Матей 21:1-16

А як зближались до Єрусалиму, й прийшли в Витфагию, до гори Оливної, послав тодї Ісус двох учеників, глаголючи їм: Ідїть у село, що перед вами, й зараз знайдете ослицю, привязану й осля з нею; одвязавши, приведїть менї. І коли хто вам казати ме що, скажіть: Що Господеві треба їх; зараз же відпустить їх. Се ж усе сталось, щоб справдилось, що промовив пророк, глаголючи: Скажіть дочцї Сионській: Ось цар твій іде до тебе, тихий, сидячи на ослї й на ослятї, синові підяремної. Пійшовши ж ученики, вчинили, як звелїв їм Ісус, і привели ослицю і осля, й положили на них одежу свою, та й посадили Його верх неї. Пребагато ж народу простилали одежу свою по дорозї; инші ж різали віттє з дерева і встилали дорогу. Народ же, що йшов попереду й позаду, покликував, говорячи: Осанна сину Давидовому: Благословен грядущий в імя Господнє; Осанна на вишинах. А як увійшов Він у Єрусалим, здвигнувсь увесь город, говорячи: Хто се такий? Народ же казав: Се Ісус, пророк із Назарета Галилейського. І прийшов Ісус у церкву Божу, й повиганяв усїх, що продавали да торгували в церкві, й поперевертав столи в міняльників, і ослони в тих, що продавали голуби; і рече до них: Писано: Дом мій дом молитви звати меть ся; ви ж його зробили вертепом розбійників. І приходили до Него в церкві слїпі й криві, і сцїляв їх. Бачивши ж архиєреї та письменники чудеса, що Він робив, і хлопят, що покликували в церкві, й казали: Осанна сину Давидовому, розлютувались, і казали до Него: Чи чуєш, що оцї кажуть? Ісус же рече їм: Так. Хиба ви нїколи не читали: Що з уст немовляток і ссущих вирядив єси хвалу?