Матвія 21
21
1Коли вони наблизилися до Єрусалима і прийшли у Віффагію, до Оливної гори, тоді Ісус послав двох учнів,
2сказавши їм: Підіть у село, що перед вами, і відразу знайдете прив’язану ослицю і з нею осля; відв’яжіть їх і приведіть до Мене.
3А якщо хтось скаже вам щось, ви скажете: Вони потрібні Господу, — і той відразу відішле їх.
4А все це сталося, щоб збулося сказане через пророка:
5Скажіть дочці Сіону: Ось твій Цар іде до тебе, лагідний і верхи на ослиці й осляті, дитинчаті під’яремної.
6Учні пішли й зробили так, як наказав їм Ісус:
7привели ослицю й осля, поклали на них свій одяг, і посадили Його на нього.
8Величезна ж кількість народу розстелила свій одяг на дорозі, а інші зрізали з дерев гілки і розстеляли їх на дорозі.
9А люди, які йшли попереду й позаду Iсуса, вигукували: Осанна Сину Давида! Благословенний Той, що йде в ім’я Господнє! Осанна у вишніх!
10Коли Він увійшов у Єрусалим, усе місто загуло й заговорило: Хто це такий?
11Народ казав: Це Ісус, Пророк із Назарета Галілейського.
12І Ісус увійшов у Храм Божий, і вигнав усіх, хто продавав і купував у Храмі, і перекинув столи міняльників грошей і лавки продавців голубíв.
13І сказав їм: Написано: Мій дім буде названий домом молитви, — а ви зробили з нього вертеп розбійників.
14І підійшли до Нього в Храмі сліпі й кульгаві, і Він зцілив їх.
15Первосвященники ж і книжники, побачивши чудеса, які Він чинив, і дітей, що вигукували в Храмі: Осанна Сину Давида! — обурилися
16і сказали Йому: Ти чуєш, що вони кажуть? Ісус сказав їм: Так. Хіба ви ніколи не читали: Із уст немовлят і грудних дітей Ти вчинив хвалу?
17І залишивши їх, вийшов з міста у Віфанію і там переночував.
18Вранці ж, повертаючись у місто, Він зголоднів.
19І, побачивши при дорозі одну смоковницю, підійшов до неї, та нічого на ній не знайшов, крім одного листя; і каже їй: Хай не буде більше на тобі плоду повік! І смоковниця відразу всохла.
20Побачивши це, учні здивувалися й сказали: Як це смоковниця відразу всохла?
21Ісус же сказав їм у відповідь: Істинно вам кажу: якщо матимете віру і не засумніваєтесь, то не тільки зробите те, що сталося зі смоковницею, але якщо й цій горі скажете: Зрушся й кинься в море, — то це станеться.
22І все, що тільки попросите в молитві з вірою, отримаєте.
23Коли Він прийшов у Храм, підійшли до Нього первосвященники й старійшини народу, як Він навчав, і сказали: Якою владою Ти це робиш і хто дав Тобі таку владу?
24Ісус сказав їм у відповідь: Запитаю і Я вас про одну річ; якщо скажете Мені про це, то і Я скажу вам, якою владою це роблю.
25Іоанове хрещення звідки було: з неба чи від людей? Вони ж міркували між собою, кажучи: Якщо скажемо: З неба, — Він скаже нам: Чому ж ви не повірили йому? —
26а якщо скажемо: Від людей, — боїмося народу, бо всі вважають Іоана за пророка.
27І сказали Ісусу у відповідь: Не знаємо. Сказав їм і Він: І Я не скажу вам, якою владою це роблю.
28Як ви думаєте? В одного чоловіка було два сини, і він, підійшовши до першого, сказав: Сину, піди попрацюй сьогодні в моєму винограднику.
29Той сказав у відповідь: Не хочу, — а потім розкаявся й пішов.
30І, підійшовши до другого, сказав те ж саме. Той сказав у відповідь: Іду, пане, — і не пішов.
31Котрий із двох виконав волю батька? Вони кажуть Йому: Перший. Ісус каже їм: Істинно вам кажу, що митники й блудниці перед вами йдуть у Царство Боже.
32Бо прийшов до вас Іоан шляхом праведності, і ви не повірили йому, а митники й блудниці повірили йому; ви ж, побачивши це, не розкаялись потім, щоб повірити йому.
33Послухайте іншу притчу. Був один господар дому, який посадив виноградник, обгородив його огорожею, викопав у ньому давильню, збудував вежу, здав його в оренду виноградарям, а сам поїхав в іншу країну.
34Коли ж наблизилася пора плодів, він послав до виноградарів своїх рабів, щоб узяти свої плоди.
35Та виноградарі схопили його рабів і кого побили, кого вбили, а кого побили камінням.
36Він знову послав інших рабів, більше від попередніх, та вони зробили з ними те саме.
37Наостанку послав до них свого сина, кажучи: Мого сина вже посоромляться.
38Та виноградарі, побачивши сина, сказали один одному: Це спадкоємець. Ходімо вб’ємо його і заволодіємо його спадщиною.
39І, схопивши його, викинули з виноградника і вбили.
40Отже, коли приїде господар виноградника, що він зробить з тими виноградарями?
41Вони кажуть Йому: Тих негідників жорстоко знищить, а виноградник здасть в оренду іншим виноградарям, які віддаватимуть йому плоди своєчасно.
42Ісус каже їм: Хіба ви ніколи не читали в Писанні: Камінь, який відкинули будівничі, став наріжним каменем; це було від Господа, і воно дивне в наших очах?
43Тому кажу вам, що буде забране у вас Царство Боже і віддане народу, який приноситиме його плоди.
44І хто впаде на цей камінь, той розіб’ється, а на кого він упаде, того роздавить.
45Почувши Його притчі, первосвященники й фарисеї зрозуміли, що Він говорить про них,
46і хотіли схопити Його, та побоялись народу, тому що Його вважали пророком.
Поточний вибір:
Матвія 21: НУП
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
Copyright © 2021 by Ю. Л. Попченко