І.Навина 4
4
1І коли весь народ закінчив переходити Йордан, то Господь звернувся до Ісуса, промовляючи: 2Взявши з народу людей, по одному з кожного племені, 3дай їм вказівку, кажучи: Візьміть з-посеред Йордану дванадцять відповідних каменів і, понісши їх разом із собою, покладіть їх у вашому таборі, там, де отаборитеся вночі. 4Ісус, закликавши дванадцятьох славетних мужів з ізраїльських синів, по одному з кожного племені, 5сказав їм: Ідіть переді мною перед обличчям Господа на середину Йордану, і кожний, взявши звідти камінь, нехай винесе його на своїх плечах — за числом дванадцятьох ізраїльських племен, 6щоб вони завжди були для вас за лежачий знак. І коли тебе завтра запитає твій син, кажучи: Чим для вас є ці камені? — 7ти поясниш твоєму синові, кажучи: Тому що ріка Йордан спорожніла перед ковчега завіту Господа всієї землі, коли переходив його. Ось ці камені будуть на пам’ять вам, ізраїльським синам, навіки. 8І так учинили ізраїльські сини, як Господь заповів Ісусові, й, узявши дванадцять каменів з-посеред Йордану, — як і заповів Господь Ісусові, коли завершувався перехід ізраїльських синів, — і принесли разом із собою до табору, і там поклали. 9Ісус встановив і інших дванадцять каменів у самому Йордані на місці, що було під ногами священиків, які несли ковчег Господнього завіту, і вони є там аж до сьогоднішнього дня. 10А священики, які несли ковчег завіту, стояли в Йордані аж доки Ісус не завершив усе, що заповів Господь сповістити народові, і народ поспішив, і перейшов. 11І сталося, коли закінчив увесь народ переходити, то перейшов також ковчег Господнього завіту, і каміння перед ними. 12Перейшли також сини Рувима, сини Ґада і ті, хто з половини племені Манасії, озброєні перед ізраїльськими синами, як і заповів їм Мойсей. 13Сорок тисяч добре озброєних до бою перейшли перед Господом на війну проти міста Єрихону. 14У той день звеличив Господь Ісуса перед усім ізраїльським народом, і скільки часу він жив, його боялися так, як Мойсея. 15А далі Господь звернувся до Ісуса, промовляючи: 16Дай вказівку священикам, які несуть ковчег завіту Господнього свідчення, вийти з Йордану. 17Тож Ісус дав вказівку священикам, кажучи: Вийдіть з Йордану! 18І сталося, коли священики, які несли ковчег Господнього завіту, вийшли з Йордану і поставили ноги на землю, то вода Йордану потекла на своє місце і плила, як учора й третього дня, вздовж усього русла. 19І народ пішов від Йордану на десятий день першого місяця. Ізраїльські сини отаборилися в Ґалґалі, на частині, що на сході сонця від Єрихону. 20Ісус поставив у Ґалґалі цих дванадцять каменів, які взяв з Йордану, 21говорячи: Коли ваші сини запитають вас, кажучи: Що це за каміння? — 22сповістіть вашим синам: Ізраїль перейшов Йордан по сухому, 23коли Господь, наш Бог, висушив воду Йордану перед ними, доки вони не перейшли, — як учинив Господь, наш Бог, і з Червоним морем, яке Господь, наш Бог, висушив перед нами, доки ми не перейшли, 24щоб усі народи землі пізнали, що Господня сила є могутньою, і щоб ви вшановували Господа, вашого Бога, у всякий час.
Поточний вибір:
І.Навина 4: УТТ
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
© 2011, Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)