Дії Апостолів 8:25-40

Вони ж, засвідчивши і сказавши слово Господнє, пішли назад у Єрусалим і проповідували Євангеліє у багатьох самарянських селах. А Филипу ангел Господній сказав: Устань і йди на південь, на дорогу, яка веде з Єрусалима в Газу; вона пуста. Він устав і пішов. І ось ефіоп, євнух, вельможа Кандаки, цариці ефіопської, що завідував усією її скарбницею, який їздив у Єрусалим на поклоніння, вертався і, сидячи на своїй колісниці, читав пророка Ісаю. Дух сказав Филипу: Підійди й пристань до цієї колісниці. Филип підбіг і, почувши, що він читає пророка Ісаю, сказав: Чи ти розумієш, що читаєш? Той сказав: Як же я можу розуміти, якщо хтось не наставить мене? І попросив Филипа піднятись і сісти з ним. А уривок Писання, який він читав, був такий: Як вівця, Він був ведений на заколення, і як ягня перед своїм стрижієм безмовне, так Він не відкриває Своїх уст. У Своєму приниженні Він був позбавлений правосуддя, а про рід Його хто розповість? Бо забирається з землі Його життя. Євнух заговорив і сказав Филипу: Прошу тебе, скажи, про кого пророк каже це: про себе чи про когось іншого? І Филип, відкривши свої вуста і почавши від цього місця Писання, став благовістити йому про Ісуса. Коли ж вони їхали по дорозі, то приїхали до води, і євнух сказав: Ось вода; що заважає мені охреститися? Филип сказав: Якщо віруєш усім серцем, то можна. Той сказав у відповідь: Вірую, що Ісус Христос є Син Божий. І наказав зупинити колісницю, і вони обоє зійшли у воду, Филип і євнух, і він охрестив його. Коли ж вони вийшли з води, Дух Господній забрав Филипа, і євнух більше не бачив його, і їхав своєю дорогою, радіючи. А Филип опинився в Азоті і, проходячи, проповідував усім містам Євангеліє, аж поки не прийшов у Кесарію.