МАТВІЯ 15
15
Божі заповіді та перекази старших
1 #
Мр. 7:1–23. #
Ів. 1:19. Тоді підходять до Ісуса фарисеї#15:1 фарисеї – релігійна партія, члени якої суворо дотримувалися приписів Писань і переказів старших; до неї належали духовні проводирі народу. і книжники#15:1 книжники – знавці Святих писань, учителі Божого Закону. з Єрусалима й питають:
2 #
Кол. 2:8; Гал. 1:14; Лк. 11:38. Чому Твої учні порушують передання старших: не миють своїх рук, коли їдять хліб?
3А Він у відповідь сказав їм: Чому ж і ви порушуєте Божу заповідь через ваші передання?
4 #
2 М. 20:12; 5 М. 5:16; 2 М. 21:17; 3 М. 20:9. Адже Бог сказав: Шануй батька і матір. І ще: Хто зневажає батька або матір, хай смертю помре.
5 #
Пр. 28:24. А ви кажете: Хто скаже батькові чи матері: Добро, яким я міг би допомогти вам, є мій дар для Бога,
6то може й не шанувати свого батька [чи матері]? Так і ви – задля ваших передань скасовуєте Слово Боже.
7 #
Мт. 22:18. Лицеміри, добре пророкував про вас Ісая, кажучи:
8 #
Іс. 29:13; Пс. 78:36. Цей народ [наближається до Мене своїми устами], губами шанує Мене, серце ж їхнє далеко від Мене;
9 #
Кол. 2:22; Тит 1:14. та даремно поклоняються Мені, навчаючи людських заповідей.
Що опоганює людину
10Покликавши людей, Він звернувся до них: Слухайте й розумійте:
11 #
Мт. 15:18, 12:34; Дії 10:15, 11:8; Еф. 4:29; Як. 3:6; Рим. 14:14,20. не те, що входить в уста, опоганює людину, а те, що виходить з уст, опоганює людину.
12Тоді учні, підійшовши, кажуть Йому: Чи знаєш, що фарисеї, почувши ці слова, спокусилися?
13А Він у відповідь сказав: Кожна рослина, яку не посадив мій Небесний Отець, буде викоренена.
14 #
Мт. 23:16,24; Лк. 6:39; Рим. 2:19. Залиште їх: це сліпі проводирі сліпих. А коли сліпий веде сліпого, то обидва впадуть у яму.
15У відповідь Петро попросив Його: Поясни нам цю притчу.
16[Ісус] же відповів: Невже й досі ви не розумієте?
17Не можете збагнути, що все, що входить в уста, іде в шлунок і виходить геть?
18 #
Мт. 15:11. А те, що виходить з уст, виходить із серця – воно опоганює людину.
19 #
Рим. 1:29; Мт. 15:11. Адже із серця виходять лукаві думки, вбивства, перелюб, розпуста, злодійство, неправдиві свідчення, богозневага.
20Це те, що опоганює людину; їсти ж немитими руками не опоганює людини.
Віра жінки‑ханаанки
21 #
Мр. 7:24–30. #
Мр. 3:8. І вийшовши звідти, Ісус відійшов до околиць Тира й Сидона.
22 #
Мт. 17:15, 9:27. Жінка‑ханаанка з тих околиць вийшла й кричала, гукаючи: Господи, Сину Давидів, помилуй мене, бо мою доньку тяжко мучить біс!
23 #
Дії 16:17. Але Він не відповів їй ані слова. Підійшли Його учні та почали просити Його, кажучи: Відпусти її, бо вона кричить нам услід.
24 #
Мт. 10:6; Рим. 15:8. У відповідь Він сказав: Я посланий тільки до загиблих овець з дому Ізраїля.
25Вона ж підійшла, поклонилася Йому й каже: Господи, допоможи мені!
26 #
Мт. 7:6. А Він у відповідь промовив: Не годиться брати хліб у дітей і кидати щенятам.
27 #
Лк. 16:21. Вона сказала: Так, Господи, але й щенята їдять крихти, які падають зі столу їхніх панів.
28 #
Мт. 8:13. Тоді Ісус сказав їй у відповідь: О жінко, велика твоя віра! Нехай буде так, як ти хочеш! І видужала її дочка тієї ж миті.
29 #
Мр. 7:31–37. #
Мт. 5:1. Відійшовши звідти, Ісус наблизився до Галилейського моря і, піднявшись на гору, сів там.
30 #
Мт. 19:2; Мр. 3:10. І прийшло до Нього багато людей, маючи із собою кривих, сліпих, калік, німих і багатьох інших; їх поклали до Його ніг, а Він зцілив їх.
31 #
Мт. 8:27, 9:33, 11:5; Лк. 2:20; 1 Цар. 1:48; Пс. 40:14. Тож люди дивувалися, коли бачили, що німі говорять, каліки здорові, кульгаві ходять, і сліпі бачать, – прославляли Бога Ізраїлевого.
Нагодування чотирьох тисяч
32 #
Мр. 8:1–10; Ів. 6:1–13. #
Мт. 9:36. А Ісус, покликавши Своїх учнів, сказав: Жаль Мені цих людей, бо вже три дні перебувають зі Мною і не мають що їсти. Не хочу відпустити їх голодними, щоби часом не ослабли в дорозі.
33Та учні кажуть Йому: Звідки нам у пустелі взяти стільки хліба, щоб нагодувати таку юрбу?
34А Ісус запитує: Скільки хлібів маєте? Вони відказали: Сім і декілька рибин.
35Звелівши людям сісти на землі,
36Він узяв сім хлібів і рибу та, віддавши подяку, переломив і давав учням, а учні – людям.
37 #
Мт. 16:10. Усі поїли й наситилися. І зібрали кусків, що залишилися, сім повних кошиків.
38А тих, які їли, було чотири тисячі чоловіків, не рахуючи жінок і дітей.
39 #
Мт. 14:23. Відпустивши народ, Ісус сів у човен і прибув до околиць Магдалинських.
Поточний вибір:
МАТВІЯ 15: CUV
Позначайте
Копіювати
Порівняти
Поділитись
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
БІБЛІЯ Сучасний переклад © Українське Біблійне Товариство (2020-2023)
МАТВІЯ 15
15
Божі заповіді та перекази старших
1 #
Мр. 7:1–23. #
Ів. 1:19. Тоді підходять до Ісуса фарисеї#15:1 фарисеї – релігійна партія, члени якої суворо дотримувалися приписів Писань і переказів старших; до неї належали духовні проводирі народу. і книжники#15:1 книжники – знавці Святих писань, учителі Божого Закону. з Єрусалима й питають:
2 #
Кол. 2:8; Гал. 1:14; Лк. 11:38. Чому Твої учні порушують передання старших: не миють своїх рук, коли їдять хліб?
3А Він у відповідь сказав їм: Чому ж і ви порушуєте Божу заповідь через ваші передання?
4 #
2 М. 20:12; 5 М. 5:16; 2 М. 21:17; 3 М. 20:9. Адже Бог сказав: Шануй батька і матір. І ще: Хто зневажає батька або матір, хай смертю помре.
5 #
Пр. 28:24. А ви кажете: Хто скаже батькові чи матері: Добро, яким я міг би допомогти вам, є мій дар для Бога,
6то може й не шанувати свого батька [чи матері]? Так і ви – задля ваших передань скасовуєте Слово Боже.
7 #
Мт. 22:18. Лицеміри, добре пророкував про вас Ісая, кажучи:
8 #
Іс. 29:13; Пс. 78:36. Цей народ [наближається до Мене своїми устами], губами шанує Мене, серце ж їхнє далеко від Мене;
9 #
Кол. 2:22; Тит 1:14. та даремно поклоняються Мені, навчаючи людських заповідей.
Що опоганює людину
10Покликавши людей, Він звернувся до них: Слухайте й розумійте:
11 #
Мт. 15:18, 12:34; Дії 10:15, 11:8; Еф. 4:29; Як. 3:6; Рим. 14:14,20. не те, що входить в уста, опоганює людину, а те, що виходить з уст, опоганює людину.
12Тоді учні, підійшовши, кажуть Йому: Чи знаєш, що фарисеї, почувши ці слова, спокусилися?
13А Він у відповідь сказав: Кожна рослина, яку не посадив мій Небесний Отець, буде викоренена.
14 #
Мт. 23:16,24; Лк. 6:39; Рим. 2:19. Залиште їх: це сліпі проводирі сліпих. А коли сліпий веде сліпого, то обидва впадуть у яму.
15У відповідь Петро попросив Його: Поясни нам цю притчу.
16[Ісус] же відповів: Невже й досі ви не розумієте?
17Не можете збагнути, що все, що входить в уста, іде в шлунок і виходить геть?
18 #
Мт. 15:11. А те, що виходить з уст, виходить із серця – воно опоганює людину.
19 #
Рим. 1:29; Мт. 15:11. Адже із серця виходять лукаві думки, вбивства, перелюб, розпуста, злодійство, неправдиві свідчення, богозневага.
20Це те, що опоганює людину; їсти ж немитими руками не опоганює людини.
Віра жінки‑ханаанки
21 #
Мр. 7:24–30. #
Мр. 3:8. І вийшовши звідти, Ісус відійшов до околиць Тира й Сидона.
22 #
Мт. 17:15, 9:27. Жінка‑ханаанка з тих околиць вийшла й кричала, гукаючи: Господи, Сину Давидів, помилуй мене, бо мою доньку тяжко мучить біс!
23 #
Дії 16:17. Але Він не відповів їй ані слова. Підійшли Його учні та почали просити Його, кажучи: Відпусти її, бо вона кричить нам услід.
24 #
Мт. 10:6; Рим. 15:8. У відповідь Він сказав: Я посланий тільки до загиблих овець з дому Ізраїля.
25Вона ж підійшла, поклонилася Йому й каже: Господи, допоможи мені!
26 #
Мт. 7:6. А Він у відповідь промовив: Не годиться брати хліб у дітей і кидати щенятам.
27 #
Лк. 16:21. Вона сказала: Так, Господи, але й щенята їдять крихти, які падають зі столу їхніх панів.
28 #
Мт. 8:13. Тоді Ісус сказав їй у відповідь: О жінко, велика твоя віра! Нехай буде так, як ти хочеш! І видужала її дочка тієї ж миті.
29 #
Мр. 7:31–37. #
Мт. 5:1. Відійшовши звідти, Ісус наблизився до Галилейського моря і, піднявшись на гору, сів там.
30 #
Мт. 19:2; Мр. 3:10. І прийшло до Нього багато людей, маючи із собою кривих, сліпих, калік, німих і багатьох інших; їх поклали до Його ніг, а Він зцілив їх.
31 #
Мт. 8:27, 9:33, 11:5; Лк. 2:20; 1 Цар. 1:48; Пс. 40:14. Тож люди дивувалися, коли бачили, що німі говорять, каліки здорові, кульгаві ходять, і сліпі бачать, – прославляли Бога Ізраїлевого.
Нагодування чотирьох тисяч
32 #
Мр. 8:1–10; Ів. 6:1–13. #
Мт. 9:36. А Ісус, покликавши Своїх учнів, сказав: Жаль Мені цих людей, бо вже три дні перебувають зі Мною і не мають що їсти. Не хочу відпустити їх голодними, щоби часом не ослабли в дорозі.
33Та учні кажуть Йому: Звідки нам у пустелі взяти стільки хліба, щоб нагодувати таку юрбу?
34А Ісус запитує: Скільки хлібів маєте? Вони відказали: Сім і декілька рибин.
35Звелівши людям сісти на землі,
36Він узяв сім хлібів і рибу та, віддавши подяку, переломив і давав учням, а учні – людям.
37 #
Мт. 16:10. Усі поїли й наситилися. І зібрали кусків, що залишилися, сім повних кошиків.
38А тих, які їли, було чотири тисячі чоловіків, не рахуючи жінок і дітей.
39 #
Мт. 14:23. Відпустивши народ, Ісус сів у човен і прибув до околиць Магдалинських.
Поточний вибір:
:
Позначайте
Копіювати
Порівняти
Поділитись
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
БІБЛІЯ Сучасний переклад © Українське Біблійне Товариство (2020-2023)