ДІЇ 20:1-12

Коли колотнеча вгамувалася, Павло скликав учнів, потішив і поцілував їх та й вибрався йти до Македонії. Пройшовши ті краї й підбадьоривши тамтешніх багатьма виступами, він прибув до Греції і прожив там три місяці. Оскільки юдеї вчинили змову проти нього, коли він хотів відплисти до Сирії, то він надумав повернутися через Македонію. З ним пішов [аж до Азії] син Пірра Сопатер з Вереї, солуняни Аристарх і Секунд, дервієць Гай, Тимофій та азійці Тихик і Трохим. Вони вирушили раніше й очікували нас у Троаді, а ми відпливли після днів Опрісноків із Филип і прибули до них через п’ять днів у Троаду, де прожили сім днів. Першого ж дня тижня, коли ми зібралися для ламання хліба, Павло промовляв до них і, бажаючи відбути наступного дня, затягнув слово до півночі. У горниці, де ми зібралися, було багато світильників. А один юнак на ім’я Євтих сидів на підвіконні. Оскільки Павло довго промовляв, Його здолав глибокий сон. Зморений сном, він упав додолу з третього поверху; його підняли мертвим. Зійшовши, Павло припав до нього, обняв і сказав: Не тривожтеся, бо його душа в ньому! Повернувшись, він переломив хліб і спожив, і довго промовляв, аж до світанку, а після того відбув. А юнака привели живим, і безмірно зраділи.