Марка 9
9
1І сказав їм: Істинно вам кажу: деякі з тих, що стоять тут, не скуштують смерті, доки не побачать Царства Божого, що прийшло в силі.
2А через шість днів Ісус узяв Петра, Якова та Іоана, вивів їх одних окремо на високу гору і преобразився перед ними:
3його одяг став блискучим, дуже білим, мов сніг, як на землі не може вибілити сукновал.
4І з’явився їм Ілля з Мойсеєм, і вони розмовляли з Ісусом.
5Петро, заговоривши, сказав Ісусу: Равві, нам добре тут бути. Давай ми зробимо три намети: один Тобі, один Мойсею і один Іллі
6(бо не знав, що сказати, тому що вони були налякані).
7І з’явилася хмара й отінила їх, і пролунав голос із хмари: Це Син Мій улюблений; Його слухайте!
8Раптом вони подивились навколо і вже нікого не побачили з собою, крім одного Ісуса.
9Коли ж вони спускалися з гори, Він наказав їм, щоб нікому не розповідали про те, що бачили, поки Син Людський не воскресне з мертвих.
10І вони утримали ці слова при собі, розмірковуючи між собою, що значить «воскреснути з мертвих».
11І запитали Його: Чому книжники кажуть, що спочатку має прийти Ілля?
12Він сказав їм у відповідь: Справді, спочатку прийде Ілля і все відновить. А як тоді про Сина Людського написано, що Він має багато постраждати і бути зневаженим?
13Та кажу вам, що Ілля вже приходив, і з ним зробили все, що хотіли, як написано про нього.
14Прийшовши до решти учнів, Iсус побачив навколо них багато народу й книжників, які сперечалися з ними.
15І відразу весь народ, побачивши Його, дуже здивувався і, підбігаючи, став вітати Його.
16Він запитав книжників: Про що ви сперечаєтеся з ними?
17Один з народу сказав у відповідь: Учителю, я привів до Тебе свого сина, одержимого німим духом.
18Де тільки схопить його, кидає його на землю, і той пускає піну, скрегоче зубами й ціпеніє. Я казав Твоїм учням, щоб вигнали його, та вони не змогли.
19Iсус сказав йому у відповідь: О, роде невіруючий! Доки Я буду з вами? Доки Я буду терпіти вас? Приведіть його до Мене!
20І його привели до Нього. Коли хлопець побачив Його, дух відразу затряс ним, і він упав на землю і почав качатися, пускаючи піну.
21Iсус запитав його батька: Як давно це сталося з ним? Той сказав: З дитинства.
22Дух багато разів кидав його і у вогонь, і у воду, щоб погубити його; але якщо можеш щось зробити, то зжалься над нами, допоможи нам.
23Ісус сказав йому: Якщо можеш повірити, то все можливо для того, хто вірить.
24І батько хлопця відразу вигукнув зі слізьми: Вірю, Господи, допоможи моєму невір’ю!
25Ісус, побачивши, що збігається народ, заборонив нечистому духу, сказавши йому: Духу німий і глухий! Наказую тобі: вийди з нього і більше не входь у нього!
26І дух, закричавши і сильно затрясши ним, вийшов, а хлопець став як мертвий, так що багато хто казав, що він помер.
27Та Ісус узяв його за руку і підвів його, і той устав.
28Коли Він увійшов у дім, Його учні запитали Його наодинці: Чому ми не могли вигнати його?
29Він сказав їм: Цей рід не може вийти інакше, як від молитви і по́сту.
30Пішовши звідти, вони проходили через Галілею, та Iсус не хотів, щоб хтось дізнався про це.
31Бо Він навчав Своїх учнів, кажучи їм: Син Людський буде виданий у руки людей, і вони вб’ють Його, та після того, як уб’ють, на третій день Він воскресне.
32Та вони не зрозуміли цих слів, а запитати Його боялись.
33Прийшов Він у Капернаум і, коли був у домі, запитав їх: Про що ви дорогою міркували між собою?
34Вони ж мовчали, бо дорогою сперечалися між собою, хто з них найбільший.
35Він сів, покликав Дванадцятьох і сказав їм: Хто хоче бути першим, нехай буде з усіх останнім і всім слугою.
36І, взявши дитину, поставив її посеред них, обняв її і сказав їм:
37Хто прийме одну таку дитину в Моє ім’я, той приймає Мене, а хто прийме Мене, той приймає не Мене, а Того, Хто Мене послав.
38Іоан сказав Йому у відповідь: Учителю, ми бачили чоловіка, який Твоїм іменем виганяє бісів, але з нами не ходить, і заборонили йому, бо він не ходить з нами.
39Та Ісус сказав: Не забороняйте йому, бо немає нікого, хто вчинить чудо Моїм іменем і зможе невдовзі злословити Мене.
40Бо хто не проти нас, той за нас.
41Бо хто напоїть вас чашею води в Моє ім’я, тому що ви Христові, істинно вам кажу: той не втратить своєї нагороди.
42А хто спокусить одного з цих малих, які вірують у Мене, тому було б краще, якби йому повісили на шию жорновий камінь і кинули в море.
43Якщо спокушає тебе твоя рука, відрубай її. Краще тобі ввійти в життя калікою, ніж з обома руками піти в геєну, у невгасимий вогонь,
44де їхній черв’як не вмирає і вогонь не згасає.
45І якщо спокушає тебе твоя нога, відрубай її. Краще тобі ввійти в життя кульгавим, ніж з обома ногами бути вкинутим у геєну, у невгасимий вогонь,
46де їхній черв’як не вмирає і вогонь не згасає.
47І якщо спокушає тебе твоє око, вирви його. Краще тобі ввійти в Царство Боже однооким, ніж з обома очима бути вкинутим у геєну вогненну,
48де їхній черв’як не вмирає і вогонь не згасає.
49Бо кожен буде посолений вогнем і кожна жертва буде посолена сіллю.
50Сіль — хороша річ, та якщо сіль стане несолоною, чим її приправити? Майте в собі сіль і майте між собою мир.
Поточний вибір:
Марка 9: НУП
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
Copyright © 2021 by Ю. Л. Попченко