Bible App logo
Іконка пошуку

Вихід 5:6-9 - Порівняти всі версії

Вихід 5:6-9 UBIO (Біблія в пер. Івана Огієнка 1962)

І того дня фараон наказав погоничам народу та писарям, говорячи: Не давайте більше народові соломи, щоб робити цеглу, як учора й позавчора. Нехай ідуть самі, та збирають собі соломи. А призначене число цегли, що вони робили вчора й позавчора, накладете на них, не зменшуйте з нього. Вони нероби, тому кричать: Ходім, принесімо жертву нашому Богові! Нехай буде тяжка праця на цих людей, і нехай працюють на ній, і нехай покинуть облудні слова.

Поділитися
Вихід 5 UBIO

Вихід 5:6-9 UMT (Свята Біблія: Сучасною мовою)

І фараон наказав наглядачам за людьми і їхнім старшим: «Не давайте більше людям соломи для виготовлення цегли, як раніше. Нехай ідуть і збирають солому для себе самі. А ви вимагайте від них ту ж кількість цегли, що вони виробляли раніше. Її не повинно бути менше, бо всі Євреї ледарі. Тому й репетують: „Ходімо принесемо жертву нашому Богові”. Тож нехай праця людей буде тяжкою, щоб вони займалися нею, а не звертали увагу на брехню».

Поділитися
Вихід 5 UMT

Вихід 5:6-9 УТТ (Переклад Р. Турконяка)

І фараон наказав наглядачам над народом і обліковцям, кажучи: Більше народові не давати соломи для виготовлення цегли, як учора й позавчора. Хай самі йдуть і збирають собі солому! А норму цегли накладеш на них таку ж, скільки вони виробляють кожного дня, нічого не зменшуй, адже вони — бездіяльні! Тому вони і кричать, заявляючи: Підемо і принесемо жертву нашому Богові! Нехай важкою стане праця цих людей, і хай за неї дбають, а пустими балачками хай не переймаються!

Поділитися
Вихід 5 УТТ

Вихід 5:6-9 UKRK (Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905)

І дав Фараон того дня наказ посїпакам та приставникам такими словами: Не давайте вже людям соломи на цеглу, як досї: нехай самі ходять і збирають собі солому. Стілько ж цегол, як перше вироблювали, вимагайте від них; не поменьшуйте, бо вони лїниві; тим і кричать: Одпусти нас принести жертву Богу нашому! Нехай вагонить робота на сих людях важче, щоб вони пильнували, та не вважали на марні слова.

Поділитися
Вихід 5 UKRK