1-е до коринтян 2:1-16

1-е до коринтян 2:1-16 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)

Тож прийшов я до вас, брати і сестри мої, проповідувати таємну Божу істину, не покладаючись на свою красномовність і мудрість. Находячись серед вас, я вирішив забути усе, крім Ісуса Христа і Його смерті на хресті. Отже, я прийшов до вас, слабкий, пройнятий страхом і великим трепетом. Слова мої і проповіді були донесені не з переконливістю людської мудрості, а в доказах сили Духа. Нехай ваша віра спирається не на людську мудрість, а на Божу силу. Ми справді навчаємо мудрості зрілих людей, але не мудрості нинішніх часів і не мудрості правителів світу цього, владі яких настане кінець. Ми навчаємо таємної Божої мудрості, що була прихована від людей. Бог призначив її нам на славу іще до початку світу. Це мудрість, про яку жоден із правителів цього світу не знав. Бо якби вони знали, то не розіп’яли б славного Господа. Так сказано у Святому Писанні: «Очі не бачили, вуха не чули, і на думку людям не спадало те, що Бог залишив для тих, хто любить Його». Та Бог відкрив нам це через Духа, Який знає все, навіть найприхованіші таємниці Божі. Бо хто з людей знає думки іншого? Тільки той дух, який в ньому живе. Так само ніхто не знає думок Божих, крім Духа Божого. А ми приймаємо не дух, який належить світу цьому, а Дух, Який йде від Бога, щоб знати те, що щедро було нам дароване Богом. І говоримо ми про ці речі не словами, яких мудрість людська навчила нас, а словами, яких навчив нас Дух. Ми пояснюємо духовні речі, використовуючи слова від Духа. Земна людина не сприймає істин, які відкриває Дух Божий. Вона вважає їх безглуздям, та не може зрозуміти це, бо їх можна оцінити тільки за допомогою Святого Духа. А духовна людина може судити все, та її саму ніхто не може судити. Сказано у Святому Писанні

1-е до коринтян 2:1-16 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)

І коли я приходив до вас, брати, то приходив не з вищістю слова чи мудрості звіщати вам свідчення про Бога. Бо я вирішив не знати у вас нічого, крім Ісуса Христа, і притому розп’ятого. І я був у вас у немочі, у страху і у великому тремтінні. І моє слово і моя проповідь були не в переконливих словах людської мудрості, а в показі Духа і сили, щоб ваша віра утверджувалася не на людській мудрості, а на силі Божій. Мудрість же ми звіщаємо серед досконалих, але мудрість не цього світу і не правителів цього світу, що минають, а звіщаємо мудрість Божу, таємну, приховану, яку Бог призначив ще до віків для нашої слави, якої ніхто з правителів цього світу не пізнав, бо якби пізнали, то не розіп’яли б Господа слави. Але як написано: Не бачило око, не чуло вухо і не приходило на серце людині те, що Бог приготував тим, хто любить Його. А нам Бог відкрив це Своїм Духом, бо Дух досліджує все, навіть глибини Божі. Бо хто з людей знає людське, крім духа людини, що в ній? Так і Божого ніхто не знає, крім Духа Божого. Ми ж отримали не духа цього світу, а Духа від Бога, щоб знати дароване нам Богом, про що й говоримо не словами, навченими людською мудрістю, а навченими Святим Духом, порівнюючи духовне з духовним. Душевна людина не приймає того, що від Духа Божого, бо для неї це безумство, і вона не може зрозуміти цього, тому що про це слід судити духовно. А духовна судить про все, а про неї ніхто судити не може. Бо хто пізнав розум Господа, щоб повчати Його? А ми маємо розум Христа.

1-е до коринтян 2:1-16 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)

А я, як прийшов до вас, браття, не прийшов вам звіщати про Боже свідоцтво з добірною мовою або мудрістю, бо я надумавсь нічого між вами не знати, крім Ісуса Христа, і Того розп’ятого... І я в вас був у немочі, і в страху, і в великім тремтінні. І слово моє й моя проповідь не в словах переконливих людської мудрости, але в доказі духа та сили, щоб була віра ваша не в мудрості людській, але в силі Божій! А ми говоримо про мудрість між досконалими, але мудрість не віку цього, ані володарів цього віку, що гинуть, але ми говоримо Божу мудрість у таємниці, приховану, яку Бог перед віками призначив нам на славу, яку ніхто з володарів цього віку не пізнав; коли б бо пізнали були, то не розп’яли б вони Господа слави! Але, як написано: Чого око не бачило й вухо не чуло, і що на серце людині не впало, те Бог приготував був тим, хто любить Його! А нам Бог відкрив це Своїм Духом, усе бо досліджує Дух, навіть Божі глибини. Хто бо з людей знає речі людські, окрім людського духа, що в нім проживає? Так само не знає ніхто й речей Божих, окрім Духа Божого. А ми прийняли духа не світу, але Духа, що з Бога, щоб знати про речі, від Бога даровані нам, що й говоримо не вивченими словами людської мудрости, але вивченими від Духа Святого, порівнюючи духовне до духовного. А людина тілесна не приймає речей, що від Божого Духа, бо їй це глупота, і вона зрозуміти їх не може, бо вони розуміються тільки духовно. Духовна ж людина судить усе, а її судити не може ніхто. Бо хто розум Господній пізнав, який би його міг навчати? А ми маємо розум Христів!

1-е до коринтян 2:1-16 Переклад Р. Турконяка (УТТ)

І я, брати, коли прийшов до вас, не прийшов звіщати вам Божу таємницю вишуканими словами й мудрістю, бо я вважав за правильне не знати серед вас нічого, крім Ісуса Христа, і то розп’ятого. Тож перебував я серед вас у немочі, у страху і у великому трепеті; і моє слово, і моя проповідь — не в переконливих словах мудрості, але в проявах Духа та сили, щоб ваша віра була не через людську мудрість, а через Божу силу. Ми говоримо про мудрість досконалих, а не про мудрість цього віку чи правителів цього віку, які минають. Але ми говоримо про Божу премудрість, заховану в таємниці, яку відкрив Бог перед віками для нашої слави; її ніхто з правителів цього віку не пізнав, бо коли б пізнали, то не розіп’яли би Господа слави. Але, як написано: Чого око не бачило й вухо не чуло і що на серце людині не приходило, — те приготував Бог тим, які люблять Його! Нам це Бог відкрив через [Свого] Духа, бо Дух досліджує все, навіть глибини Божі. Бо хто з людей знає те, що є в людині, крім духа людини, який живе в ній? Так само й Божого ніхто не пізнав, хіба тільки Дух Божий. Ми ж одержали не духа світу, але Духа, Який від Бога, щоби знати те, що дароване нам Богом; про що й говоримо не вченими словами людської мудрості, але навченими [Святим] Духом, порівнюючи духовне з Духовним. Адже душевна людина не приймає того, що від Божого Духа, бо для неї це безумство й вона не може цього зрозуміти, тому що це досліджується духовно. Духовна ж людина про все це судить, а її саму ніхто не судить. Бо хто пізнав розум Господа, хто повчатиме Його? Ми ж маємо розум Христа!

1-е до коринтян 2:1-16 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

І я, прийшовши до вас, браттє, прийшов не з високим словом або премудростю, звіщаючи вам сьвідченнє Боже. Бо я надумавсь, не знати нїчого між вами, тільки Ісуса Христа, та й Його розпятого. І був я в вас у слабосиллї, в страсї і в великій трівозї. І слово моє, і проповідь моя не в переважливих словах людської премудростї, а в явленню духа і сили, щоб віра ваша була не в мудростї людській, а в силї Божій. Премудрість же промовляємо між звершеними, та премудрість не віка сього, анї князїв віка сього, що зникають, а промовляємо премудрість Божу тайну, закриту, котру Бог призначив перш віків на славу нашу, котрої нїхто з князїв віка сього не пізнав; бо коли б пізнали, то Господа слави не розпяли б. Нї, яко ж писано: Чого око не видїло, нї ухо не чуло і що на серце чоловікові не зійшло, те наготовив Бог тим, хто любить Його. Нам же Бог відкрив Духом своїм; бо Дух усього дослїджує, навіть і глибокостей Божих. Хто бо з людей знає, що в чоловіку, окрім духа чоловічого, що в ньому? Так і що в Бозї, нїхто не знає, тільки Дух Божий. Ми ж не духа сьвіта прийняли, а Духа, що від Бога, щоб знали, що нам дароване від Бога. Се промовляємо не ученими словами людської премудрости, а навченими Духом сьвятим, духовні (речи) духовним (словом) подаючи. Душевний же чоловік не приймає, що єсть Духа Божого; дурощі бо воно йому, і не може зрозуміти, бо се духовно треба розбірати. Духовний же розбірає все, він же від нїкого не розбираєть ся. Хто бо зрозумів ум Господень, щоб ясувати його? Ми ж ум Христів маємо.