Приповiстi 25:15-28

Володар зм’якшується терпеливістю, а м’якенький язик ломить кістку. Якщо мед ти знайшов, то спожий, скільки досить тобі, щоб ним не пересититися та не звернути. Здержуй ногу свою від дому твого товариша, щоб тобою він не переситивсь, і не зненавидів тебе. Молот, і меч, і гостра стріла, людина, що говорить на ближнього свого, як свідок брехливий. Гнилий зуб та кульгава нога це надія на зрадливого радника в день твого утиску. Що здіймати одежу холодного дня, що лити оцет на соду, це співати пісні серцю засмученому. Якщо голодує твій ворог нагодуй його хлібом, а як спрагнений він водою напій ти його, бо цим пригортаєш ти жар на його голову, і Господь надолужить тобі! Вітер північний народжує дощ, а таємний язик сердите обличчя. Ліпше жити в куті на даху, ніж з сварливою жінкою в спільному домі. Добра звістка з далекого краю це холодна водиця на спрагнену душу. Джерело скаламучене чи зіпсутий потік це праведний, що схиляється перед безбожним. Їсти меду багато не добре, так досліджувати власну славу неслава. Людина, що стриму немає для духу свого, це зруйноване місто без муру.