Вихід 2:1-25
Вихід 2:1-25 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Один чоловік з Левієвого дому взяв за себе Левієву дочку. Жінка завагітніла й народила сина. І побачивши, який він гарненький, переховувала його три місяці. Коли вже вона не могла його переховувати, то взяла для нього кошик і вимастила його смолою та дьогтем. Тоді, поклавши хлопчика в кошик, поставила його в очереті на узбережжі Нілу. А його сестра стала віддалік і спостерігала, що буде з ним. На той час до Нілу вийшла купатися фараонова дочка, а її служниці ходили берегом річки. Побачивши кошик в очереті, вона послала служницю взяти його. Відкривши його, фараонова дочка побачила дитину. Дитина плакала, і вона зглянулася на неї, подумавши: «Це одне з єврейських немовлят». Сестра його спитала фараонову дочку: «Може, мені піти й покликати когось із єврейських жінок, щоб вигодували тобі дитину?» Фараонова дочка сказала їй: «Іди». І пішла дівчина, й покликала матір немовляти. Фараонова дочка й каже їй: «Візьми цю дитину й годуй її для мене, а я платитиму тобі». Жінка взяла немовля й годувала його. Коли хлопчик підріс, вона привела його до фараонової дочки, і він став їй за сина. І назвала вона його Мойсеєм, сказавши: «Я витягла його з води». На той час, коли Мойсей подорослішав, він пішов і побачив тяжку працю своїх братів-євреїв. Одного разу, помітивши, як єгиптянин б’є єврея, одного з його братів, Мойсей озирнувся навколо, і пересвідчившись, що нікого нема, убив єгиптянина і сховав його в піску. Вийшов Мойсей наступного дня і, побачивши як б’ються два єврея, звернувся він до кривдника: «Навіщо б’єш свого ближнього?» А той каже: «Хто поставив тебе начальником і суддею над нами? Чи ти й мене надумав убити, як учора вбив єгиптянина?» Мойсей злякався й подумав: «Певно, це стало відомо». Довідавшись про це, фараон шукав Мойсея, щоб стратити його. Мойсей же втік від фараона й зупинився в землі Мидіанській. Він поселився біля криниці. У мидіанського священика було сім дочок. Вони прийшли набрати води, щоб наповнити ринви й напоїти батькових овець. Та прийшли вівчарі й повідганяли їх. Тоді встав Мойсей, захистив дівчат і напоїв їхніх овець. Коли прийшли вони до свого батька Реуела, він спитав їх: «Чому ви так швидко повернулися сьогодні?» Дочки відповіли: «Якийсь єгиптянин урятував нас від вівчарів, набрав води для нас і напоїв овець». Реуел сказав своїм дочкам: «То де ж він? Чому ви залишили чоловіка самого? Запросіть його поїсти». Мойсей погодився залишитися в того чоловіка, а він віддав за Мойсея свою дочку Циппору. Вона народила сина й назвала його Ґершомом, бо Мойсей сказав: «Я був зайдою в чужій землі». Минуло багато часу, і єгипетський фараон помер. Діти Ізраїлеві стогнали від тяжкої праці й голосили. І їхнє благання про допомогу дійшло до Бога. І почув Бог їхній стогін, і згадав про свою Угоду з Авраамом, Ісааком та Яковом. Бог бачив дітей Ізраїлевих, Бог знав їхнє становище.
Вихід 2:1-25 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
І пішов один муж з дому Левія, і взяв собі за жінку дочку Левієву. І завагітніла та жінка, та й сина вродила. І побачили його, що він гарний, та й ховала його три місяці. Та не могла його більше ховати. І взяла йому папірусову скриньку, і виасфальтувала її асфальтом та смолою, і положила до неї дитину, та й поклала в очереті на березі Річки. А сестра його стояла здалека, щоб довідатися, що йому станеться. І зійшла фараонова дочка купатися на Річку, а служниці її ходили понад Річкою. І побачила вона ту скриньку серед очерету, і послала невільницю свою, щоб узяла її. І відчинила, та й побачила дитину, ось хлопчик плаче. І вона змилосердилася над ним, та й сказала: Це з єврейських дітей! І сказала сестра його до фараонової дочки: Чи не піти й не покликати тобі жінку-мамку з єврейок, і вона годуватиме тобі дитину? І сказала їй дочка фараонова: Іди. І пішла та дівчина, і покликала матір дитини. А дочка фараонова сказала до неї: На тобі цю дитину, та й годуй її для мене. А я дам тобі заплату. І взяла та жінка дитину, і годувала її. І підросло те дитя, і вона привела його до фараонової дочки, і він став їй за сина. І вона назвала йому ймення Мойсей, і сказала: бо з води я витягла його. І сталося за тих днів, і підріс Мойсей. І вийшов він до братів своїх, та й приглядався до їхніх терпінь. І побачив він єгиптянина, що бив єврея з братів його. І озирнувся він туди та сюди, і побачив, що нікого нема, та й убив єгиптянина, і заховав його в пісок. І вийшов він другого дня, аж ось сваряться двоє євреїв. І сказав він несправедливому: Нащо ти б’єш свого ближнього? А той відказав: Хто тебе настановив за начальника та за суддю над нами? Чи ти думаєш убити мене, як ти вбив був єгиптянина? І злякався Мойсей та й сказав собі: Справді, та справа стала відома! І почув фараон про цю справу, та й шукав, щоб убити Мойсея. І втік Мойсей від фараонового лиця, і оселився в країні Мідіян. А в мідіянського жерця було сім дочок. І прийшли вони, і витягали воду, і наповнили корита, щоб напоїти отару свого батька. І прийшли пастухи й відігнали їх. І встав Мойсей, та й оборонив їх, і напоїв їхню отару. І прибули вони до Реуїла, свого батька, а той поспитав: Чого ви сьогодні так скоро прийшли?. А ті відказали: Якийсь єгиптянин оборонив нас від руки пастухів, а також навіть натягав нам води й напоїв отару. І сказав він до своїх дочок: А де він? Чому ви покинули того чоловіка? Покличте його, і нехай він з’їсть хліба. І погодився Мойсей сидіти з тим чоловіком, а той видав за Мойсея дочку свою Ціппору. І породила вона сина, а він назвав ім’я йому: Ґершом, бо сказав: Я став приходьком у чужому краї. І сталося по довгих днях, і вмер цар Єгипту. А Ізраїлеві сини стогнали від тієї роботи та кричали. І їхній зойк через ту роботу донісся до Бога. І почув Бог їхній стогін. І згадав Бог Свого заповіта з Авраамом, Ісаком та Яковом. І Бог бачив синів Ізраїлевих, і Бог зглянувся над ними.
Вихід 2:1-25 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Був же один чоловік із племені Левія, який узяв одну з Левієвих дочок і мав її за жінку. Вона завагітніла й народила хлопчика. І, побачивши, що він гарний, вони переховували його три місяці. Оскільки вони не могли його більше переховувати, то мати взяла кошик, промазала його асфальтом зі смолою, поклала туди дитину, та й поставила його в очереті біля берега ріки. А його сестра стежила здалека, аби довідатися, що з ним станеться далі. Тим часом фараонова дочка спустилася скупатися в ріці, а її рабині ходили біля ріки. Коли вона побачила в очереті кошик, то послала рабиню і підібрала його. А відкривши, бачить, що в кошику плаче немовля. І фараонова дочка пожаліла його, і сказала: Воно з єврейських дітей. Тут його сестра сказала фараоновій дочці: Хочеш, покличу тобі жінку-годувальницю з єврейок, і буде годувати тобі дитину? А фараонова дочка відповіла їй: Іди. Тож, пішовши, дівчина покликала матір дитини. І фараонова дочка сказала їй: Дивися мені за цією дитиною і вигодуй її для мене, а я дам тобі винагороду! Тож жінка взяла дитину і годувала її грудьми. А коли хлопчик підріс, то вона привела його до фараонової дочки, і він став їй за сина. Вона ж дала йому ім’я Мойсей, кажучи: Я його витягла з води. Сталося ж після багатьох тих днів, коли Мойсей став дорослим, він вийшов до своїх братів — Ізраїльських синів. Коли ж він спостерігав за їхніми стражданнями, то помітив чоловіка-єгиптянина, який бив одного єврея — з його братів, синів Ізраїля. Оглянувшись туди-сюди, він не побачив нікого, тож убив єгиптянина і заховав його в піску. А коли він вийшов наступного дня, то побачив двох чоловіків-євреїв, які билися. І каже тому, хто кривдив: Навіщо б’єш ближнього? Той же відповів: Хто тебе поставив старшим і суддею над нами? Чи ти не хочеш і мене вбити, як учора вбив єгиптянина? Мойсей злякався, та й сказав: Невже такою відомою стала ця подія? Про ту справу почув фараон і намагався вбити Мойсея. Тож Мойсей забрався геть з-перед фараонового обличчя і оселився в Мадіямській землі. Прийшовши в Мадіямську землю, він сів біля криниці. А мадіямський священик мав семеро дочок, які пасли овець свого батька. Прийшовши, вони черпали воду, поки не наповнили корита, щоб напоїти овець свого батька. Та прийшли пастухи й відігнали їх. А Мойсей, уставши, визволив їх, набрав їм води і напоїв їхніх овець. А коли вони прибули до свого батька Раґуїла, то він запитав їх: Чому це сьогодні ви так рано прибули? Вони ж відповіли: Чоловік-єгиптянин врятував нас від пастухів, набрав нам води і напоїв овець. Він же запитав своїх дочок: А де він? Чому ж ви так покинули чоловіка? Тож закличте його, нехай попоїсть хліба! І Мойсей поселився в того чоловіка, і він видав свою дочку Сепфору Мойсеєві за дружину. Жінка ж завагітніла й народила сина. І дав Мойсей йому ім’я — Ґирсам, кажучи: Адже я — захожий у чужій землі. Після багатьох тих днів помер єгипетський цар. І застогнали сини Ізраїля від робіт, і заволали. І їхні зойки від непосильної праці піднялися до Бога. І Бог почув їхній стогін, і Бог згадав про Свій завіт з Авраамом, Ісааком і Яковом. Тож Бог звернув погляд на Ізраїльських синів і дав їм Себе знати.
Вихід 2:1-25 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
І був чоловік із дому Левієвого, і взяв собі жінку Левіївну. І завагонїла й уродила сина; бачивши ж, яке воно гарне, таїлась із ним три місяцї. А як не в моготу було вже таїтись, зробила йому скринечку з рогожини, та обмазала її мазюкою, осмолила смолою, та й поставила між осет уз беріг ріки. І наглядала сестра віддалеки, щоб знати, що станеться йому. І спустилась дочка Фараонова купатись у ріцї, а її рабинї приходили уз ріку берегом. І вгледївши скриньку проміж осетом, послала рабиню й узяла її. Відтуливши ж, бачить немовляточко в скриньцї, плачуще хлопятко. І змилосердилась дочка Фараонова, і каже: Се з Єврейняток. Каже тодї сестра хлопчикова дочцї Фараоновій: Побіжу я, покличу тобі мамку з Єврейок, щоб згодувала тобі хлопятко! І каже їй дочка Фараонова: Біжи! І побігла дївчинка і кликнула хлопчикову матїр. І каже їй дочка Фараонова: Возьми немовлятко, та згодуй менї його; я ж дам тобі плату. І знялось на ноги хлопятко, і привела його до дочки Фараонової, і був у її за сина. І дала йому імя Мойсей; бо, каже, з води взяла його. І стало з того часу, як Мойсей був уже дорослий, що вийшов до браття свого, та й дививсь на їх тягарі, та й побачив, як Египтянин бє Єврея зміж братів його. Озирнувшися ж сюди й туди, і не вбачаючи нїкого, убив Египтянина та й сховав його в піску. І вийшов другого дня, аж се двоє Євреїв бються; він і каже тому, хто скривдив: Про що нївечиш товариша? Він же каже: Хто тебе настановив старшим і суддею над нами? Хиба задумав убити й мене тим робом, як убив Египтянина. І злякався Мойсей і каже сам собі: Чи не виявилась лишень справа? І дознався Фараон про сю справу, та й шукав приключки, щоб убити Мойсея. І втїк Мойсей од Фараона, та й оселивсь у Мидиян землї. От і седить раз біля колодязя. А в сьвященника Мидиянського та було семеро дочок. І поприходили вони та й черпали воду, та й сповняли пійла, щоб понаповати вівцї батькові. Та посходились пастухи, та й попроганяли їх. І встав Мойсей та й допоміг їм, і понаповав їх вівцї. І прийшли вони до Регуїля, батька свого, він і каже дочкам своїм: Чого се прийшли ви так заранї сьогоднї? І кажуть вони: Якийся Египтянин визволив нас од пастухів, та ще начерпав доволї й води нам, і понаповав вівцї. І каже він дочкам своїм: А де ж він? Про що се ви покинули чоловіка? Кликнїте лишень його, щоб у нас попоїв хлїба солї. І вподобав Мойсей оселї у чоловіка сього, і він оддав Зипору, дочку свою Мойсейові. І вродила вона сина, і дав йому він імя Герсон, бо каже: Захожим я в чужій землї. І сталось у довгому протязї часу, що вмер царь Египецький. І застогнали Ізрайлитяне на панщинї, і знялось голосїннє їх до Бога про панщину. І почув Бог голосїннє, і спогадав Бог заповіт з Авраамом та з Ізааком та з Яковом, І зглянувсь Бог на Ізрайлитян, і дознавсь про се Бог.