1-е до коринтян 4:1-5
1-е до коринтян 4:1-5 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Ось як люди мають думати про нас, як про слуг Христових, котрим довірено таємні істини Божі. А ті, кому довірено таємниці, мусять бути гідними довіри. Та мені байдуже, чи ви судитимете мене, чи якийсь інший суд людський, адже й сам я себе не суджу. Сумління моє чисте, та не в цьому моє виправдання. Лише Господь мені суддя. Тож не судіть передчасно, доки Господь не прийде. Він висвітлить усе, що приховано в темряві, й виявить таємні задуми сердець. І тоді буде кожному така похвала від Бога, на яку той заслуговує.
1-е до коринтян 4:1-5 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)
Хай людина вважає нас за служителів Христових і управителів таємниць Божих. До того ж, від управителів вимагається, щоб кожен виявився вірним. Для мене дуже мало значить, як судите про мене ви чи людський суд; я і сам про себе не суджу. Бо я нічого не знаю за собою, але тим не виправдовуюсь; суддя ж мені Господь. Тому не судіть ні про що передчасно, доки не прийде Господь, Який і освітить приховане в темряві і виявить наміри сердець, і тоді похвала кожному буде від Бога.
1-е до коринтян 4:1-5 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
Нехай кожен нас так уважає, якби служителів Христових і доморядників Божих таємниць; а що ще шукається в доморядниках, щоб кожен був знайдений вірним. А для мене то найменше, щоб судили мене ви чи суд людський, бо я й сам не суджу себе. Я бо проти себе нічого не знаю, але цим не виправдуюсь; Той же, Хто судить мене, то Господь. Тому не судіть передчасно нічого, аж поки не прийде Господь, що й висвітлить таємниці темряви та виявить задуми сердець, і тоді кожному буде похвала від Бога.
1-е до коринтян 4:1-5 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Нехай кожний вважає нас слугами Христовими та управителями Божих таємниць. А від управителів вимагається, щоб кожний був вірний. Тож Мені найменше залежить, як про мене судите ви або який взагалі людський суд, бо я і сам себе не суджу. І хоч я ні в чому не відчуваю себе винним, але цим я не є виправданий. Адже Той, Хто мене судить, то Господь. Тому передчасно нічого не судіть, доки не прийде Господь, Який і освітить таємниці пітьми, і виявить задуми сердець, — тоді кожному буде похвала від Бога.
1-е до коринтян 4:1-5 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Так нас нехай вважає чоловік, яко слуг Христових, і доморядників тайн Божих. Ще ж до того від доморядників вимагають, щоб кожного знайдено вірним. Та се в мене найменша річ, щоб мене судили ви або людський суд; нї, я й сам себе не суджу. Бо нїчого на себе не знаю, та сим я не оправдуюсь; суддя ж мій Бог. Тим же нї про що перше часу не судїть, доки прийде Господь, котрий висьвітить сховане в темряві і виявить думки сердець; а тодї похвала буде кожному від Бога.