Повторення Закону 32:1-20
Повторення Закону 32:1-20 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Слухайте, о небеса, я промовлятиму, почуй, о земле, уст моїх слова. Нехай дощем проллється моє вчення. Нехай слова мої впадуть росою, немов краплини дощові на молоду травицю, мов дощ рясний на парость молоду. Бо я проголошу ім’я Господнє, хвалу воздайте Богові своєму. Він — Скеля. Досконалі Його справи, бо всі Його дороги справедливі. Бог вірний, Він не чинить кривди, Він чесний й праведний. Вони чинили проти Нього кривду, і більш вони Йому не діти через всі гріхи свої, спотворене, зрадливе покоління. Хіба ж то так віддячувати Господу, дурний народе, нетямущий? Хіба ж не твій Він Батько, не Творець, Який створив і сформував тебе? Згадай ті давні дні. Подумай про літа, що вже давно минули. Спитай у батька, він тобі розкаже, спитай старійшин, ті повідають тобі. Коли Всевишній дав народам їхні землі, коли Він людство розділив, Він встановив кордони між народами, за числом Ангелів. Але Господня частка — це Його народ. Господній спадок — Яків. Господь знайшов його у краю пустельнім, у голих і незвіданих пустельних землях. Він прикрив його й піклувався ним, Він його беріг, немов зіницю ока. Немов орел, що над гніздом літає, і поруч з пташенятами кружляє. Він крила простирає щоб підтримать їх, і нести на своєму пір’ї. Господь один вів Якова. І жодного чужого бога не було. Провів його через гірську країну і годував його плодами поля. Він медом годував його зі скель, олією із каменя твердого. Від череди давав Він масло, від отари — молоко із жиром від ягнят й баранів із Башану, й козлів разом з зерном добірним, і пив вино ти з крові винограду. Та погладкішав Єшурун і вибрикнув. Він став гладкий, вгодований і повний, покинув Бога, що створив його. Зневажив Скелю, що Його порятувала. Вони розгнівали Його чужими богами. Вони Його гидотами роздратували. Вони приносили жертви бовванам, що Богом не були, богам, яких вони не знали, та новим, які з’явились нещодавно. Батьки твої про них не знали. Забув ти Скелю, що життя тобі дала. Забув ти Бога, що тебе у муках породив. Господь побачив і відринув їх, сини й дочки Його роздратували. І мовив Він: «На них Я і не гляну. Побачу Я, яка їм буде доля. Вони зіпсований народ, то діти, які до батька вірності не мають.
Повторення Закону 32:1-20 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
Слухай, небо, а я говоритиму, і хай почує земля мову уст моїх! Нехай ллється наука моя, мов той дощ, хай тече, як роса, моя мова, як краплі дощу на траву, та як злива на зелень. Як буду я кликати Ймення Господнє, то славу віддайте ви нашому Богові! Він Скеля, а діло Його досконале, всі бо дороги Його справедливі, Бог вірний, і кривди немає в Ньому, справедливий і праведний Він. Зіпсулись вони, не Його то сини, покоління невірне й покручене. Чи тим віддасте Господеві, народе нікчемний й немудрий? Чи ж не Він Батько твій, твій Творець? Він тебе вчинив, і Він міцно поставив тебе. Пам’ятай про дні давні, розважайте про роки усіх поколінь, запитай свого батька, і покаже тобі твоїх тих старших, а вони тобі скажуть. Як Всевишній народам спадок давав, коли Він розділяв синів людських, Він поставив границі народам за числом Ізраїлевих синів. Бо частка Господня народ Його, Яків відміряний уділ спадщини Його. Знайшов Він його на пустинній землі та в степу завивання пустельних гієн, та й його оточив, уважав Він за ним, зберігав Він його, як зіницю оту свого ока. Як гніздо своє будить орел, як ширяє він понад своїми малятами, крила свої простягає, бере їх, та носить їх він на рамені крилатім своїм, так Господь Сам провадив його, а бога чужого при нім не було. Він його садовив на висотах землі, і він їв польові врожаї, Він медом із скелі його годував, і оливою з скельного кременя, маслом з худоби великої та молоком від худоби дрібної, разом із лоєм ягнят та баранів з Башану й козлів, разом з такою пшеницею, як лій на нирках, і кров виноградної ягоди пив ти вином. І потовстів Єшурун та й брикатися став. І ти потовстів, погрубів, став гладкий. І покинув він Бога, що його створив, і Скелю спасіння свого злегковажив. Чужими богами Його роздражнили, Його розгнівили своїми гидотами. Вони демонам жертви складали, не Богу, складали богам, що не відали їх, новим, що недавно прийшли, не лякалися їх батьки ваші! Забуваєш ти Скелю, Яка породила тебе, і забуваєш ти Бога, що тебе народив. І побачив Господь, та й зненавидів їх, через гнів на синів Своїх і на дочок Своїх, та й сказав: Лице Я Своє заховаю від них, побачу, який їх кінець, бо вони покоління розбещене, діти, що в них нема віри.
Повторення Закону 32:1-20 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Слухай, небо, я промовлятиму, і нехай земля почує слова з моїх уст. Нехай моє прорікання очікується, немов дощ, нехай мої слова зійдуть, немов роса, нехай проллються, мов ливень на городину, і нехай упадуть, мов сніг на траву. Адже я прикликав Господнє Ім’я, — віддайте ж славу нашому Богу! Божі діла бездоганні, і всі Його дороги — справедливі присуди. Бог вірний, у Ньому немає несправедливості, Господь справедливий і святий! Згрішили не Його порочні діти, — лукавий і розбещений рід! Це так ви оддячуєте Господу, безумний, нерозумний народе? Хіба це не Він, твій Батько, придбав тебе, сформував тебе і створив тебе? Згадайте дні давнини, осмисліть роки минулих поколінь. Запитай у свого батька, і він розповість тобі, запитай у своїх старців, і вони скажуть тобі. Коли Всевишній розподіляв народи, коли розсіював синів Адама, Він встановив границі народів відповідно до кількості Божих синів; і Його народ, Яків, став Господньою часткою, Ізраїль — наділом Його спадщини. Він підтримував його в пустинній землі в спекотній спразі, у безводді, охороняв його, виховував його й оберігав його, немов зіницю ока. Як орел, пильнуючи над своїм гніздом, томився над своїми пташенятами; розпростерши свої крила, взяв їх і поніс їх вгору на своїй спині, — так єдиний Господь водив їх, і з ними не було чужого бога. Він вивів їх на неприступні висоти землі, годував їх плодами полів; вони харчувалися медом зі скелі й олією з твердої скелі, маслом корів та молоком овець із жиром ягнят та баранів, телят та козенят, з жиром нирок пшениці, й пили вино, кров винограду. Поїв Яків і наситився, й улюбленець забрикав. Він розжирів, потовстів, погладшав… — і покинув Бога, Який його створив, відступив від Бога, свого Спасителя. Вони роздратували Мене чужими богами, їхніми гидотами завдали Мені гіркоти. Приносили жертви бісам, а не Богові, — богам, яких не знали; нові, недавні боги з’явилися у них, яких не відали їхні батьки. А Бога, Який тебе породив, ти покинув і забув Бога, Який тебе годував. Господь побачив це й запалився ревністю, розлютився через злість Своїх синів і дочок; Він сказав: Відверну від них Своє обличчя і покажу, що з ними станеться вкінці, бо це зіпсутий рід, сини, в яких немає вірності.
Повторення Закону 32:1-20 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Прихилїтесь небеса, я промовляти буду; слухай і ти, земле, слова з уст моїх! Нехай же, як дощ, лється наука моя, як роса промова моя, як рісні краплї на траву, як буйний дощ на билину. Бо імя Господа прославляти буду: Воздайте славу Богові нашому! Він скеля: дїла його звершені; всї бо дороги його справедливі. Він Бог вірний і без омани, справедливий і правдивий! Та вони зледащіли; се кодло, що перевернулось і спроневірилось соромними вчинками, від котрих далекі сини його. О безрозумний і безглуздий народе! Так то оддячуєш ти Господеві? Чи не він же твій батько, що сотворив тебе? Він сотворив тебе, і зготовив все для тебе. Спогадай но давні давна, подумай про лїта від роду до роду; розпитай у батька твого, і він звістить тобі, в людей старих твоїх, і вони розкажуть тобі! Як Всевишнїй надїляв наслїддє народам, як роздїлював синів людських, тодї визначив гряницї по лїчбі синів Ізраїля. Бо пай Господа нарід його; Яков удїл наслїддя його. Він знайшов його в пустинї, в степу безлюдному і дикому; він охоронив його, пильнував його, і беріг його як зїницї ока свого. Як орел визиває гнїздо своє, і над орлятами ширяє, крила свої простирає, бере, і несе їх на широких крилах своїх; Так виводив його Господь сам, і не бувало з ним чужого бога. Водив його по горах землї і кормив його плодами поля; і дав йому ссати мед по скелях і цїдити олїю по креминистих горах; Кормив його маслом коровеним і молоком овечим, і туком годованих овець і баранів Базанських і козлів, і ядерним зерном пшеницї; ти пив добірне вино, кров виноградню. І потовстїв праведник та й став буяти; ти став товстий, грубий, жирний! І покинув він Бога, що сотворив його, і став гордувати скельою спасення свого. Дразнили його чужими богами а гидотами приводили його до гнїву. Вони приносили жертву бісам а не Богу, богам, що не знали їх досї, новим, що тільки позаводено їх, яких батьки ваші не шанували. А про скелю, що появила тебе на сьвіт, ти не дбав і забув про Бога, що сотворив тебе. І побачив се Господь, та й відопхнув їх в гнїві над синами своїми і дочками своїми. І промовив він: Заховаю лице моє від них, побачу я, як конець їх буде; вони бо кодло зовсїм зледащіле, дїти, в яких нема вірностї.