Приповiстi 22:1-16

Ліпше добре ім’я за багатство велике, і ліпша милість за срібло та золото. Багатий та вбогий стрічаються, Господь їх обох створив. Мудрий бачить лихе і ховається, а безумні йдуть і караються. Заплата покори і страху Господнього, це багатство, і слава, й життя. Тернина й пастки на дорозі лукавого, а хто стереже свою душу, відійде далеко від них. Привчай юнака до дороги його, і він, як постаріється, не уступиться з неї. Багатий панує над бідними, а боржник раб позичальника. Хто сіє кривду, той жатиме лихо, а бич гніву його покінчиться. Хто доброго ока, той поблагословлений буде, бо дає він убогому з хліба свого. Глумливого вижени, й вийде з ним сварка, і суперечка та ганьба припиняться. Хто чистість серця кохає, той має хороше на устах, і другом йому буде цар. Очі Господа оберігають знання, а лукаві слова Він відкине. Лінивий говорить: На вулиці лев, серед майдану я буду забитий! Уста коханки яма глибока: на кого Господь має гнів, той впадає туди. До юнакового серця глупота прив’язана, та різка картання віддалить від нього її. Хто тисне убогого, щоб собі збагатитись, і хто багачеві дає, той певно збідніє.