КНИГА ІСУСА НАВИНА 22
22
Нащадки Рувима, Ґада та половини племені Манассії повертаються до своїх земель
1Прийшов час, коли Ісус покликав військових із нащадків Рувима, Ґада й половини племені Манассії,
2 #
4 М. 32:20. і сказав їм: Ви дотримались усього, що звелів вам Мойсей, Господній слуга; ви були також слухняні моїм велінням в усьому, що я вам наказував.
3Ви не залишали ваших братів упродовж цих багатьох днів аж до сьогодні, бездоганно дотримуючись Заповідей і постанов Господа, вашого Бога.
4 #
4 М. 32:33. Тепер же, коли Господь, ваш Бог, подарував спокій вашим братам, як обіцяв їм, тому ви також вирушайте й повертайтесь до ваших наметів, – у край вашої спадщини, яку вам дав Господній слуга Мойсей на іншому боці Йордану.
5 #
5 М. 8:6, 13:4. Але пильно дбайте про те, щоб виконувати Заповіді й Закон, як заповів вам Мойсей, Господній слуга. Любіть Господа, вашого Бога, й ходіть лише Його дорогами, дотримуючись Його Заповідей; прихиляйтесь до Нього й служіть Йому вашим щирим серцем й усією вашою душею.
6Поблагословив їх Ісус, і відпустив. Тож вони вирушили до своїх наметів.
7 #
4 М. 32:33. Як відомо, одній половині племені Манассії Мойсей дав наділ у Башані, а його другій половині дав Ісус володіння з їхніми братами на другому, західному, боці Йордану. Тож, випроваджуючи їх до своїх домівок, Ісус поблагословив їх.
8 #
4 М. 31:26, 27; 1 Сам. 30:24. Промовляючи до них, він сказав: Ви повертаєтесь до своїх наметів з великим багатством, – з вельми численними стадами худоби, зі сріблом, золотом, міддю, залізом і великою кількістю одягу. Поділіться здобутим у ваших ворогів зі своїми братами.
9Попрощавшись з рештою Ізраїльтян у Шіло, що в ханаанському краю, сини Рувима, сини Ґада й сини половини племені Манассії вирушили в дорогу, в Ґілґал, у край своєї спадщини, в якій оселились за велінням Господа, отриманим через Мойсея.
Жертовник «Свідок» над Йорданом
10Коли ж сини Рувима, сини Ґада й половина племені Манассії повернулись до надйорданських околиць, що в ханаанському краю, то збудували там, над Йорданом, жертовник. З вигляду це був досить величний жертовник.
11Тому Ізраїльтяни з іншого боку Йордану почали говорити: Подивіться, що утворили нащадки Рувима, нащадки Ґада й половина племені Манассії! Вони збудували жертовник на кордоні ханаанського краю в йорданській околиці, в межах Ізраїлю!
12 #
Іс. Нав. 22:16. Тож, почувши таке, Ізраїльтяни зібрали всю Ізраїльську громаду в Шіло, аби виступити проти них (зайорданців) війною.
13Проте спочатку Ізраїльтяни послали до нащадків Рувима, до нащадків Ґада, й до половини племені Манассії в Гілеадський край сина священика Елеазара, Пінхаса,
14а з ним десять старійшин, – по одному старійшині з кожного племені за ім’ям патріархів від усього Ізраїлю. Кожен з них був главою й начальником батьківського роду серед тисяч Ізраїльтян.
15Вони прийшли до нащадків Рувима, до нащадків Ґада та до половини покоління Манассії в Гілеадський край і звернулися до них з такими словами:
16Передаємо слова Господньої громади: Що це за зрадництво ви учинили щодо Ізраїлевого Бога?! Адже виходить, що ви відступили від Господа, спорудивши собі власний жертовник; такими діями ви тепер учинили бунт проти Господа!
17 #
4 М. 25:3. Хіба недостатньо нам гріха Пеора#22:17 Гріх Пеора – йдеться про моавського ідола Ваал-Пеора, під час служіння якому жінки віддавались розпусті (див. 4 М. 25:1–9)., від якого ми й досі ще не оправились і за який Господнє покарання спіткало всю громаду?!
18Адже ви тепер знову відступаєте від Господа! Може статися так: сьогодні ви підняли бунт проти Господа, а завтра Його гнів запалає на всю громаду Ізраїлю!
19Тож сьогодні, якщо земля, якою ви володієте, нечиста, то перейдіть у край Господнього володіння, туди, де знаходиться Господній Намет, й отримайте спадщину поміж нами, тільки не бунтуйте проти Господа, й не повставайте проти нас, спорудивши собі власний жертовник, окрім жертовника Господа, нашого Бога.
20Хіба не впав гнів Господній на всю громаду Ізраїлю, коли Ахан, син Зераха, вчинив тяжкий злочин, зазіхнувши на закляте? Хоч завинив один чоловік, але не тільки він загинув через свій гріх!?
21Відповідаючи, нащадки Рувима, нащадки Ґада й половина племені Манассії сказали начальникам тисяч Ізраїлю:
22 #
Об. 18:8. Господь – Бог над богами! Господь – Бог над богами! Він усе знає, і нехай також зрозуміє Ізраїль! Якщо ми збунтувались, учинивши віроломство щодо Господа, то нехай вже сьогодні Він нас покарає!
23Якщо ми спорудили собі власний жертовник, аби, відступивши від Господа, приносити на ньому жертви всепалення, чи приносити на ньому мирні жертви, то нехай Господь нас не щадить!
24Але ж ні! Ми це зробили, побоюючись, аби в майбутньому ваші нащадки не сказали нашим нащадкам, говорячи: Що вам до Господа, Бога Ізраїлю?
25Адже Господь навіть зробив Йордан кордоном між нами та вами, нащадки Рувима й нащадки Ґада! Тож немає для вас жодної частки в Господі! Таким чином ваші нащадки відштовхнуть наших дітей від вшанування й страху перед Господом.
26З тієї причини ми вирішили: Побудуймо собі жертовник, але не задля жертв всепалення чи задля мирних жертв,
27але щоб він був німим свідком між нами й вами, та між нашими нащадками після нас, що ми бажаємо вшановувати Господа, звершуючи перед Ним служіння нашими жертвами всепалення та іншими нашими жертвами, а також нашими мирними жертвами. Нехай ніколи ваші нащадки не скажуть нашим нащадкам: Немає у вас нічого спільного з Господом!
28Ми розмірковували: Якби таке й сталось, що нам, або нашим дітям щось подібне колись сказали, то ми відповімо: Подивіться на цю подобу Господнього жертовника, який зробили наші батьки не для жертв всепалення, і не для мирних жертв, але для свідчення між нами та між вами!
29Нехай же ніколи не станеться таке, щоб ми збунтувалися проти Господа, чи відвернулись тепер від Господа, збудувавши власний жертовник для жертв всепалення, або мирних жертв, окрім жертовника Господа, нашого Бога, що перед Його Наметом Зборів.
30Коли ж священик Пінхас, старійшини громади та глави Ізраїльських тисяч, котрі були з ним, почули слова, які говорили нащадки Рувима, нащадки Ґада та нащадки Манассії, то визнали їх слушними.
31 Тоді син священика Елеазара, Пінхас, звертаючись до нащадків Рувима, нащадків Ґада й нащадків Манассії, сказав: Сьогодні ми переконались, що Господь з усіма вами, і ви не вчинили перед Господом жодного зрадництва; цим ви врятували Ізраїльтян від Господньої відплати.
32Залишивши Гілеадський край, син священика Елеазара, Пінхас, разом зі старійшинами повернулись від нащадків Рувима та від нащадків Ґада, в ханаанський край, до решти Ізраїльтян, і розповіли їм про розмову, що відбулась.
33Їхнє повідомлення сподобалось Ізраїльтянам. Вони віддали славу Богові Ізраїлю, й перестали говорити про те, щоб іти війною, і знищити край, в якому живуть нащадки Рувима та нащадки Ґада.
34А той жертовник нащадки Рувима й нащадки Ґада назвали Ед, тобто Свідок, мовляв: він свідчитиме серед нас, що Господь є нашим Богом!
Поточний вибір:
КНИГА ІСУСА НАВИНА 22: CUV
Позначайте
Копіювати
Порівняти
Поділитись
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
БІБЛІЯ Сучасний переклад © Українське Біблійне Товариство (2020-2023)
КНИГА ІСУСА НАВИНА 22
22
Нащадки Рувима, Ґада та половини племені Манассії повертаються до своїх земель
1Прийшов час, коли Ісус покликав військових із нащадків Рувима, Ґада й половини племені Манассії,
2 #
4 М. 32:20. і сказав їм: Ви дотримались усього, що звелів вам Мойсей, Господній слуга; ви були також слухняні моїм велінням в усьому, що я вам наказував.
3Ви не залишали ваших братів упродовж цих багатьох днів аж до сьогодні, бездоганно дотримуючись Заповідей і постанов Господа, вашого Бога.
4 #
4 М. 32:33. Тепер же, коли Господь, ваш Бог, подарував спокій вашим братам, як обіцяв їм, тому ви також вирушайте й повертайтесь до ваших наметів, – у край вашої спадщини, яку вам дав Господній слуга Мойсей на іншому боці Йордану.
5 #
5 М. 8:6, 13:4. Але пильно дбайте про те, щоб виконувати Заповіді й Закон, як заповів вам Мойсей, Господній слуга. Любіть Господа, вашого Бога, й ходіть лише Його дорогами, дотримуючись Його Заповідей; прихиляйтесь до Нього й служіть Йому вашим щирим серцем й усією вашою душею.
6Поблагословив їх Ісус, і відпустив. Тож вони вирушили до своїх наметів.
7 #
4 М. 32:33. Як відомо, одній половині племені Манассії Мойсей дав наділ у Башані, а його другій половині дав Ісус володіння з їхніми братами на другому, західному, боці Йордану. Тож, випроваджуючи їх до своїх домівок, Ісус поблагословив їх.
8 #
4 М. 31:26, 27; 1 Сам. 30:24. Промовляючи до них, він сказав: Ви повертаєтесь до своїх наметів з великим багатством, – з вельми численними стадами худоби, зі сріблом, золотом, міддю, залізом і великою кількістю одягу. Поділіться здобутим у ваших ворогів зі своїми братами.
9Попрощавшись з рештою Ізраїльтян у Шіло, що в ханаанському краю, сини Рувима, сини Ґада й сини половини племені Манассії вирушили в дорогу, в Ґілґал, у край своєї спадщини, в якій оселились за велінням Господа, отриманим через Мойсея.
Жертовник «Свідок» над Йорданом
10Коли ж сини Рувима, сини Ґада й половина племені Манассії повернулись до надйорданських околиць, що в ханаанському краю, то збудували там, над Йорданом, жертовник. З вигляду це був досить величний жертовник.
11Тому Ізраїльтяни з іншого боку Йордану почали говорити: Подивіться, що утворили нащадки Рувима, нащадки Ґада й половина племені Манассії! Вони збудували жертовник на кордоні ханаанського краю в йорданській околиці, в межах Ізраїлю!
12 #
Іс. Нав. 22:16. Тож, почувши таке, Ізраїльтяни зібрали всю Ізраїльську громаду в Шіло, аби виступити проти них (зайорданців) війною.
13Проте спочатку Ізраїльтяни послали до нащадків Рувима, до нащадків Ґада, й до половини племені Манассії в Гілеадський край сина священика Елеазара, Пінхаса,
14а з ним десять старійшин, – по одному старійшині з кожного племені за ім’ям патріархів від усього Ізраїлю. Кожен з них був главою й начальником батьківського роду серед тисяч Ізраїльтян.
15Вони прийшли до нащадків Рувима, до нащадків Ґада та до половини покоління Манассії в Гілеадський край і звернулися до них з такими словами:
16Передаємо слова Господньої громади: Що це за зрадництво ви учинили щодо Ізраїлевого Бога?! Адже виходить, що ви відступили від Господа, спорудивши собі власний жертовник; такими діями ви тепер учинили бунт проти Господа!
17 #
4 М. 25:3. Хіба недостатньо нам гріха Пеора#22:17 Гріх Пеора – йдеться про моавського ідола Ваал-Пеора, під час служіння якому жінки віддавались розпусті (див. 4 М. 25:1–9)., від якого ми й досі ще не оправились і за який Господнє покарання спіткало всю громаду?!
18Адже ви тепер знову відступаєте від Господа! Може статися так: сьогодні ви підняли бунт проти Господа, а завтра Його гнів запалає на всю громаду Ізраїлю!
19Тож сьогодні, якщо земля, якою ви володієте, нечиста, то перейдіть у край Господнього володіння, туди, де знаходиться Господній Намет, й отримайте спадщину поміж нами, тільки не бунтуйте проти Господа, й не повставайте проти нас, спорудивши собі власний жертовник, окрім жертовника Господа, нашого Бога.
20Хіба не впав гнів Господній на всю громаду Ізраїлю, коли Ахан, син Зераха, вчинив тяжкий злочин, зазіхнувши на закляте? Хоч завинив один чоловік, але не тільки він загинув через свій гріх!?
21Відповідаючи, нащадки Рувима, нащадки Ґада й половина племені Манассії сказали начальникам тисяч Ізраїлю:
22 #
Об. 18:8. Господь – Бог над богами! Господь – Бог над богами! Він усе знає, і нехай також зрозуміє Ізраїль! Якщо ми збунтувались, учинивши віроломство щодо Господа, то нехай вже сьогодні Він нас покарає!
23Якщо ми спорудили собі власний жертовник, аби, відступивши від Господа, приносити на ньому жертви всепалення, чи приносити на ньому мирні жертви, то нехай Господь нас не щадить!
24Але ж ні! Ми це зробили, побоюючись, аби в майбутньому ваші нащадки не сказали нашим нащадкам, говорячи: Що вам до Господа, Бога Ізраїлю?
25Адже Господь навіть зробив Йордан кордоном між нами та вами, нащадки Рувима й нащадки Ґада! Тож немає для вас жодної частки в Господі! Таким чином ваші нащадки відштовхнуть наших дітей від вшанування й страху перед Господом.
26З тієї причини ми вирішили: Побудуймо собі жертовник, але не задля жертв всепалення чи задля мирних жертв,
27але щоб він був німим свідком між нами й вами, та між нашими нащадками після нас, що ми бажаємо вшановувати Господа, звершуючи перед Ним служіння нашими жертвами всепалення та іншими нашими жертвами, а також нашими мирними жертвами. Нехай ніколи ваші нащадки не скажуть нашим нащадкам: Немає у вас нічого спільного з Господом!
28Ми розмірковували: Якби таке й сталось, що нам, або нашим дітям щось подібне колись сказали, то ми відповімо: Подивіться на цю подобу Господнього жертовника, який зробили наші батьки не для жертв всепалення, і не для мирних жертв, але для свідчення між нами та між вами!
29Нехай же ніколи не станеться таке, щоб ми збунтувалися проти Господа, чи відвернулись тепер від Господа, збудувавши власний жертовник для жертв всепалення, або мирних жертв, окрім жертовника Господа, нашого Бога, що перед Його Наметом Зборів.
30Коли ж священик Пінхас, старійшини громади та глави Ізраїльських тисяч, котрі були з ним, почули слова, які говорили нащадки Рувима, нащадки Ґада та нащадки Манассії, то визнали їх слушними.
31 Тоді син священика Елеазара, Пінхас, звертаючись до нащадків Рувима, нащадків Ґада й нащадків Манассії, сказав: Сьогодні ми переконались, що Господь з усіма вами, і ви не вчинили перед Господом жодного зрадництва; цим ви врятували Ізраїльтян від Господньої відплати.
32Залишивши Гілеадський край, син священика Елеазара, Пінхас, разом зі старійшинами повернулись від нащадків Рувима та від нащадків Ґада, в ханаанський край, до решти Ізраїльтян, і розповіли їм про розмову, що відбулась.
33Їхнє повідомлення сподобалось Ізраїльтянам. Вони віддали славу Богові Ізраїлю, й перестали говорити про те, щоб іти війною, і знищити край, в якому живуть нащадки Рувима та нащадки Ґада.
34А той жертовник нащадки Рувима й нащадки Ґада назвали Ед, тобто Свідок, мовляв: він свідчитиме серед нас, що Господь є нашим Богом!
Поточний вибір:
:
Позначайте
Копіювати
Порівняти
Поділитись
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
БІБЛІЯ Сучасний переклад © Українське Біблійне Товариство (2020-2023)