Дiї 10:1-48
Дiї 10:1-48 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
У Кесарії жив собі чоловік на ймення Корнилій, який був сотником у так званому Італійському полку. Він був побожним чоловіком й поклонявся істинному Богу, як і вся його родина; щедро подавав бідним милостиню і завжди молився Господу. Якось о третій пополудні Корнилію було видіння. Він виразно побачив Ангела Божого, який ввійшов до нього й покликав: «Корнилію!» Корнилій зі страхом подивився на нього й запитав: «Що Ти бажаєш, Господи?» Ангел відповів: «Твої молитви й милостині бідним стали відомі Богу, Він пам’ятає про тебе. Зараз пошли когось до Йоппії, нехай приведуть сюди чоловіка на ймення Симон, який ще зветься Петром. Він зупинився у кожум’яки Симона, будинок якого стоїть біля моря». Коли Ангел, з яким він розмовляв, зник, Корнилій покликав двох слуг і одного побожного воїна з числа своїх підлеглих. Він розповів їм про все, що сталося, й послав їх до Йоппії. Наступного дня, коли вони були в дорозі й уже наближалися до міста, Петро піднявся на дах будинку помолитися. Опівдні він відчув, що зголоднів, і захотів їсти. І поки Петрові готували обід, йому було видіння. Петро побачив, як небеса розкрилися й щось подібне до великого простирадла, яке хтось тримає за чотири ріжки, злетіло додолу. А на ньому були різноманітні тварини й гади земні, а також птахи небесні. Тоді голос долинув до нього: «Встань, Петре. Вбий і їж!» Петро відповів: «Звісно, я не можу, Господи! Я ніколи не їв нічого брудного або нечистого». І вдруге пролунав голос: «Не вважай нечистим те, що очищене Богом». І так тричі голос промовив до Петра, і тричі Петро відмовлявся, а після того все знову піднялося на небо. Петро був збентежений, міркуючи, що б усе це могло означати. Аж ось надійшли люди, яких послав Корнилій, й тепер вже стояли біля воріт. Прибульці голосно запитали, чи гостює тут чоловік на ймення Симон, якого ще називають Петро. Тим часом Петро все ще розмірковував про з’яву, яку він бачив. І тут Дух Святий сказав йому: «Послухай! Троє чоловіків шукають тебе. Вставай і зійди вниз, й рушай з ними без зволікань, бо то Я послав їх». Петро зійшов униз і сказав прибульцям: «Я саме той, кого ви шукаєте. Що привело вас?» Вони відповіли: «Нас послав сотник Корнилій. Він чоловік праведний і богобійний. Весь люд юдейський його поважає. Ангел святий звелів йому запросити тебе до його оселі й послухати твоє слово». Петро запросив їх зайти й відпочити. Наступного дня він зібрався й вирушив. Разом з ними пішло й кілька віруючих з Йоппії. Наступного дня вони прибули до Кесарії. Покликавши своїх родичів і найближчих друзів, Корнилій чекав на їхній прихід. Коли Петро ввійшов, Корнилій зустрів його, впав на коліна й поклонився йому. Але Петро підвів його й промовив: «Підведися! Я така ж сама людина, як і ти». Мовивши так, Петро зайшов у дім і побачив, що там зібралося багато народу. Він сказав їм: «Ви знаєте, що Закон забороняє юдеям мати справу з чужоземцями або приходити до них у гості. Але Бог навчив мене, що не можна жодну людину вважати поганою чи нечистою. Тож коли Корнилій запросив мене, я прийшов без будь-яких заперечень. Через те я питаю: навіщо ви посилали по мене?» Корнилій відповів: «Чотири дні тому в такий самий час, о третій пополудні, я молився в своєму домі. Аж раптом переді мною виник чоловік у сяйливому вбранні. Він сказав: „Корнилію, твоя молитва почута, Бог пам’ятає про твої дарунки бідним. Пошли людей до Йоппії і запроси Симона, якого ще звати Петром, прийти до тебе. Він зупинився в домі Симона-кожум’яки біля моря”. Отож я відразу послав по тебе. І ти був такий люб’язний, що погодився прийти. Всі ми тут зараз перед Богом, щоб почути, що Господь велів тобі сказати нам». Тоді Петро звернувся до них, сказавши: «Тепер я ясно бачу, що Бог ставиться однаково до всіх. В кожному народі людина, яка шанує Бога й робить те, що правильно, прийнята Богом. Ось Слово, яке Він послав народові ізраїльському, проголосивши Благовість миру через Ісуса Христа. Він — Господь усіх народів. Ви знаєте про те, що трапилось по Юдеї. Воно почалося в Ґалилеї після того, як Іоан проповідував людям про хрещення. Ви знаєте про Ісуса Христа з Назарета, Якого Бог помазав Духом Святим і владою. Ісус мандрував по містах, творив добро, зціляв одержимих нечистими духами, оскільки Бог був з Ним. Ми свідки всього, що Ісус зробив у Юдейській країні і в Єрусалимі. Та вони вбили Його, розіп’явши на дерев’яному хресті. Але на третій день Бог воскресив Його, і з Божої волі Він відкрито з’явився людям. Не всім людям, а лише свідкам, яких Бог вибрав заздалегідь — нам, хто їв і пив із Ним разом після Його воскресіння з мертвих. Він наказав нам проповідувати й свідчити людям, що це Його Бог призначив суддею над живими й мертвими. Всі пророки свідчать про Нього, кажучи, що кожен, хто вірить у Нього, одержує прощення гріхів в Його ім’я». Поки Петро все це говорив, Святий Дух зійшов на всіх, хто слухав його. Юдейські віруючі, які прийшли разом з Петром, були вражені з того, що дар Духа Святого пролився й на поган. Вони чули, як погани говорили різними мовами й славили Бога. Тоді Петро сказав: «Чи може хтось заборонити цим людям бути хрещеними водою? Адже на них зійшов Дух Святий так само, як і на нас». Тож Петро наказав їм охреститися в ім’я Ісуса Христа. Потім вони попросили Петра залишитися з ними на кілька днів.
Дiї 10:1-48 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)
Був один чоловік у Кесарії на ім’я Корнилій, сотник із когорти, яка називається Італійською, благочестивий, який боявся Бога з усім своїм домом, давав багато милостинь іудейському народу і завжди молився Богу. Він близько дев’ятої години дня ясно побачив у видінні ангела Божого, який увійшов до нього і сказав йому: Корнилію! Той глянув на нього і, злякавшись, сказав: Що, Господи? Ангел сказав йому: Твої молитви і твої милостині піднялися перед Богом як пам’ятна жертва. А тепер пошли в Іоппію чоловіків і поклич Симона, який зветься Петром. Він гостює в одного Симона-чинбаря, дім якого біля моря; він скаже тобі, що ти маєш робити. Коли ангел, який говорив з Корнилієм, відійшов, він покликав двох своїх слуг і благочестивого воїна з тих, що постійно служили в нього, і, розповівши їм про все, послав їх в Іоппію. Наступного дня, коли вони йшли і наближались до міста, Петро піднявся на дах помолитися близько шостої години. І він зголоднів і схотів поїсти; поки ж готували, він впав у нестяму і бачить: небо відкрите і до нього спускається якась річ, ніби велике полотно, прив’язане за чотири кінці, і опускається на землю. У ньому були всякі земні чотириногі, дикі звірі, плазуни і пташки небесні. І пролунав до нього голос: Устань, Петре, заколи і їж! Та Петро сказав: Нізащо, Господи, бо я ніколи не їв нічого оскверненого чи нечистого. І голос пролунав до нього знову вдруге: Що Бог очистив, того ти не вважай нечистим! Це сталося тричі, і та річ піднялася назад на небо. Коли ж Петро дивувався в собі, що б означало видіння, яке він побачив, аж ось чоловіки, послані Корнилієм, розпитавши про дім Симона, стали біля воріт і, погукавши, спитали, чи тут гостює Симон, званий Петром. Поки Петро роздумував над видінням, Дух сказав йому: Ось три чоловіки шукають тебе. Устань, зійди і йди з ними, нітрохи не сумніваючись, бо це Я послав їх. Петро зійшов до чоловіків, посланих до нього Корнилієм, і сказав: Ось я той, кого ви шукаєте. З якої причини ви прийшли? Вони сказали: Сотник Корнилій, чоловік праведний і який боїться Бога і має добре свідчення від усього іудейського народу, отримав повеління від святого ангела покликати тебе у свій дім і послухати від тебе словá. Тоді він запросив їх і гостинно прийняв. Наступного дня Петро пішов з ними і разом з ним пішли деякі брати з Іоппії. А ще наступного дня вони прийшли в Кесарію. Корнилій же чекав їх, скликавши своїх рідних і близьких друзів. Коли Петро ввійшов, Корнилій зустрів його і, упавши в ноги, поклонився. Та Петро підвів його і сказав: Устань, бо я і сам людина. І, розмовляючи з ним, увійшов, і побачив багатьох зібраних, і сказав їм: Ви знаєте, наскільки іудею не дозволено приставати чи приходити до чужинця; та Бог відкрив мені, щоб я не вважав ніяку людину оскверненою чи нечистою. Тому я і беззаперечно прийшов, коли був покликаний. Тож питаю: з якої причини ви покликали мене? І Корнилій сказав: Від четвертого дня й до цього часу я постився і о дев’ятій годині молився у своєму домі; і ось став переді мною чоловік у сяючому одязі і сказав: Корнилію, твоя молитва почута і твої милостині згадані перед Богом. Тож пошли в Іоппію і поклич Симона, який зветься Петром. Він гостює в домі Симона-чинбаря́ біля моря; він прийде і скаже тобі. Я відразу ж послав до тебе, і ти добре зробив, що прийшов. Тепер всі ми знаходимось перед Богом, щоб почути все, що наказано тобі Богом. Петро відкрив уста і сказав: По правді пізнаю, що Бог не дивиться на особу, але в кожному народі той, хто боїться Його і чинить праведність, приємний Йому. Щодо слова, яке Він послав синам Ізраїля, благовістячи мир через Ісуса Христа (Він є Господом усіх), то ви самі знаєте про те, що сталося по всій Іудеї, починаючи від Галілеї, після хрещення, яке проповідував Іоан, — про Ісуса з Назарета: як Бог помазав Його Святим Духом і силою і Він ходив, роблячи добро і зцілюючи всіх, поневолених дияволом, тому що з Ним був Бог. І ми свідки всього, що Він зробив у землі Іудейській і в Єрусалимі. Його вбили, повісивши на дереві. Його Бог воскресив на третій день і дав Йому являтися не всьому народу, а свідкам, наперед вибраним Богом, тобто нам, які їли й пили з Ним після Його воскресіння з мертвих. Він наказав нам проповідувати народу і свідчити, що Він призначений Богом Суддя живих і мертвих. Про Нього всі пророки свідчать, що прощення гріхів отримає через Його ім’я кожен, хто вірує в Нього. Ще Петро говорив ці слова, як на всіх, хто слухав слово, зійшов Святий Дух. І віруючі з обрізаних, які прийшли з Петром, були вражені, що й на язичників вилився дар Святого Духа. Бо вони чули, як ті говорили іншими мовами і величали Бога. Тоді Петро відповів: Хіба може хтось заборонити охреститися водою тим, які, як і ми, отримали Святого Духа? І він наказав їм охреститися в ім’я Господа. Тоді вони попросили його залишитись у них на декілька днів.
Дiї 10:1-48 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
Проживав же один чоловік у Кесарії, на ймення Корнилій, сотник полку, що звавсь Італійським. З усім домом своїм він побожний був та богобійний, подавав людям щедру милостиню, і завжди Богові молився. Явно він у видінні, десь коло години дев’ятої дня, бачив Ангола Божого, що до нього зійшов і промовив йому: Корнилію! Він поглянув на нього й жахнувся, й сказав: Що, Господи? Той же йому відказав: Молитви твої й твоя милостиня перед Богом згадалися. Тепер же пошли до Йоппії людей, та й приклич Симона, що зветься Петром. Він гостює в одного гарбарника Симона, що дім має при морі. Він скаже тобі, що ти маєш робити. Коли ж Ангол, що йому говорив, відійшов, той закликав двох із своїх слуг домових, і вояка богобійного з тих, що служили при ньому, і розповів їм усе та й послав їх в Йоппію. А наступного дня, як у дорозі були вони та наближались до міста, Петро вийшов на горницю, щоб помолитись, о годині десь шостій. І став він голодний, і їсти схотів. Як йому ж готували, захоплення на нього найшло, і бачить він небо відкрите, і якуюсь посудину, що сходила, немов простирало велике, яка, за чотири кінці прив’язана, спускалась додолу. У ній же знаходились чотириногі всілякі, і земне гаддя, і небесні пташки. І голос почувся до нього: Устань, заколи, Петре, і їж! А Петро відказав: Жадним способом, Господи, бо ніколи не їв я нічого огидного чи то нечистого! І знов голос удруге до нього: Що від Бога очищене, не вважай за огидне того! І це сталося тричі, і посудина знов була взята на небо. Як Петро ж у собі бентежився, що б то значило те видіння, що бачив, то ось посланці від Корнилія, розпитавши про Симонів дім, спинилися перед ворітьми, і спиталися, крикнувши: Чи то тут сидить Симон, що зветься Петро? Як Петро ж над видінням роздумував, Дух промовив до нього: Онде три чоловіки шукають тебе. Але встань і зійди, і піди з ними без жадного сумніву, бо то Я їх послав! І зійшовши Петро до тих мужів, промовив: Ось я той, що його ви шукаєте. З якої причини прийшли ви? А вони відказали: Сотник Корнилій, муж праведний та богобійний, слави доброї в усього люду юдейського, святим Анголом був у видінні наставлений, щоб до дому свого покликати тебе та послухати слів твоїх. Тоді він покликав й гостинно прийняв їх. А другого дня він устав та й із ними пішов; також дехто з братів із Йоппії пішли з ним. І назавтра прийшли вони до Кесарії. А Корнилій чекав їх, рідню й близьких друзів покликавши. А як увіходив Петро, Корнилій зустрінув його, і до ніг йому впав і вклонився. Та Петро його підвів, промовляючи: Устань, бо й сам я людина! І, розмовляючи з ним, увійшов, і знайшов багатьох, що зібралися, і промовив до них: Ви знаєте, що невільно юдеєві приставати й приходити до чужаниці. Та відкрив мені Бог, щоб я жадну людину не мав за огидну чи то за нечисту. Тому я без вагання прибув, як покликано. Тож питаю я вас: З якої причини ви слали по мене? А Корнилій сказав: Четвертого дня аж до цієї години я постив, а о дев’ятій годині молився я в домі своїм. І ото, перед мене став муж у блискучій одежі й сказав: Корнилію, почута молитва твоя, і твої милостині перед Богом згадалися. Тож пошли до Йоппії, і приклич Симона, що зветься Петром. Він гостює в гарбарника Симона, у господі край моря, він прийде й розповість тобі. Я зараз по тебе послав, ти добре зробив, що прийшов. Тож тепер перед Богом ми всі стоїмо, щоб почути все те, що Господь наказав був тобі. А Петро відкрив уста свої та й промовив: Пізнаю я поправді, що не дивиться Бог на обличчя, але в кожнім народі приємний Йому, хто боїться Його й чинить правду. Він слово послав для Ізраїлевих синів, благовістячи мир через Ісуса Христа, що Господь Він усім. Ви знаєте справу, що по всій Юдеї була й зачалась з Галілеї, після хрищення, що Іван проповідував, Ісуса, що був із Назарету, як помазав Його Святим Духом і силою Бог. І ходив Він, добро чинячи й усіх уздоровлюючи, кого поневолив диявол, бо Бог був із Ним. І ми свідки всьому, що Він учинив у Юдейському краї та в Єрусалимі, та вбили Його, на дереві повісивши... Але Бог воскресив Його третього дня, і дав Йому, щоб з’явився, не всьому народові, але наперед Богом вибраним свідкам, нам, що з Ним їли й пили, як воскрес Він із мертвих. І Він нам звелів, щоб народові ми проповідували та засвідчили, що то Він є призначений Богом Суддя для живих і для мертвих. Усі пророки свідкують про Нього, що кожен, хто вірує в Нього, одержить прощення гріхів Його Йменням. Як Петро говорив ще слова ці, злинув Святий Дух на всіх, хто слухав слова. А обрізані віруючі, що з Петром прибули, здивувалися дивом, що дар Духа Святого пролився також на поган! Бо чули вони, що мовами різними ті розмовляли та Бога звеличували... Петро тоді відповів: Чи хто може заборонити христитись водою оцим, що одержали Духа Святого, як і ми? І звелів охриститися їм у Ймення Ісуса Христа. Тоді просили його позостатися в них кілька днів.
Дiї 10:1-48 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
У Кесарії [жив] один чоловік на ім’я Корнилій — сотник полку, який називався Італійським. Був він побожний і богобоязний разом з усім своїм домом: давав багато милостинь людям і завжди молився Богові. Близько дев’ятої години дня він явно побачив у видінні, що Божий ангел зійшов до нього і сказав йому: Корнилію! Він же, поглянувши на нього, охоплений страхом, запитав: Що, Господи? А Той сказав йому: Твої молитви й твої милостині згадані перед Богом. Тепер пошли людей до Йопії і поклич Симона, того, який зветься Петром. Він гостює в одного Симона, що виправляє шкури і живе біля моря, [він скаже тобі слова, якими спасешся ти і весь твій дім]. Коли відійшов ангел, котрий говорив з ним, він покликав двох слуг і одного побожного воїна з тих, які служили в нього. І, розповівши їм усе, він послав їх до Йопії. А наступного дня, як ішли вони дорогою і наближалися до міста, Петро в шостій годині піднявся на покрівлю помолитися. Він був голодний і хотів їсти. Поки вони готували, найшло на нього видіння. І побачив він відкрите небо і якусь річ, яка спускалася [до нього], немов велика скатертина, [прив’язана] із чотирьох країв; вона спускалася на землю. Там були всі земні чотириногі [звірі], плазуни й небесні птахи. І пролунав голос до нього: Встань, Петре, заріж і їж! Та Петро сказав: У жодному разі, Господи! Адже я ніколи не їв нічого поганого і нечистого! І знову, вдруге до нього голос: Що Бог очистив, того не вважай за погане! Це сталося тричі, але відразу піднялася та річ на небо. Коли Петро дивувався сам у собі, що ж це було за видіння, яке він побачив, — саме тоді люди, послані Корнилієм, розпитавши про дім Симона, стали перед ворітьми і, гукнувши, запитали, чи тут гостює Симон, який зветься Петром. Коли Петро роздумував над видінням, то Дух сказав йому: Ось, троє людей розшукують тебе; встань, зійди й, анітрохи не вагаючись, іди з ними, бо це Я їх послав! Зійшовши, Петро сказав людям: Я той, кого шукаєте. Яка причина спонукала вас прийти? Вони ж сказали: Корнилій — сотник, чоловік праведний, який боїться Бога, засвідчений усім юдейським народом, — дістав повеління від святого ангела покликати тебе до свого дому і послухати від тебе слово. Тоді він, запросивши, гостинно прийняв їх. А наступного дня, уставши, пішов з ними; деякі з братів, які були з Йопії, також пішли з ним. А назавтра вони прийшли до Кесарії. Корнилій закликав своїх родичів та близьких друзів і очікував їх. Коли ввійшов Петро, Корнилій зустрів його і, упавши до ніг, поклонився. Та Петро підвів його, кажучи: Встань, я ж така сама людина! Розмовляючи з ним, він увійшов і знайшов, що зібралося чимало людей. І він сказав їм: Ви знаєте, що не годиться мужеві-юдеєві приставати або приходити до чужинця. Та мені Бог показав, щоби жодної людини не називати поганою або нечистою. Тому і прийшов я без вагання, коли покликали мене. Питаю, з якої причини послали ви по мене? А Корнилій сказав: Від четвертого дня і до цієї години [я постив]; о дев’ятій годині я молився у своєму домі. І ось муж у сяючому одязі став переді мною і сказав: Корнилію, твою молитву вислухано і твої милостині згадані перед Богом. Пошли до Йопії і поклич Симона, який зветься Петром; він гостює біля моря в домі Симона, який виправляє шкури. [Він прийде й говоритиме до тебе]. Отже, я відразу послав по тебе. Ти добре зробив, що з’явився. Нині всі ми стоїмо перед Богом, аби слухати все, що Господь тобі звелів. Відкривши уста, Петро промовив: Справді розумію, що не на обличчя дивиться Бог, але в кожному народі є той, хто прийнятний для Нього, хто боїться Його і чинить праведне. Він послав синам Ізраїля слово, звіщаючи мир через Ісуса Христа. Він — Господь для всіх. Ви знаєте про справу, що сталася у всій Юдеї, починаючи від Галилеї, після хрещення, яке проповідував Іван, про Ісуса з Назарета: як помазав Його Бог Духом Святим і силою, і Він ходив, роблячи добро й оздоровлюючи всіх поневолених дияволом, тому що Бог був з Ним! І ми є свідками всього, що Він робив у юдейському краї та в Єрусалимі. Його вбили, повісивши на дереві; та Бог воскресив Його на третій день і дав Йому з’явитися, — не всім людям, але свідкам, які були наперед призначені Богом, — нам, які з Ним їли й пили по Його воскресінні з мертвих. І Він наказав нам проповідувати народові та засвідчити, що Він призначений Богом Суддя живих і мертвих. Про Нього свідчать усі пророки, що кожний, хто вірить у Нього, Його Ім’ям отримує прощення гріхів! Коли Петро ще промовляв ці слова, то Дух Святий зійшов на всіх, які слухали слово. І віруючі з обрізаних, які прийшли з Петром, здивувалися, що й на язичників зійшов дар Святого Духа, бо чули, як вони говорили мовами і величали Бога. Тоді Петро сказав: Хіба може хто стримати воду, щоб не хрестилися ті, хто, як і ми, одержав Святого Духа? І звелів хрестити їх в Ім’я Ісуса Христа. Тоді вони попросили його залишитися в них на декілька днів.
Дiї 10:1-48 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Був же один чоловік у Кесариї, на ймя Корнелий, сотник із роти, званої Італийською, побожний і богобоязливий з усїм домом своїм; подавав він багато милостинї народові, і молив ся всякого часу Богу. Видїв же він у видїннї ясно коло девятої години, як ангел Божий ввійшов до него й промовив йому: Корнелию! Він же, глянувши на него, злякав ся, і каже: Чого, Господи? Рече ж йому: Молитви твої і милостинї твої спогадались перед Богом. Пішли ж тепер у Йоппию людей та приклич Симона, що прозиваєть ся Петром. Він гостює в одного Симона кожомяки, що хата його над морем. Сей скаже тобі, що маєш робити. Як же пійшов ангел, що глаголав до Корнелия, покликавши він двох слуг своїх, та побожного воїна з тих, що стерегли його, і розказавши їм усе, післав їх у Йоппию. Назавтра ж, як були в дорозї і наближались до города, зійшов Петр на кришу помолитись коло шестої години. Став же голодний і забажав їсти; як же готовили, найшло на него захопленнє, і видить небо відчинене, і що сходить до него посудина якась, наче обрус великий, по чотиром кінцям звязаний і спускаючий ся на землю, в котрому були всякі чотироногі землї, і зьвірі, і повзючі, і птицї небесні. І роздав ся голос до него: Устань, Петре, заколи, та й їж. Петр же каже: Нї, Господи, нїколи бо не їв я нїчого поганого та нечистого. А голос знов вдруге до него: Що Бог очистив, ти не погань. Стало ся ж се тричі; і взято знов посудину на небо. Як же сумнївав ся в собі Петр, що се за видїннє було, що видїв, аж ось два чоловіки, послані від Корнелия, розпитавши про Симонову господу, стали коло воріт, і покликнувши спитали: Чи тут гостює Симон, на прізвище Петр? Коли ж думав Петр про видїннє, рече йому Дух: Ось три чоловіки шукають тебе. Уставши ж, зійди та йди з ними, не розбираючи; бо я післав їх. Зійшовши ж Петр до чоловіків, посланих до него від Корнелия, рече: Ось я, кого шукаєте? Що за причина, для котрої прийшли? Вони ж кажуть: Корнелий сотник, чоловік праведний, і богобоязливий, і доброї слави між усїм народом Жидівським, був наставлений від ангела сьвятого покликати тебе в господу свою і послухати словес від тебе. Закликавши ж їх, угостив. Назавтра ж вийшов Петр із ними, і деякі з братів з Йоппиї пійшли з ним. А другого дня увійшли в Кесарию. Корнелий же дожидав їх, скликавши родину свою і близьких приятелїв. Як же стало ся, що ввійшов Петр, зустрівши його Корнелий, упав у ноги та й уклонив ся. Петр же підвів його, говорячи: Встань; я таки же чоловік. І, розмовляючи з ним, увійшов, і знаходить многих, що посходились. І рече до них: Ви знаєте, що не годить ся чоловікові Жидовинові приставати або приходити до чужоземцїв; та менї Бог показав, щоб нїкого поганином або нечистим чоловіком не звав. Тим я, не відмовляючись, прийшов покликаний. Питаю ж оце, для чого покликали мене? І каже Корнелий: Четвертий день тому, як постив я аж до сієї години, а в девятій годинї молив ся в дому моїм; і ось чоловік став передо мною в ясній одежі, і рече: Корнелию, вислухана твоя молитва, і милостинї твої згадано перед Богом. Пішли ж в Йоппию та поклич Симона, що зветь ся Петром. Він гостює в господї в Симона кожомяки, над морем. Він, прийшовши, глаголати ме тобі. Зараз оце післав я до тебе, і добре зробив єси, прийшовши. Нинї ж усї ми перед Богом стоїмо, щоб слухати все, що звелено тобі від Бога. Відкривши ж Петр уста, рече: Поправдї постерегаю, що не на лице дивить ся Бог, а в кожному народї, хто боїть ся Його, і робить правду, приятен Йому. Слово, що післав синам Ізраїлевим, благовіствуючи впокій через Ісуса Христа (се Господь усїх); ви знаєте слово, що було по всїй Юдеї, почавши від Галилеї після хрещення, що проповідував Йоан, Про Ісуса з Назарета, як помазав Його Бог Духом сьвятим і силою, а котрий ходив, роблячи добро та сцїляючи всїх підневолених дияволом, бо Бог був з Ним. І ми сьвідки всього, що Він робив і в землї Жидівській, і в Єрусалимі; котрого убили й повісили на дереві. Сього воскресив Бог третього дня, і дав Йому статись явним не всьому народові, а сьвідкам наперед вибраним від Бога, - нам, що їли й пили з Ним по воскресенню Його з мертвих. І повелїв нам проповідувати народові і сьвідкувати, що Він призначений від Бога суддею живим і мертвим. Про Сього всї пророки сьвідкують, що всякий, хто вірує в Него, відпущеннє гріхів прийме через імя Його. Ще, як промовляв Петр слова сї, найшов Дух сьвятий на всїх, хто слухав його. І здивувались ті, що були від обрізання, котрі прийшли з Петром, що й на поган дар сьвятого Духа вилив ся. Чули бо їх, що розмовляли мовами і величали Бога. Тодї озвав ся Петр: Чи може хто боронити води, щоб оцїм охреститись, котрі Духа сьвятого прийняли, як і ми? І звелів їм охреститись в імя Господнє. Тодї просили його, щоб пробув у них кілька днїв.