Дії Апостолів 5

5
1Один же чоловік на ім’я Ананія продав зі своєю дружиною Сапфірою маєток
2і з відома своєї дружини привласнив частину ціни, а якусь частину приніс і поклав до ніг апостолів.
3Та Петро сказав: Ананіє, чому сатана наповнив твоє серце, що ти сказав неправду Святому Духу і привласнив частину ціни землі?
4Коли вона була непроданою, хіба була не твоєю, і коли продалася, хіба гроші були не в твоїй владі? Навіщо ти замислив у своєму серці таку справу? Ти сказав неправду не людям, а Богу!
5Ананія, чуючи ці слова, впав і випустив дух; і великий страх напав на всіх, хто чув про це.
6Юнаки ж, уставши, обгорнули його і, винісши, поховали.
7Години через три після цього прийшла і його дружина, не знаючи про те, що сталося.
8Петро звернувся до неї: Скажи мені, чи за стільки ви продали землю? Та сказала: Так, за стільки.
9Та Петро сказав їй: Що це ви змовилися спокусити Духа Господнього? Ось біля дверей ноги тих, хто поховав твого чоловіка, і тебе вони винесуть.
10І вона відразу впала до його ніг і випустила дух. Юнаки ж, увійшовши, виявили її мертвою і, винісши, поховали біля її чоловіка.
11І великий страх напав на всю церкву і на всіх, хто чув про це.
12Руками ж апостолів чинилося багато знамень і чудес у народі (Усі вони однодушно пробували в портику Соломона.
13З інших же ніхто не наважувався пристати до них, а народ величав їх.
14А віруючих все більше приєднувалося до Господа, безліч чоловіків і жінок),
15так що на вулиці виносили хворих і клали на ліжках і постелях, щоб бодай тінь Петра, що проходив, упала на когось із них.
16Стікалося також у Єрусалим багато людей з навколишніх міст, несучи хворих і мучених нечистими духами, і всі вони зцілялися.
17Тоді, вставши, первосвященник і всі, що були з ним (це секта садукеїв), наповнилися заздрістю,
18і наклали свої руки на апостолів, і посадили їх у громадську в’язницю.
19Та ангел Господній уночі відчинив двері в’язниці і, вивівши їх, сказав:
20Ідіть і, ставши у Храмі, говоріть народу всі слова цього життя.
21Вони, почувши це, увійшли на світанку в Храм і стали навчати. А первосвященник і ті, що були з ним, прийшовши, скликали Синедріон і всіх старійшин синів Ізраїля і послали у в’язницю привести апостолів.
22Та слуги, прийшовши, не знайшли їх у в’язниці і, повернувшись, повідомили:
23В’язницю ми виявили дуже надійно замкненою, і сторожа стояла зовні перед дверима, а, відчинивши, нікого всередині не знайшли.
24Коли почули ці слова священник, і начальник храмової сторожі, і первосвященники, то були в замішанні щодо них, що б це означало.
25А хтось прийшов і повідомив їм: Ось чоловіки, яких ви посадили у в’язницю, стоять у Храмі і навчають народ.
26Тоді начальник сторожі пішов зі слугами і привів їх без примусу, бо вони боялися народу, щоб їх не побили камінням.
27Привівши ж, поставили їх в Синедріоні; і первосвященник запитав їх:
28Чи не наказували ми вам суворо не навчати цим іменем? А ви ось наповнили Єрусалим своїм вченням і хочете навести на нас кров цього Чоловіка.
29Та Петро й інші апостоли сказали у відповідь: Треба слухатись Бога, а не людей.
30Бог наших отців воскресив Ісуса, Якого ви вбили, повісивши на дереві.
31Його Бог підніс Своєю правицею на Начальника й Спасителя, щоб дати Ізраїлю покаяння і прощення гріхів.
32І ми Його свідки в цих речах, а також Святий Дух, Якого Бог дав тим, хто слухається Його.
33Почувши це, вони розлютились і замишляли вбити їх.
34Тоді встав у Синедріоні один фарисей на ім’я Гамаліїл, учитель Закону, шанований усім народом, і наказав вивести апостолів на короткий час,
35і сказав їм: Мужі ізраїльські! Стережіться того, що ви збираєтесь робити з цими людьми.
36Бо перед цими днями постав Февда, видаючи себе за когось великого, і до нього пристало близько чотирьохсот чоловік; він був убитий, а всі ті, що слухалися його, розсіялись і зійшли нанівець.
37Після цього в дні пере́пису постав Іуда Галілеянин і повів за собою чимало народу; та й він загинув, а всі ті, що слухалися його, розбіглися.
38І тепер кажу вам: відстаньте від цих людей і облиште їх, бо якщо цей задум і ця справа від людей, то вона сама зруйнується,
39а якщо від Бога, то ви не зможете зруйнувати її. Стережіться, щоб вам не виявитися й богоборцями.
40Вони послухалися його, і, покликавши апостолів, побили їх, і, наказавши не говорити іменем Ісуса, відпустили їх.
41Вони ж пішли з Синедріону, радіючи, що за Його ім’я удостоїлися зазнати ганьби.
42І кожного дня у Храмі і по домах не переставали навчати і благовістити про Ісуса Христа.

Поточний вибір:

Дії Апостолів 5: НУП

Позначайте

Поділитись

Копіювати

None

Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть

YouVersion використовує файли cookie для персоналізації вашого досвіду. Використовуючи наш вебсайт, ви приймаєте використання файлів cookie, як описано в нашій Політиці конфіденційності