ДІЇ 4:1-12

Коли вони промовляли до народу, підійшли до них священики, начальник сторожі храму та садукеї, обурені тим, що вони навчали народ, проповідували воскресіння з мертвих в Ісусі. Вони наклали на них руки і посадили у в’язницю до ранку, оскільки був уже вечір. Багато з тих, які чули слово, повірили; кількість таких людей сягала п’яти тисяч. А наступного дня в Єрусалимі зібралися їхні начальники, старші й книжники; і Анна – первосвященик, і Каяфа, й Іван, і Олександр, і всі інші, які були з первосвященицького роду; поставивши їх посередині, вони допитувалися: Якою силою чи яким ім’ям ви це зробили? Тоді Петро, сповнений Святим Духом, сказав їм: Начальники народу і старші [ізраїльські]! Якщо нас нині допитують про добрий вчинок хворій людині, як вона одужала, то хай буде всім вам і всьому народові ізраїльському відомо: Ім’ям Ісуса Христа, Назарянина, Якого ви розіп’яли. Його Бог воскресив із мертвих; це Він зцілив того, хто стоїть перед вами. Він є камінь, знехтуваний вами, будівничими, – камінь, що став наріжним. І в нікому іншому немає спасіння, бо під небом немає іншого імені, даного людям, яким належить нам спастися!