Діяння Апостолів 3:1-11

Одного дня Петро та Іоан йшли до храму у третю годину дня. То був час молитви. А тут якісь люди несли чоловіка, каліку від народження. Його щодня садили біля храмових воріт, що називалися Красною Брамою, щоб він міг просити милостині в тих, хто йшов до храму. Коли жебрак побачив, що Петро й Іоан входять до храму, він попросив у них грошей. Апостоли поглянули на нього й Петро сказав: «Подивися на нас!» Він подивився на них, сподіваючись щось від них одержати. Але Петро промовив: «Я не маю ні срібла, ні золота, але я дам тобі те, що маю: Ім’ям Ісуса Христа з Назарета, встань і йди!» Тоді Петро взяв каліку за праву руку та підняв його. І негайно ноги й ступні того чоловіка зміцніли. Жебрак стрибком став на ноги й почав ходити. Він рушив із ними до храму, походжав і підстрибував, славлячи Бога. Всі люди бачили, як він ходить і як славить Бога. Вони впізнали в ньому того жебрака, який завжди сидів і просив милостині біля Красної Брами храму. І всі були здивовані з того, що сталося з цим чоловіком. Через те, що жебрак тримався за Петра й Іоана, всі люди, здивовані, збіглися до них. Вони знаходилися в місці храму, що називалося Соломонів ґанок.