Филип’ян 2:12-30

Филип’ян 2:12-30 УТТ

Тому, мої любі, так як ви завжди були слухняні, не тільки коли я був присутній, але значно більше тепер, коли я відсутній, зі страхом і трепетом звершуйте своє спасіння. Адже то Бог за Своєю доброю волею викликає у вас і бажання, і дію. Усе робіть без нарікань і сумніву, щоб ви, непорочні та чисті, були бездоганними Божими дітьми серед лукавого й розбещеного роду, серед якого ви сяєте, мов світила у світі, дотримуючи слово життя мені для похвали в день Христа, що я недаремно біг, недаремно трудився. Та хоч і приношу себе на служіння і в жертву вашої віри, я радію і веселюся разом з усіма вами. Так само й ви радійте та веселіться разом зі мною. Маю в Господі Ісусі надію незабаром послати до вас Тимофія, щоб і я заспокоївся духом, довідавшись, що з вами. Оскільки я не маю нікого іншого з такою ж душею, хто би щиріше дбав про вас, адже всі шукають свого, а не того, що належить Ісусу Христу. Його ж досвідченість ви знаєте, що він, наче син батькові, послужив мені для Євангелія. Надіюся послати його, як тільки довідаюся, що буде зі мною. Але переконаний у Господі, що й сам незабаром прийду. Вважав за потрібне послати до вас Епафродита — мого брата, помічника і співвоїна, а вашого посланця і служителя в моїй потребі. Адже він побивався за всіма вами й був дуже стривожений, оскільки ви почули, що він захворів. Бо він захворів і був при смерті, але Бог помилував його, і не тільки його, а й мене, щоб я не мав смутку за смутком. Тому я швидко послав його, аби, побачивши його, ви знову зраділи, та щоб і я не страждав. Прийміть же його в Господі з повною радістю і шануйте таких, бо він за справу Христа був близько до смерті, наражаючи своє життя на небезпеку, аби доповнити недостаток вашого служіння для мене.

Безплатні плани читання та молитовні роздуми до Филип’ян 2:12-30