ІСАЇ 6:1-8
ІСАЇ 6:1-8 CUV
У рік смерті царя Уззії я побачив мого Владику, Який сидів на високому і піднесеному престолі, а краї Його шат наповнювали Храм. Над Ним стояли серафими. У кожного з них було по шість крил: двома він закривав своє обличчя, двома покривав свої ноги і двома літав. І волали вони один до другого, повторюючи: Святий, святий, святий Господь Саваот! Уся земля сповнена Його славою! Від голосу волаючих захиталися підвалини й пороги брам, і Храм наповнився димом. І я сказав: Горе мені! Я пропащий! Адже я людина з нечистими устами, і живу серед народу також з нечистими устами, в той час як мої очі побачили Царя, Господа Саваота. Тоді до мене підлетів один із серафимів, тримаючи в руці жаріюче вугілля, яке взяв щипцями з жертовника, і, доторкнувшись до моїх уст, сказав: Тепер, коли це доторкнулося до твоїх уст, твоя провина усунута, і твій гріх викуплений! І ось я почув голос мого Владики, Який говорив: Кого Мені послати, і хто піде для Нас? І я відповів: Ось я, пошли мене!





