Дiї 25:13-19
Дiї 25:13-19 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Через кілька днів цар Аґриппа і Вереніка прибули до Кесарії, щоб привітати Феста. Вони лишалися в Кесарії багато днів, і Фест розповів цареві про Павлову справу: «Є тут один чоловік, якого Фелікс залишив у тюрмі. Коли я був в Єрусалимі, юдейські первосвященики й старійшини свідчили проти нього й вимагали його засудження і смерті. Та я сказав їм, що це суперечить римським законам: видавати звинуваченого, доки він не зустрінеться віч-на-віч із тими, хто його звинувачує і не отримає можливості захистити себе від звинувачення. Отож коли ті юдеї прибули сюди для суду, я не зволікав. Наступного ж дня я сів на суддівське місце й наказав привести Павла до мене. Та коли вони стали свідчити проти нього, то не звинуватили його у жодному злочині на які я очікував. Натомість вони сперечалися з ним з питань їхньої власної релігії і про Якогось Ісуса, Який помер, хоча Павло стверджував, що Той живий.
Дiї 25:13-19 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)
Коли ж минуло декілька днів, у Кесарію прибули цар Агріппа і Верніка, щоб привітати Феста. І оскільки вони знаходилися там багато днів, то Фест виклав царю справу Павла, кажучи: Є тут один чоловік, якого Фелікс залишив ув’язненим, на якого, коли я був у Єрусалимі, іудейські первосвященники і старійшини виклали скаргу, просячи засудити його. Я відповів їм, що в римлян немає звичаю видавати якусь людину на страту, перш ніж обвинувачуваний не матиме обвинувачів лицем до лиця і не отримає можливість захищатися від обвинувачення. Коли ж вони прийшли сюди, то я без усякого зволікання наступного дня сів у суддівське крісло і наказав привести того чоловіка, проти якого обвинувачі, уставши, не висунули ніякого обвинувачення, про яке я думав, а мали з ним якісь суперечки про своє богошанування і про якогось померлого Ісуса, про Якого Павло стверджував, що Він живий.
Дiї 25:13-19 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
Як минуло ж днів кілька, цар Агріппа й Верніка приїхали до Кесарії, щоб Феста вітати. А що там багато днів вони пробули, то Фест виклав справу Павлову цареві й промовив: Є один чоловік від Фелікса лишений в’язень, на якого, як в Єрусалимі я був, первосвященики й старші юдейські принесли скаргу, домагаючись його осуду. Я їм відповів, що римляни не мають звичаю людину якусь видавати на згубу, поки пізваний перед собою не матиме обвинувачів, і не буде йому дано можности для оборони від закидів. І як зійшлись вони тут, то я, зволікання не роблячи жадного, сів наступного дня на сидіння суддеве, і звелів привести цього мужа. І винувальники стали круг нього, проте не вказали вини ані жадної з тих, яких я сподівався. Та мали вони проти нього якісь суперечки про власне своє марновірство, і про якогось Ісуса померлого, про Якого Павло твердив, що живий Він.
Дiї 25:13-19 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Коли минуло декілька днів, цар Агрипа й Верніка прибули до Кесарії поздоровити Феста. Через те, що перебували там чимало днів, Фест розповів цареві про Павла, кажучи: Є один чоловік, в’язень, залишений Феліксом, на якого, коли я був у Єрусалимі, первосвященики і юдейські старші подали скаргу, домагаючись його засудження. Я відповів їм, що в римлян немає звичаю видавати якусь людину [на страту], поки обвинувачений не має перед собою тих, які його звинувачують, і не матиме змоги боронитися від звинувачень. Коли ж вони тут зійшлися, я без жодної затримки наступного ж дня сів на місце судді й наказав привести чоловіка. Обступивши його, обвинувачі не вказали жодної провини з тих, про які я підозрював, а мали з ним якісь суперечки про свої забобони і про Якогось померлого Ісуса, про Якого Павло запевняв, що Він живий.
Дiї 25:13-19 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Як же минуло днїв кілька, Агриппа цар та Верникия прибули в Кесарию витати Феста. А як пробули тут многі днї, предложив Фест цареві Павлову справу, говорячи: Є (тут) один чоловік, оставлений вязнем од Феликса; про него, як прибув я в Єрусалим, обявили архиєреї та старші Жидівські, допевняючись суду на него. Відказав я їм, що се не Римський звичай, видавати кого на смерть перш, нїж обвинувачений мати ме винувателїв перед лицем, і дасть ся йому місце оборони від вини. Як же зійшлись вони сюди, я, не роблячи жадної проволоки, сївши другого дня на судищі, звелїв привести чоловіка. Обступивши його винувателї, нїякої вини не принесли, про які я думав, були ж між ними деякі змагання про марновірство їх та про якогось Ісуса, що вмер, про котрого казав Павел, що Він живий.