Рут 4:1-10

А Вооз прийшов до брами міста, сів там, і ось проходив найближчий родич, про якого говорив Вооз, і Вооз сказав йому: Підійди, такий-то, сядь тут! — і він підійшов і сів. А Вооз узяв десять мужів зі старійшин міста і сказав: Сядьте тут! — і вони сіли. А Вооз сказав найближчому родичеві: Мова йде про частину поля, яка є власністю нашого брата Авімелеха, що дана Ноеміні, котра повернулася з моавського поля. І я сказав: Повідомлю тебе, запропонувавши: Придбай це в присутності тих, які сидять тут, і перед старійшинами мого народу. Якщо викуповуєш, то викупляй; якщо ж не викуповуєш, то сповісти мені, і знатиму, бо немає іншого, хіба що ти, щоб викупити, а я є після тебе. І той сказав: Я є найближчим родичем, я викуплю! Тоді Вооз сказав: У день, коли придбаєш поле з руки Ноеміні та від Рути, моавійки, жінки померлого, то тобі треба і її взяти, щоб воскресити ім’я померлого в його спадку. А найближчий родич сказав: Тоді не зможу викупити собі, щоби часом я не знищив свого спадку. Викупи собі моє право найближчого родича, бо я не зможу викупити. І таке правило було раніше в Ізраїлі про право найближчого родича і про заміну: щоб закріпити кожне слово, то чоловік розв’язував своє взуття і давав своєму ближньому, який брав його право найближчого родича, і це було свідченням в Ізраїлі. І найближчий родич сказав Воозові: Придбай собі моє право найближчого родича! — і він розв’язав своє взуття, і дав йому. І сказав Вооз старійшинам і всьому народові: Ви сьогодні є свідками, що я придбав усе, що в Авімелеха, і все, що в Хелеона і Маалона, з руки Ноеміні. І придбав я собі за жінку Рут, моавійку, жінку Маалона, щоб воскресити ім’я померлого в його спадку, і не зникне ім’я померлого з-посеред його братів і з племені його народу. Ви сьогодні є свідками.