2-а Самуїлова 7:18-24
2-а Самуїлова 7:18-24 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Тоді цар Давид зайшов, сів перед Господом і мовив: «Хто я такий Тобі, мій Володарю, Господи? Чому Ти зробив мене й мій дім таким важливим? Невже цього недостатньо було, на Твій погляд, володарю мій, Господи, що Ти вважав за потрібне поговорити щодо майбутнього для дому Твого слуги. Невже Ти завжди так з людьми говориш, о Господи, Володарю мій? Що може Давид іще Тобі сказати? Адже ти знаєш слугу Свого, о Володарю, Господи. Це завдяки Твоїй обіцянці й від щирого серця зробив Ти цю велику справу і розповів про неї Своєму слузі. Який Ти величний, о Володарю Мій, Господи! Ніхто не може зрівнятися з Тобою, і немає Бога крім Тебе, бо ми чули про все це на власні вуха. Кого ще можна порівняти з Твоїм народом ізраїльським — єдиним народом на землі, якого Бог викупив для Себе, щоб зробити Своїм народом і прославити Своє ім’я, щоб сотворити величні й неймовірні чудеса, вигнавши народи та їхніх богів перед Своїм народом, який Ти вивів з Єгипту. Ти зробив народ Ізраїлю Своїм навіки, і Ти Сам, о Господи, став його Богом.
2-а Самуїлова 7:18-24 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
Тоді прийшов цар Давид, і сів перед Господнім лицем та й сказав: Хто я, Господи Боже, і що мій дім, що Ти привів мене аж сюди? Та й це ще було мале в очах Твоїх, Господи Боже, і Ти говорив також про Свого раба в будуччині. А це за законом людським, Господи Боже! І що ще більше говоритиме Давид Тобі? Та Ти знаєш Свого раба, Господи Боже! Ради слова Свого та за серцем Своїм Ти зробив усю цю величність, звіщаючи це Своєму рабові. Тому Ти великий, Господи Боже, бо немає такого, як Ти, і немає Бога, окрім Тебе, згідно з усім, що ми чули своїми ушима. А який є ще один люд на землі, як Твій народ, Ізраїль, щоб Бог приходив викупити його Собі за народ, і щоб установити йому Своє Ймення, і щоб учинити вам цю величність, та страшні речі для Свого Краю ради народу Свого, якого викупив Собі з Єгипту, від людей та від богів його? І Ти зміцнив Собі народ Свій, Ізраїля, Собі за народ аж навіки, і Ти, Господи, став для них за Бога.
2-а Самуїлова 7:18-24 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
І цар Давид увійшов, і постав перед Господом, і сказав: Хто я, Господи, мій Господи, і який мій дім, що Ти мене аж так полюбив, і я був дуже малим перед Тобою, Господи, мій Господи, а Ти заговорив про дім твого раба далеко наперед. Такий закон людини, Господи, мій Господи! І що ще продовжуватиме Давид говорити до Тебе, і Ти тепер знаєш Свого раба, Господи, мій Господи! Через Твоє слово Ти вчинив, і за бажанням Твого серця Ти вчинив усю цю велич, щоб об’явити Твоєму слузі, щоб він звеличив Тебе, Господи, мій Господи! Адже немає такого, як Ти, і немає Бога, за винятком Тебе, між усіма, про кого ми почули нашими вухами! І хто з інших народів на землі такий, як Твій народ Ізраїль, який вів Бог, щоб викупити Собі народ, аби зробити Собі Ім’я, щоб учинити велич і славу, щоб викинути їх з-перед обличчя Твого народу, який Ти Собі викупив з Єгипту, — народ і місце поселення. І Ти Собі підготував Твій народ Ізраїль, як народ навіки! Тож Ти, Господи, стань для них Богом!
2-а Самуїлова 7:18-24 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
І пійшов царь Давид і став перед Господом, і промовив: Хто я, Господи Боже, й що таке мій дом, що ти мене так звеличив? І то ще мало видалось в очах твоїх, Господи, Боже мій; ти ще й на дальші часи простер обітницї твої на дом раба твого. Се вже по людському, Господи мій, Господи! Що ще може сказати тобі Давид? Ти знаєш слугу твого, Господи мій, Господи! Задля слова твого й по серцю твойму чиниш ти се, що відкриваєш всю отту велич рабові твойму. У всьому великий єси, Господи мій, Господи, й нїкого нема рівного тобі, й нема Бога опріч тебе, по всьому тому, що ми своїми ушима чули. І де другий народ, що був би рівен твойму народові Ізраїлеві, сьому єдиному народові на землї, задля котрого приходив Бог, щоб придбати його собі в народ, і прославити своє імя, й вдїяти велике й страшне перед народом твоїм, що його викупив собі від Египтян, вбиваючи народи й боги їх? І ти укріпив собі твій нарід Ізраїля про вічні часи, щоб він був твоїм народом і ти, Господи, зробивсь його Богом.