Дії 8:1-25

Савло ж похваляв убийство його. Стало ся ж того дня велике гоненнє на церкву Єрусалимську і всї порозсипались по землях Юдейських та Самарийських, окрім апостолів. Поховали ж Стефана побожні люде, і счинили великий плач по нему. Савло ж руйнував церкву, входячи в доми та хапаючи і виволїкаючи чоловіків і жінок, і передавав у темницю. Которі ж порозсипались, ходили, благовіствуючи слово. І так, Филип, прийшовши в город Самарийський, проповідував їм Христа. І вважав народ на слова Филипові однодушно, слухавши і бачивши ознаки, що він робив. З многих бо, що мали духів нечистих, виходили вони, ревучи великим голосом; і многі розслаблені і криві сцїлялись. І стались радощі великі в городї тому. Один же чоловік, на ймя Симон, пробував перше у городї, і чарував та дивував народ Самарийський, кажучи, що він хтось великий. На него вважали всї від малого до старого, кажучи: Сей єсть велика сила Божа. Вважали ж на него через те, що доволї часу чарами дивував їх. Як же увірували Филипу, що благовіствував про царство Боже й імя Ісуса Христа, то хрестились і чоловіки й жінки. Увірував же і сам Симон, і, охрестившись, пробував у Филипа; а, видївши ознаки й чудеса великі, дивував ся. Почувши ж апостоли в Єрусалимі, що прийняла Самария слово Боже, послали до них Петра та Йоана, котрі прийшовши, молили ся про них, щоб прийняли Духа сьвятого. (Ще бо нї на кого з них не зійшов, а тільки охрещені були в імя Господа Ісуса.) Тодї клали руки на них, і прийняли вони сьвятого Духа. Видївши ж Симон, що положеннєм рук апостолських даєть ся Дух сьвятий, принїс їм грошей, говорячи: Дайте й менї власть таку, щоб, на кого я положу руки, прийняв Духа сьвятого. Петр же рече до него: Нехай срібло твоє з тобою буде на погибель, бо дар Божий думав єси за гроші здобути. Нема для тебе частини, анї долї в речі сїй, серце бо твоє не праве перед Богом. Покай ся ж у ледарстві сьому твоїм, та благай Бога: може відпустить ся тобі думка серця твого. Бо в жовчі гіркости і в увязї неправди виджу тебе. Озвав ся ж Симон та й каже: Молїть ся ви за мене Господу, щоб нїщо не найшло на мене, що ви сказали. Ті ж, що сьвідкували, глаголавши слово Господнє, вернулись у Єрусалим, і в многих селах Самарийських благовіствували.