Дiї 21:10-16 - Compare All Versions

Поділитись

І коли ми багато днів у них зоставались, то прибув із Юдеї якийсь пророк, Агав на ім’я. І прийшов він до нас, і взяв пояса Павлового, та й зв’язав свої руки та ноги й сказав: Дух Святий так звіщає: Отак зв’яжуть в Єрусалимі юдеї того мужа, що цей пояс його, і видадуть в руки поган... Як почули ж оце, то благали ми та тамтешні Павла, щоб до Єрусалиму не йшов. А Павло відповів: Що робите ви, плачучи та серце мені розриваючи? Бо за Ім’я Господа Ісуса я готовий не тільки зв’язаним бути, а й померти в Єрусалимі! І не могли ми його вмовити, і замовкли, сказавши: Нехай діється Божая воля! А після оцих днів приготувались ми, та до Єрусалиму вирушили. А з нами пішли й деякі учні із Кесарії, ведучи якогось кіпрянина Мнасона, давнього учня, що ми в нього спинитися мали.

Через кілька днів прийшов туди пророк на ім’я Аґав із Юдеї. Підійшовши до нас, він узяв пасок Павла, зв’язав собі руки й ноги і сказав: «Ось що каже Святий Дух: „Отак юдеї у Єрусалимі зв’яжуть чоловіка, якому належить цей пасок. Вони видадуть його поганам”». Почувши це, і ми, і всі люди, які зібралися, почали благати Павла не йти до Єрусалиму. На те Павло відповів: «Що ви робите, навіщо плачете, надриваючи моє серце? Я ж готовий не тільки бути зв’язаним, а й життя віддати в Єрусалимі за Господа Ісуса!» Переконати його було неможливо, то ми й перестали вмовляти, сказавши: «Нехай буде воля Господня». Згодом ми зібралися й подалися до Єрусалиму. Дехто з Ісусових учнів із Кесарії пішли з нами й привели нас до Мнасона, в якого ми мали зупинитися. Це був чоловік з Кіпру, один з перших послідовників Христа.

Оскільки [ми] перебували тут багато днів, то прийшов з Юдеї якийсь пророк на ім’я Агав. І коли прибув до нас, то взяв пояс Павла, зв’язав собі руки та ноги і сказав: Так звіщає Святий Дух: Мужа, власника цього пояса, отак зв’яжуть юдеї в Єрусалимі й видадуть у руки язичників. Коли ми це почули, то благали — і ми, і тутешні, — щоб він не йшов у Єрусалим. А Павло відповів: Що ви робите, плачучи й надриваючи мені серце? Адже я готовий не тільки бути ув’язненим, але й померти в Єрусалимі за Ім’я Господа Ісуса! Оскільки він не піддавався, ми замовкли, сказавши: Нехай буде Господня воля. Після цих днів, приготувавшись, пішли ми в Єрусалим. Прийшли з нами і деякі учні з Кесарії, які привели нас до того, у кого ми мали гостювати, — до одного Мнасона з Кіпру, давнього учня.

Як же пробували там много днїв, прийшов з Юдеї один пророк, на ймя Агав. І, прийшовши до нас, і взявши пояс Павла, звязавши руки свої і ноги, рече: Так глаголе Дух сьвятий: Чоловіка, чий се пояс, оттак звяжуть у Єрусалимі Жиди, і видадуть у руки поганам. Як же почули ми се, благали ми й тамешні, щоб не йшов він у Єрусалим. Озвав ся ж Павел: Що робите, плачучи та рвучи менї серце? я бо не то звязаним бути готов, а й умерти в Єрусалимі за ймя Господа Ісуса. Як же він не дав себе вговорити, замовкли ми, кажучи: Нехай буде воля Господня. По тих же днях, налагодившись, пустились у Єрусалим. Ішли ж з нами й деякі в учеників із Кесариї, і вели одного Мнасона Кипрянина, старого ученика, в котрого б нам оселитись.

Під час нашого багатоденного перебування в них прийшов з Іудеї один пророк на ім’я Агав, і, прийшовши до нас, узяв пояс Павла, і, зв’язавши собі руки й ноги, сказав: Так каже Святий Дух: Чоловіка, якому належить цей пояс, отак зв’яжуть в Єрусалимі іудеї і видадуть у руки язичників. Коли ми почули це, то і ми, і місцеві стали благати, щоб він не йшов у Єрусалим. Та Павло відповів: Що ви робите? Чого ви плачете й краєте моє серце? Я готовий не тільки бути ув’язненим, а й померти в Єрусалимі за ім’я Господа Ісуса. І оскільки його не можна було переконати, то ми стихли, сказавши: Нехай буде воля Господня. Після цих днів ми приготувались і пішли в Єрусалим. З нами пішли й деякі учні з Кесарії, ведучи нас до одного давнього учня, Мнасона кіпрянина, у якого ми мали гостювати.