Іоана 8

8
1Ісус же пішов на Оливну гору.
2А на світанку знову прийшов у Храм, і весь народ прийшов до Нього, і Він сів і почав навчати його.
3Тут книжники й фарисеї приводять до Нього жінку, схоплену на перелюбі, і, поставивши її посередині,
4кажуть Йому: Учителю, цю жінку схоплено на самому вчинку перелюбу,
5а Мойсей у Законі заповів нам побивати таких камінням. А Ти що скажеш?
6Казали ж це, спокушаючи Його, щоб мати в чому звинуватити Його. Та Ісус, нахилившись вниз, став писати пальцем по землі, ніби не чуючи їх.
7Коли ж вони продовжували питати Його, Він підвівся і сказав їм: Хто з вас без гріха, хай першим кине в неї камінь.
8І знову, нахилившись вниз, став писати по землі.
9Вони ж, почувши це і докорювані совістю, стали виходити один за одним, починаючи від старших і до останніх; і залишився один Ісус та жінка, що стояла посередині.
10Ісус, підвівшись і не побачивши нікого, крім жінки, сказав їй: Жінко, де оті твої обвинувачі? Ніхто не засудив тебе?
11Вона сказала: Ніхто, Господи. Ісус сказав їй: І Я не засуджую тебе. Іди і більше не гріши.
12І знову Ісус почав говорити до народу: Я — світло для світу: хто йде за Мною, той не буде ходити в темряві, але матиме світло життя.
13Тоді фарисеї сказали Йому: Ти Сам про Себе свідчиш, Твоє свідчення не істинне.
14Ісус сказав їм у відповідь: Хоч Я і Сам про Себе свідчу, Моє свідчення істинне, бо Я знаю, звідки прийшов і куди йду, а ви не знаєте, звідки Я прийшов і куди йду.
15Ви судите по плоті, Я не суджу нікого;
16а якщо Я і суджу, то Мій суд істинний, бо Я не один, але Я з Отцем, що Мене послав.
17А у вашому Законі написано, що свідчення двох людей істинне.
18Я Сам про Себе свідчу, і про Мене свідчить Отець, що Мене послав.
19Тоді вони сказали Йому: Де Твій Отець? Ісус відповів: Ви не знаєте ні Мене, ні Мого Отця; якби ви знали Мене, то знали б і Мого Отця.
20Ці слова Ісус сказав біля скарбниці, як навчав у Храмі, і ніхто не схопив Його, бо Його час ще не прийшов.
21І знову Ісус сказав їм: Я йду, і ви будете шукати Мене і помрете у своєму гріху. А куди Я йду, туди ви не можете прийти.
22Тоді іудеї сказали: Невже Він уб’є Себе, що каже: Куди Я йду, туди ви не можете прийти?
23Він сказав їм: Ви від нижніх, Я від вишніх; ви від цього світу, Я не від цього світу.
24Тому Я і сказав вам, що ви помрете у своїх гріхах; бо якщо не увіруєте, що це Я, то помрете у своїх гріхах.
25Тоді вони сказали Йому: Хто Ти? Ісус сказав їм: Те, що й казав вам від початку.
26Багато Я маю говорити й судити про вас, але Той, що Мене послав, є істинний, і що Я чув від Нього, те й кажу світу.
27Не зрозуміли вони, що Він сказав їм про Отця.
28Тоді Ісус сказав їм: Коли піднесете Сина Людського, тоді дізнаєтеся, що це Я і що Я нічого не роблю Сам від Себе, але як навчив Мене Мій Отець, те й говорю.
29І Той, що Мене послав, є зі Мною; Отець не залишив Мене одного, бо Я завжди роблю угодне Йому.
30Коли Він говорив це, багато хто увірував у Нього.
31Тоді Ісус сказав іудеям, які увірували в Нього: Якщо будете пробувати в Моєму слові, то ви дійсно Мої учні;
32і пізнаєте істину, й істина зробить вас вільними.
33Вони відповіли Йому: Ми нащадки Авраама і ніколи нікому не були рабами. Як же Ти кажеш: Станете вільними?
34Ісус відповів їм: Істинно, істинно вам кажу: кожен, хто чинить гріх, є рабом гріха.
35Та раб не пробуває в домі вічно, а Син пробуває вічно.
36Тож якщо Син зробить вас вільними, то ви дійсно будете вільними.
37Я знаю, що ви нащадки Авраама, але хочете вбити Мене, бо Моє слово не вміщається у вас.
38Я кажу те, що бачив у Мого Отця, а ви робите те, що бачили у вашого отця.
39Вони сказали Йому у відповідь: Наш отець — Авраам. Ісус каже їм: Якби ви були дітьми Авраама, то робили б діла Авраама,
40а ви хочете вбити Мене — Людину, Яка сказала вам істину, що почула від Бога. Авраам такого не робив.
41Ви робите діла свого отця. Вони ж сказали Йому: Ми не від блуду народилися, у нас один Отець — Бог.
42Ісус сказав їм: Якби Бог був вашим Отцем, то ви любили б Мене, тому що Я від Бога вийшов і прийшов; бо Я не Сам від Себе прийшов, а Він Мене послав.
43Чому ви не розумієте Моєї мови? Тому що не можете слухати Мого слова.
44Ви — від свого отця диявола і ви охоче виконуєте похоті свого отця. Він був людиновбивцею від початку і не встояв в істині, бо в ньому немає істини. Коли він каже неправду, то каже своє, бо він неправдомовець і батько неправди.
45А оскільки Я кажу істину, то ви не вірите Мені.
46Хто з вас докорить Мені за гріх? Якщо ж Я кажу істину, то чому ви не вірите Мені?
47Хто від Бога, той слухає слова Божі. Ви тому не слухаєте, що ви не від Бога.
48Тоді іудеї сказали Йому у відповідь: Чи не правильно ми кажемо, що Ти самаря´нин і що в Тобі біс?
49Ісус відповів: Нема в Мені біса, але Я шаную Свого Отця, а ви ганьбите Мене.
50Утім Я не шукаю Собі слави: є Той, що шукає і судить.
51Істинно, істинно вам кажу: хто дотримається Мого слова, той не побачить смерті повік.
52Тоді іудеї сказали Йому: Тепер ми знаємо, що в Тобі біс. Авраам помер, і пророки померли, а Ти кажеш: Хто дотримається Мого слова, той не скуштує смерті повік.
53Невже Ти більший від нашого отця Авраама, який помер? І пророки померли. Ким Ти Себе робиш?
54Ісус відповів: Якщо Я Сам Себе прославляю, то Моя слава ніщо. Мене ж прославляє Мій Отець, про Якого ви кажете, що Він ваш Бог.
55Та ви не знаєте Його, а Я знаю Його, і якщо скажу, що не знаю Його, то буду подібним до вас неправдомовцем; але Я знаю Його і дотримуюся Його слова.
56Авраам, ваш отець, був радий побачити Мій день; і побачив його, і зрадів.
57Тоді іудеї сказали Йому: Тобі ще й п’ятдесяти років немає, і Ти бачив Авраама?
58Ісус сказав їм: Істинно, істинно вам кажу: перш ніж народився Авраам, Я є.
59Тоді вони взяли каміння, щоб кинути в Нього, та Ісус скрився і вийшов із Храму, пройшовши посеред них, і так пішов.

Поточний вибір:

Іоана 8: НУП

Позначайте

Поділитись

Копіювати

None

Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть

YouVersion використовує файли cookie для персоналізації вашого досвіду. Використовуючи наш вебсайт, ви приймаєте використання файлів cookie, як описано в нашій Політиці конфіденційності