РУТ 4:1-22

Тим часом Боаз пішов до міської брами й сів там. Якраз проходив найближчий родич, про якого розповідав Боаз, і він гукнув до нього: Ану затримайся, і сядь біля мене! Той зупинився, й сів. Тоді Боаз покликав десять мужів з-посеред старійшин міста й сказав: Сядьте отут! – і вони сіли. Боаз сказав найближчому родичеві-викупителю: Ноемі, котра повернулася з моавських полів, хоче продати частину поля, яка належить нашому покійному братові Елімелеху. От я і вирішив повідомити тебе про це й запропонувати: Придбай його (поле) в присутності громадян міста, котрі тут, а також у присутності старійшин нашого народу. Якщо бажаєш викупити, то викупи; якщо не хочеш його викупити, то скажи мені, аби я знав, оскільки, крім тебе, немає іншого викупителя, – а я вже після тебе. А той відповів: Я його викуплю! Тоді Боаз сказав: Того дня, коли викуплятимеш поле від Ноеми, ти маєш одружитись на моавійці Рут – удові покійного Махлона, аби відновити ім’я померлого в його спадковому наділі. Але найближчий родич відповів: У такому разі я не можу викупити поле для себе, аби часом не зашкодити власній спадщині. Бери собі моє право найближчого родича-викупителя, тому що я не буду його викупляти. У стародавньому Ізраїлі був такий звичай: При викупленні та при обміні землі, з метою затвердження певного договору, людина знімала з ніг своє взуття і давала його іншій людині. Таким було засвідчення кожної справи в Ізраїлі. Тому коли найближчий родич-викупитель сказав Боазові: Бери собі моє право викуплення, – він зняв своє взуття. Тоді Боаз сказав старійшинам і всьому народові: Ви сьогодні стали свідками, що я набув від Ноемі все, що належало Елімелехові, та все, що належало Кілйону і Махлону. Так само й моавійку Рут, удову після Махлона, беру собі за дружину, аби відновити ім’я покійного в його спадковому наділі, й щоб не зникло ім’я померлого з-посеред його братів та з-поміж його родинного міста (брами). Ви сьогодні стали свідками того. Тоді всі люди, які були біля брами, та старійшини промовили: Так, ми тому свідки! Нехай Господь учинить так, щоб дружина, яка входить у твій дім, стала, як Рахиль і як Лія, котрі обидві разом спорудили дім Ізраїля! Будь потужним у Ефраті, й нехай стане славним твоє ім’я у Вифлеємі! І нехай від нащадка, якого тобі дасть Господь від цієї молодої дружини, твій дім стане, як дім Переца, якого Тамара народила Юді. Отже, Боаз узяв Рут, і вона стала йому дружиною. Він увійшов до неї, і Господь сприяв, аби вона завагітніла, й народила сина. Після цього жінки говорили Ноемі: Нехай буде благословенний Господь, Який тепер не позбавив тебе найближчого родича-викупителя. Нехай же стане славним його (сина) ім’я в Ізраїлі! Нехай він буде втіхою для душі сьогодні й підтримкою в твоєму похилому віці, оскільки його народила твоя невістка, яка тебе любить, і яка для тебе краща за сімох синів. Тож Ноемі взяла хлоп’ятко, пригорнула його до своїх грудей, і була йому за няньку. А сусідки дали йому ім’я. Вони говорили: В Ноемі народився син, і назвали його Овед. Згодом він став батьком Єссея, котрий своєю чергою, був батьком Давида. А ось нащадки Переца: Від Переца народився Хецрон; від Хецрона народився Рама, а від Рами народився Аммінадав; від Аммінадава народився Нахшон, а від Нахшона народився Салмон; від Салмона народився Боаз, а від Боаза народився Овед; від Оведа народився Єссей, а від Єссея народився Давид.