Буття 21:22-34

І сталося часу того, і сказав Авімелех і Піхол, головний провідник його війська, до Авраама, говорячи: Бог із тобою в усьому, що ти робиш! А тепер присягни ж мені Богом отут, що ти не обманиш мене, і нащадка мого, і онука мого. І яка була ласка, яку я до тебе чинив, ти вчиниш зо мною та з краєм, що ти в нім чужинцем пробуваєш. І сказав Авраам: Я присягаю! І Авраам дорікав Авімелехові за криницю води, що її відняли були Авімелехові раби. І сказав Авімелех: Я не знаю, хто вчинив оту річ, ані ти не розповів мені, й ані я не чув, хібащо сьогодні. І взяв Авраам дрібну та велику худобу, та й дав Авімелехові, і обидва вони склали умову. І поставив Авраам сім овечок з дрібного товару осібно. І сказав Авімелех до Авраама: Що вони, сім овечок отих, що ти їх поставив осібно? А той відказав: Бо з моєї руки сім овечок ти візьмеш, щоб для мене були на свідоцтво, що я викопав цю криницю. Тому то назвав він це місце Беер-Шева, бо там поклялися вони. І склали умову вони в Беер-Шеві. І встав Авімелех та Піхол, головний провідник його війська, і вернулись вони до краю филистимського. А Авраам посадив тамариска в Беер-Шеві, і кликав там Ім’я Господа, Бога Вічного. І Авраам пробував у филистимській землі багато днів.