2-а Самуїлова 15:1-12 - Порівняти всі версії

Поділитись

І сталося по тому, і завів собі Авесалом повоза та коні, та п’ятдесят чоловіка, що бігали перед ним. І вставав Авесалом рано, та й ставав при дорозі до брами. І, бувало, кожного чоловіка, що мав суперечку та йшов до царя на суд, то Авесалом кликав його та й питав: З якого ти міста? І той говорив: З одного з Ізраїлевих племен твій раб. І говорив до нього Авесалом: Дивися, слова твої добрі та слушні, та в царя нема кому тебе вислухати. І говорив Авесалом: Коли б мене настановлено суддею в Краю, то до мене приходив би кожен чоловік, що мав би суперечку чи судову справу, а я виправдував би його. І, бувало, коли хто підходив поклонитися йому, то він простягав свою руку, і хапав його та цілував його. І робив Авесалом, як ось це, усьому Ізраїлеві, хто приходив на суд до царя. І крав Авесалом серця Ізраїлевих людей! І сталося в кінці сорока літ, і сказав Авесалом до царя: Піду я та виповню обітницю мою, що я обіцяв був Господеві в Хевроні. Бо раб твій, коли осів був у Ґешурі в Арамі, склав обітницю, говорячи: Якщо Господь справді поверне мене до Єрусалиму, то я буду служити Господеві. І сказав йому цар: Іди з миром! І той устав та й пішов до Хеврону. І порозсилав Авесалом вивідувачів по всіх Ізраїлевих племенах, говорячи: Коли ви почуєте сурмлення сурми, то скажете: Зацарював Авесалом у Хевроні! А з Авесаломом пішли двісті чоловіка з Єрусалиму, що були покликані; а йшли вони в простоті своїй, і нічого не знали. І послав Авесалом покликати ґілонянина Ахітофела, Давидового дорадника, з його міста з Ґіло, як він мав приносити жертви. І був то сильний бунт, і народ все змножувався з Авесаломом.

Минав час, Авесалом розжився на власний виїзд і п’ятдесят слуг, що бігли попереду нього. Авесалом узяв за звичку рано вставати і йти на узбіччя дороги біля міської брами. Коли хтось ішов до царя скаржитися, щоб цар вирішив якусь справу, Авесалом його кликав і допитувався: «З якого ти міста?» Якщо той говорив: «Твій слуга з одного з колін ізраїльських». Авесалом йому спочатку казав: «Послухай, твої вимоги справді слушні й справедливі, але цар не має нікого, хто б тебе вислухав». І додавав: «Якби я був суддею на цих землях, тоді б кожен, хто має якісь скарги чи судові справи, міг би прийти до мене, і я подбав би про справедливе рішення». А ще коли хтось, наближаючись, намагався вклонитися йому, Авесалом часто простягав руку, обнімав і цілував людину. Авесалом зустрічав так усіх ходоків ізраїльських, що йшли до царя добиватися правди. Він крав прихильність усіх ізраїльтян. Через чотири роки Авесалом попросив царя: «Відпусти мене в Хеврон, щоб я виконав обітницю, яку дав Господу. Коли твій слуга жив у Ґешурі арамійському, то ще тоді дав обітницю: якщо Господь поверне мене в Єрусалим, я піду в Хеврон служити Господу». Цар погодився: «Іди з миром». Ось так сталося, що він пішов у Хеврон. Він розіслав своїх посланців по Ізраїлю з таємним дорученням сповістити всім колінам ізраїльським: «Як тільки ви почуєте, що заграють сурми, зразу ж кажіть: „Авесалом править у Хевроні”». З Єрусалима Авесалома супроводжували двісті воїнів. Вони були невинні, тож нічого не підозрювали про Авесаломові наміри. Авесалом послав також по Агітофела з Ґіло, що був Давидовим радником. Він приносив пожертви. Змова набирала сили й розмаху, число прибічників Авесалома зростало.

І сталося після цього, що Авесалом придбав собі колісниці та коней і п’ятдесят мужів, щоби бігли перед ним. Авесалом уставав вранці й ставав на узбіччі дороги брами, і було, що кожний чоловік, в якого була судова справа, і він приходив до царя на суд, то його окликав Авесалом, кажучи йому: З якого ти міста? І відказував чоловік: Твій раб з одного з племен Ізраїля. А Авесалом йому говорив: Ось слова твої добрі та зрозумілі, та біля царя немає того, хто вислухає тебе. І говорив Авесалом: Хто мене настановить суддею на землі! До мене приходитиме кожний чоловік, в якого буде незгода і судова справа, і розсуджу його? І було, коли наближався чоловік, щоб йому поклонитися, і простягав свою руку, то він обіймав його і цілував його. І чинив Авесалом за цим словом усьому Ізраїлеві, кожному, хто приходив на суд до царя. І Авесалом привертав серце ізраїльських мужів. І було по закінченні сорока років, Авесалом сказав своєму батькові: Піду і виконаю мої обітниці, які я дав Господу в Хевроні. Адже обітниці склав твій раб, коли я жив у Ґедсурі, у Сирії, кажучи: Якщо Господь справді поверне мене в Єрусалим, то служитиму Господу. І цар сказав йому: Іди в мирі. І, вставши, він пішов до Хеврону. Авесалом послав розвідників до всіх племен Ізраїля, кажучи: Коли ви почуєте голос рога, то скажете: Цар Авесалом зацарював у Хевроні! І з Авесаломом пішло двісті славних мужів з Єрусалима, ішли у своїй простоті й не знали нічого про справу. І послав Авесалом, і покликав Ахітофела, ґелмонейця, радника Давида з його міста з Ґоли, коли він приносив жертву. І була велика змова, і народ підходив, і багато стало на бік Авесалома.

І сталось після сього, що Абессалом позаводив у себе колесницї й конї, а до того пятьдесять чоловіка, що бігли перед ним. І почав Абессалом становитись рано вранцї на дорозї коло ворот, і як треба було кому судитись і доходити до царя, Абессалом озивавсь до його й питав: З якого ти городу? І як той відкаже було: Раб твій з такого й такого поколїння Ізрайлевого, То Абессалом було каже йому: Те що говориш, добре й праве, та при боцї в царя нема нїкого, щоб вислухав тебе. А далїй бувало каже Абессалом: Ой коли б то мене поставлено суддею в царстві, то до мене приходив би всякий, хто має спорну справу яку або скаргу, й судив би його по правдї! І коли хто наближувавсь, щоб йому вклонитись, так він простягне було руку, обійме й поцїлує його. Сим робом обертавсь Абессалом до всякого з Ізраїля, що приходив до царя на який суд, і лестився так до серця всїм Ізрайлитянам. Як уплило ж сорок років від первого помазання Давидового, сказав Абессалом цареві: Хотїв би я пійти й спевнити в Гебронї мій обіт, що я обрікся Господеві. Бо раб твій, пробуваючи в Гессурі в Сириї, дав таку обітницю: Коли верне мене Господь у Ерусалим, так я принесу жертву Господеві. І відказав йому царь: Ійди з упокоєм. От і пустивсь він у дорогу в Геброн. Абессалом же порозсилав тайкома посланцї між усї поколїння Ізрайлеві й звелїв казати: Як почуєте трубний гук, так мовляйте: Абессалом зробився царем у Гебронї! А з Абессаломом пійшло двістї чоловіка з Ерусалиму, що їх закликано, й вони пійшли в простотї серця, нїчогісїнько не знаючи. Послав також Абессалом і прикликав порадника Давидового, Ахитофела, з його города Гило. А коли принесено жертву, зложили сильні змовини, й горнулось усе більш та більш люду до Абессаломового боку.