1-а царiв 9:1-28
1-а царiв 9:1-28 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Коли Соломон завершив будівництво храму Господнього й царського палацу і виконав усе, що прагнув зробити, Господь явився йому вдруге, як Він вже являвся йому в Ґівеоні. Господь сказав йому: «Я почув молитву й благання твої до Мене, Я освятив цей храм, який ти збудував, надавши йому Моє ім’я назавжди. Очі Мої і серце Моє завжди будуть там. Щодо тебе, то якщо ти служитимеш Мені зі щирим серцем, як твій батько Давид, і виконуватимеш усе, що Я наказую, і дотримуватимешся Моїх настанов та законів, тоді Я встановлю твій царський трон над Ізраїлем назавжди, як обіцяв Давидові, батькові твоєму, коли казав: „Твій нащадок завжди сидітиме на троні ізраїльському”. Але якщо ти чи твої сини відвернуться від Мене й не слухатиметеся заповідей та настанов, які Я даю вам, і підуть служити іншим богам та поклонятися їм, тоді Я відріжу Ізраїль від тих земель, що дав їм, і відмовлюся від храму, який Я освятив в ім’я Своє. Ізраїль тоді стане приказкою і посміховиськом серед усіх народів. І хоча зараз цей храм справляє сильне враження, всі, хто проходитимуть повз нього, будуть жахатися та насміхатися й питатимуть: „Чому Господь зробив таке з цією землею і цим храмом?” Люди відповідатимуть: „Бо вони забули Господа свого Бога, Який вивів їхніх батьків з Єгипту, і йдуть за іншими богами, служать їм, поклоняються їм. Ось чому Господь наслав на них усі ці біди”». Наприкінці двадцятого року, протягом якого Соломон зводив храм Господа і царський палац, цар Соломон віддав двадцять міст у Ґалилеї Гіраму, царю Тира, бо Гірам постачав йому кедр та сосну, і золото, яке Соломонові було потрібне. Але коли Гірам вирушив з Тира побачити ті міста, які дав йому Соломон, він залишився невдоволений. «Що за міста ти дав мені, брате мій?» — спитав він. І він назвав їх землями Кабула, цю назву вони мають і по сьогодні. Тоді Гірам надіслав царю сто двадцять талантів золота. Ось перелік робочої сили, яку Соломон зібрав для будівництва храму Господнього, свого власного палацу, навісних терас, єрусалимського муру та Хазора, Меґіддо й Ґезера. (Фараон, цар Єгипту, напав і загарбав Ґезер. Він його спалив. Він повбивав ханаанське населення й віддав Ґезер у посаг своїй дочці, Соломоновій дружині. І Соломон відбудував Ґезер). Він збудував Нижній Бет-Горон, Баалат і Тамар у пустелі на своїх землях, а також усі свої міста-комори і невеличкі міста для колісниць і вершників — усе, що тільки він бажав збудувати в Єрусалимі, в Ливані й по всіх землях, де він царював. Усіх, хто лишився з хиттитів, аморійців, перизійців, хивійців та євуситів (це були неізраїльські народи), саме їхні нащадки залишилися на цих землях, й ізраїльтяни не могли їх винищити, тож Соломон перетворив їх на рабську силу, як це лишається й до сьогодні. Але Соломон не зробив рабом жодного з ізраїльтян: вони були його воїнами, урядовцями, начальниками, командуючими й командирами його колісниць та вершників. Вони також були головними посадовими особами, що очолювали Соломонову справу — п’ятсот п’ятдесят повноважних наглядачів над тими, хто працював. Після того, як фараонова дочка прийшла з міста Давида до палацу, який їй звів Соломон, він збудував навісні тераси. Тричі на рік Соломон приносив жертви всеспалення та мирні жертви на вівтарі, збудованому ним для Господа, разом з тим спалював запашне куріння перед Господом, і тим виконував свій обов’язок у храмі. Цар Соломон також збудував кораблі в Еціон-Хевері, що неподалік від Елата в Едомі, на березі Червоного моря. Та Гірам послав своїх людей: моряків, які знали море, служити на флоті разом із людьми Соломона. Вони попливли до Офіру й привезли чотириста двадцять талантів золота, які доставили царю Соломону.
1-а царiв 9:1-28 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
І сталося, як Соломон покінчив будувати храм Господній та дім царський, та все, що було бажанням Соломона, що прагнув він зробити, то Господь явився Соломонові другий раз, як явився йому в Ґів’оні. І сказав Господь до нього: Вислухав Я молитви твої та благання твої, якими благав ти перед лицем Моїм, Я освятив той храм, що ти збудував, щоб покласти Ім’я Моє там аж навіки. І будуть там Мої очі та серце Моє по всі дні. А ти, якщо будеш ходити перед лицем Моїм, як ходив був батько твій Давид, у чистості серця та в правоті, щоб зробити все, що наказав Я тобі, якщо будеш дотримуватися уставів Моїх та постанов Моїх, то трона царства твого над Ізраїлем Я поставлю навіки, як Я говорив був батькові твоєму Давидові, кажучи: Не буде переводу нікому з нащадків твоїх на Ізраїлевім троні. Якщо ж справді відвернетеся ви та ваші сини від Мене, і не будете дотримувати заповідей Моїх та уставів Моїх, що Я дав вам, і підете, і будете служити іншим богам, і буде те вклонятися їм, то Я винищу Ізраїля з поверхні землі, яку дав їм, а цей храм, що Я освятив для Ймення Свого, відкину від лиця Свого. І стане Ізраїль за приповістку та за посміховище серед усіх народів! І храм цей найвищий, кожен, хто проходитиме біля нього, скам’яніє та свисне від здивування. І скажуть: За що Господь зробив так цьому Краєві та храмові цьому?... І відкажуть: За те, що вони покинули Господа, Бога свого, Який вивів їхніх батьків з єгипетського краю, і держалися міцно інших богів, і вклонялися їм, і служили їм, тому Господь навів на них усе оце лихо! І сталося по двадцяти роках, коли Соломон збудував ті два доми, храм Господній та дім царський, а Хірам, цар тирський, достачав Соломонові кедрові дерева й дерева кипарисові, та золото на кожне бажання його, тоді цар Соломон дав Хірамові двадцять міст у краї Ґаліл. І вийшов Хірам із Тиру, щоб побачити ті міста, які дав йому Соломон, і не вподобались йому вони. І він сказав: Що це за міста, які ти дав мені, мій брате? І він назвав ім’я їм: Край Кавулу, і так вони звуться аж до цього дня. І послав Хірам цареві сто й двадцять талантів золота. А оце наказ тих поборів, які брав цар Соломон на збудування храму Господнього та дому свого, і Мілло, і муру єрусалимського, і Хацору, і Меґіддо, і Ґезеру. Фараон, єгипетський цар, прийшов і здобув Ґезер, та й спалив його огнем, а ханаанеянина, що сидів у місті, убив, і віддав його як віно для своєї дочки, Соломонової жінки. І вибудував Соломон Ґезера, і Бет-Горона Долішнього, і Баалата, і Тамара в пустині того краю, і всі міста на запаси, що були Соломонові, і міста на колесниці, і міста на верхівців, і інші бажання Соломонові, що бажав збудувати в Єрусалимі та на Ливані, та в усьому Краї панування його. Увесь народ, що позостався з амореян, хіттеян та періззеян, хіввеян та євусеян, що вони не з Ізраїлевих синів, їхні сини, що були позоставлені по них у Краю, яких Ізраїлеві сини не могли вигубити, то взяв їх Соломон за поборових працівників, і так є аж до цього дня. А з Ізраїлевих синів Соломон не дав раба, бо вони вояки, і його раби, і провідники його, і старші над трьома, і провідники над його колесницями та його верхівці. Оце приставлені провідники, що були над Соломоновою роботою, п’ятдесят і п’ять сотень, що правили народом, який робив на праці. Тільки фараонова дочка вийшла з Давидового Міста до свого дому, якого збудував їй; тоді збудував він Мілло. І приносив Соломон три рази річно цілопалення та мирні жертви на жертівнику, що збудував Господеві, і кадив на тому, що перед Господнім лицем. І викінчив він той дім. І цар Соломон наробив кораблів в Ецйон-Ґевері, що при Елоті на березі Червоного моря в едомському краї. І послав Хірам кораблями своїх рабів, моряків, що знають море, з рабами Соломоновими. І прийшли вони до Офіру, і взяли звідти чотири сотні й двадцять талантів золота, та й привезли до царя Соломона.
1-а царiв 9:1-28 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Як же скінчив Соломон будову сьвятинї Господньої й царської палати й всього, що бажав витворити, Обявився Господь Соломонові вдруге, як обявивсь був йому в Габаонї. І рече Господь йому: Вислухав я молитву твою й благаннє твоє, що приносив ти перед мене. Я осьвятив сей храм, що збудовав єси, оселивши там на віки ймя моє, й мої очі й моє серце будуть там віковічно пробувати. Як ходити меш передо мною, так як ходив отець твій Давид, в простотї серця й щиростї, та все те чинити, що я заповідав тобі, й моїх установ і прав пильнувати меш, Так я престол твій над Ізраїлем утверджу навіки, як обітував отцеві твойму Давидові, словами: не переведеся в тебе седючий на престолї Ізрайлевому. Коли ж ви й дїти ваші одвертатись мете від мене, й не пильнувати мете моїх заповідей й встанов, що я положив перед вами, а відійдете й иншим богам станете служити й перед ними припадати мете, Так викореню Ізраїля з землї, що надїлив їм, і той храм, що посьвятив іменню мойму, відкину від лиця мого, і станеться Ізраїль сьміховищем і гидом між усїма народами. І всякий, хто переходити ме попри храм сей величезний, страхати меться й буде посвистувати, й питати ме: За що Господь заподїяв таке сїй землї й сьому храмові? І відказувати муть: Про те, що вони Господа, Бога свого, що їх батьків вивів із Египту, покинули, та прихилились до инших богів і припадали перед ними й служили їм, за те наслав Господь на них усю недолю сю. Як уплило ж двайцять років після того, що Соломон построїв обідві будівлї, храм Господень і царську палату, А Гирам, царь Тирський, додавав на се Соломонові кедрового й кипарисового брусся, як і золота, скільки забажає було, - тодї поступився царь Соломон Гирамові двайцятьма городами в Галилейській країнї. І вийшов Гирам із Тиру, щоб на ті городи подивитись, що їх дав йому Соломон, та й не сподобались вони йому. І каже він: Що се за городи, що ти, брате, поступився менї ними! Тим прозвано їх по сей день Кабул (багно). Гирам же послав був цареві сто й двайцять талантів золота. А ось роботи, на які побіралась данина, що її наложив Соломон, щоб вибудовувати храм Господень і свою палату, і міст (над пропасттю) Милло й мур Ерусалимський, й Гезер, Мегиддо й Газер, Бо Фараон, царь Египецький напав був і звоював Газер та спалив його, а Канаанїїв, що жили в городї, побив, та й оддав його в віно дочцї своїй, супрузї Соломоновій; От і відбудував Соломон Газер і нижнїй Беторон, І Баалам і Тадмор (Пальмиру) в пустинї, І всї запасові городи, що належали до Соломона, й міста про вози й міста про кінноту, й все те, що хотїв Соломон побудувати в Ерусалимі, на Ливанї й в усїй землї царства свого. Увесь же народ, що позістався од Аморіїв, Гетіїв, Ферезіїв, Гевіїв і Евузіїв, що не були з синів Ізрайлевих, Потомки тих, що позоставались іще в землї, що їх Ізрайлитяне не здолїли вигубити, тих обернув Соломон у крепацтво по сей день. З Ізрайлитян же не зробив нїкого Соломон крепаком, а були вони військовими людьми, його урядниками, його отаманнєм та наказними над його колесницями й кіннотою. Старших наставників над роботами Соломоновими було пятьсот і пятьдесять, що доглядали над людьми, що робили дїло. Дочка Фараонова перейшла з Давидового городу в свій власний дом, що їй Соломон збудував; він збудував і Милло. І жертвував Соломон тричі що року всепалення й мирні жертви на жертівнику, що построїв Господеві, й палив на йому кадило перед Господом. І покінчив він будову. Побудував царь Соломон і кораблї в Асіонгабері, коло Елота, на березї Червоного моря в Едом-землї. І послав Гирам на тих кораблях своїх підданих мореходів, що з морем обізнані були, вкупі з підданими Соломоновими, І прибули вони в Офир, і взяли звідти золота чотириста й двайцять талантів*, і привезли до царя Соломона.