Приповiстi 12:8-28

Хвалять людину за розум її, а кривосердий стає на погорду. Ліпше простий, але роботящий на себе, від того, хто поважним себе видає, та хліба позбавлений. Піклується праведний життям худоби своєї, а серце безбожних жорстоке. Хто оброблює землю свою, той хлібом насичується, хто ж за марницею гониться, той позбавлений розуму. Безбожний жадає ловити у сітку лихих, а в праведних корень приносить плоди. Пастка злого в гріху його уст, а праведний з утиску вийде. Людина насичується добром з плоду уст, і зроблене рук чоловіка до нього впаде. Дорога безумця пряма в його очах, а мудрий послухає ради. Нерозумного гнів пізнається відразу, розумний же мовчки ховає зневагу. Хто правду говорить, той виявлює праведність, а свідок брехливий оману. Дехто говорить, мов коле мечем, язик же премудрих то ліки. Уста правдиві стоятимуть вічно, а брехливий язик лиш на хвилю. В серці тих, хто зло оре, омана, а радість у тих, хто дораджує мир. Жодна кривда не трапиться праведному, а безбожні наповняться лихом. Уста брехливі огида у Господа, а чинячі правду Його уподоба. Приховує мудра людина знання, а серце безумних глупоту викликує. Роботяща рука пануватиме, а лінива даниною стане. Туга на серці людини чавить її, добре ж слово її веселить. Праведний вивідає свою путь, а дорога безбожних зведе їх самих. Не буде ледачий пекти свого полову, а людина трудяща набуде маєток цінний. В путі праведности є життя, і на стежці її нема смерти.