очима в їх із твоєї осади на друге місце. Може їм одкриються очі, хоч вони дом упрямий; Виноси ж твою знадобу, потрібну до мандрівки, в день перед очима в їх, сам же вийдеш перед очима в їх увечорі тим робом, як се виходять ті, що переносяться. Перед очима в їх проламли собі отвір у стїнї, та й виносися тою проломиною. Перед очима в їх виноси знадобу на плечах; виноси ж у потемках, закривши собі вид і не позираючи на країну; я бо поставив тебе знаком домові Ізрайлевому. І вчинив я так, як менї заповідано: знадобу мою, потрібну до переносин, повиносив у день, а ввечорі пробрав собі рукою дїру в стїнї, винїс клунок у потемках та й взяв на плечі перед їх очима. Уранцї ж надійшло слово Господнє до мене: Сину чоловічий! чи ж не буде питати тебе дом Ізраїля, той дом неслухняний: Що се ти робиш? Відкажи ж їм: Так говорить Господь Бог: Се є віщба про володаря Ерусалимського й про ввесь дом Ізраїля, що там живе. Скажи: Я - знамено пророче вам. Як я вчинив, так станеться з ними, - в чужину, в неволю пійдуть вони. І володарь посеред них візьме клунок на плечі та й вийде потемки. Проломлять мур, щоб його виправити; він затулить собі вид, так що не бачити ме очима землї сієї. І розложу на него сїть мою, і спіймається він у волок мій, і одведу його в Вавилон, у Халдейську землю; та він її не буде бачити, й умре там. А всїх, що навкруги його, помочників його й усе військо його, порозвіваю на всї вітри, а позад їх добуду меча. І взнають, що я - Господь, як розсїю їх проміж народами й порозвіваю їх по всїх землях. І збережу небагато з них од меча, голоднечі й мору, щоб вони розповідали про всї гидоти свої промїж народами, куди позаходять, і всї зрозуміли, що я, - Господь (справедливий). І надійшло до мене слово Господнє: Сину чоловічий! їж хлїб твій з трівогою, й воду твою пий, дрожучи й сумуючи, Та говори й до люду землї: Так каже Господь Бог про Ерусалимські осадники й про землю Ізраїля: Хлїб свій їсти муть вони у смутку й воду свою пити муть у журбі, земля бо їх перестане давати вроджай свій за неправедностї всїх осадників своїх. І городи, нинї людні, обезлюдїють, і земля зробиться пустинею, і взнаєте ви, що я - Господь. І надійшло до мене слово Господнє: Сину чоловічий! що се в вас, ув Ізраїль-землї за поговірка: Багато часу промине і всяке пророче видиво покажеться марним? Оце ж скажи їм: Так говорить Господь Бог: Положу кінець сїй примовцї, і не буде вже тієї приговірки в Ізраїлї: проте скажи їм: Близький час і справдиться всяке видиво пророче. Бо вже в дому Ізрайлевому не буде марним нїяке видїннє пророче й нї одно віщуваннє не покажеться ложним. Бо се я, Господь, буду говорити й яке слово нї проречу, воно справдиться, та й не буде проволоки; таки за ваших днїв, ти доме упрямий, виречу слово, й зараз спевню його, говорить Господь Бог. І надійшло до мене слово Господнє: Сину чоловічий! Ось, дом Ізраїля говорить: Пророче видиво, що він бачить, станеться хиба в далекому часї; він пророкує про далекі часи. Оце ж скажи їм: Так говорить Господь Бог: Не буде проволочки нї єдиному слову мойму; слово, що виповім, справдиться, говорить Господь.