ДІЇ 1:12-26

Тоді вони повернулися в Єрусалим з гори, званої Оливною, що недалеко від Єрусалима, – на відстані ходи в суботу. Прийшовши, вони ввійшли в горницю, де були Петро та Іван, Яків і Андрій, Пилип і Хома, Вартоломій та Матвій, Яків Алфеїв та Симон Зилот і Юда Яковів. Усі вони з жінками, з Марією, матір’ю Ісуса, та Його братами перебували однодушно в молитві [й благанні]. Тими ж днями Петро, ставши серед братів, а людей було близько ста двадцяти осіб, сказав: Мужі, брати! Треба було, аби сповнилося Писання, яке провіщав Дух Святий устами Давида про Юду, котрий привів тих, які схопили Ісуса, бо він був зарахований до нас і отримав частку в цьому служінні. Він здобув місце ціною неправди і, коли впав сторчма головою, розпоров живіт, і випали всі його нутрощі. Це стало відомо всім мешканцям Єрусалима, тому те місце їхньою мовою зветься Акелдама, тобто Поле крові. Адже в книзі Псалмів написано: Нехай стане його житло пусткою і хай не буде нікого, хто жив би в ньому! А також: Служіння його нехай візьме інший! Отже, треба, щоб один з тих мужів, який був з нами упродовж всього часу, коли Господь Ісус перебував і спілкувався з нами, – почавши від хрещення Івана і до дня, як Він вознісся від нас, – щоб разом із нами один з них був свідком Його воскресіння. І поставили двох: Йосипа, якого називали Варсавою, котрий був прозваний Юстом, і Маттія, та, помолившись, сказали: Ти, Господи, Який знаєш серця всіх, покажи, кого з цих двох Ти вибрав зайняти місце служіння і апостольства, замість Юди, який відпав, щоби піти на своє місце! І кинули жереб. І випав жереб на Маттія, якого й зараховано до одинадцятьох апостолів.