Даниїл 3:21-29

Даниїл 3:21-29 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)

Тож цих мужів у халатах, штанах, тюрбанах та іншому вбранні було зв’язано та кинуто в розжарену піч. Наказ царя був таким невідкладним, а піч такою гарячою, що язики вогню вбили тих воїнів, що кидали Шедраха, Мешаха та Аведнеґа. І ці троє, міцно зв’язані, впали в розжарену піч. Тоді цар Навуходоносор підвівся на ноги в подиві й запитав своїх радників: «Чи не кинули ми тих трьох мужів зв’язаними у вогонь?» Вони відповіли: «Так, о царю!» Він сказав: «Погляньте! Я бачу чотирьох мужів, що ходять у вогні, розв’язані та неушкоджені, а четвертий подібний до Сина Божого». Тоді Навуходоносор наблизився до отвору розжареної печі й гукнув: «Шедраху, Мешаху та Аведнеґу, слуги найвищого Бога, виходьте! Йдіть сюди!» Тож Шедрах, Мешах і Аведнеґо вийшли з вогню. І сатрапи, правителі, намісники та царські радники з’юрмилися навколо їх. Вони побачили, що вогонь не ушкодив їхні тіла, жодна волосина на їхніх головах не обсмалилася, халати їхні не обгоріли і чадом не пахло від них. Тоді Навуходоносор сказав: «Благословен будь, Боже Шедраха, Мешаха та Аведнеґа, який послав свого Ангела і врятував слуг своїх! Вони покладалися на нього й не послухалися царського наказу. Вони ладні були віддати свої життя аби не служити й не поклонятися ніякому богу, крім свого Господа. Тому я наказую, що людей будь-якого племені чи мови, хто б промовляв щось проти Бога Шедраха, Мешаха та Аведнеґа, буде розтерзано, а оселі їхні стануть купою каміння, бо немає іншого Бога, який би міг врятувати людей таким чином».

Даниїл 3:21-29 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)

Того часу ці мужі були пов’язані в своїх плащах, у своїх сорочках і в своїх шапках, і в своїх убраннях, і були повкидані до середини палахкотючої огненної печі. А що слово царя було гостре, то піч напалена була надзвичайно сильно, так що тих мужів, що підіймали, щоб укинути Шадраха, Мешаха та Авед-Неґо, забило їх огняне полум’я. А ці три мужі, Шадрах, Мешах та Авед-Неґо, упали до середини палахкотючої огненної печі пов’язані. Тоді цар Навуходоносор здивувався, і поспішно встав, заговорив та й сказав до своїх радників: Чи ж не трьох зв’язаних мужів ми кинули до середини огню? Ті відповіли та й сказали цареві: Певне, царю! Він відповів та й сказав: Таж я бачу чотирьох мужів непов’язаних, що ходять посеред огню, і шкоди їм нема, а вигляд того четвертого подібний до Божого сина! Тоді Навуходоносор наблизився до челюстів палахкотючої огненної печі, заговорив та й сказав: Шадраху, Мешаху та Авед-Неґо, раби Його, Бога Всевишнього, вийдіть і прийдіть! Тоді Шадрах, Мешах та Авед-Неґо вийшли з середини огню. І зібралися сатрапи, заступники, і підсатрапи, і цареві радники, та й побачили тих мужів, що огонь не мав сили над їхнім тілом, і не опалився волос їхньої голови, і їхні плащі не змінилися, і запах огню не ввійшов у них. Навуходоносор заговорив та й сказав: Благословенний Бог Шадраха, Мешаха та Авед-Неґо, що послав Свого Ангола, і врятував Своїх рабів, які надіялися на Нього. І вони не послухалися царського слова, і дали свої тіла на огонь, аби не служити й не кланятися іншому богові, крім Бога свого. А тепер від мене видається наказ, що кожен з народу, люду та язика, який скаже що згірдливе на Бога Шадраха, Мешаха та Авед-Неґо, буде почетвертований, а дім його обернений буде на сміття, бо немає іншого Бога, що міг би так урятувати, як оце.

Даниїл 3:21-29 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

І зараз повязано сих мужів та й у їх спідній й верхній одежі і в завоях на голові і в иншому убраннї вкинуто їх у піч, розпалену огнем. Та позаяк приказ царів був суворий, а піч була розпалена незвичайно, то полумя від огню вбило тих людей, що вкидали Седраха, Мисаха та Авденаго. А сї три мужі - Седрах, Мисах та Авденаго - впали в розпалену огнем піч, повязані. Царь Навуходонозор здивувався і встав швидко й сказав до своїх вельмож: Чи не трьох же мужів ми вкинули в огонь, повязаних? Вони відповіли цареві: Справдї так, царю! На це промовив він: Та бо я бачу чотирі мужі неповязані, що ходять в полумї, та й не видко на них ушкоди; й вид четвертого схожий на сина Божого (ангела). Тодї приступив Навуходонозор до челюстей печі, розпаленої огнем, і промовив: Седраше, Мисаше й Авденаже, ви слуги Бога найвисшого! вийдїть і приступіть ближше! Тодї Седрах, Мисах і Авденаго вийшли з посеред полумя. І зійшовшись сатрапи, намісники, отамани й радники цареві, завважали, що огонь над тїлами сих мужів не мав сили, й волоссє на голові в них не осмалилось, та й одежа на них не змінилась, а навіть і запаху огню не чути було від них. Тодї промовив Навуходонозор: Славен Бог Седрахів, Мисахів і Авденагів, що послав ангела свого та й визволив слуг своїх, що покладали надїю на нього й не послухали приказу царського й віддали свої тїла (огневі), щоб не служити й не покланятись иншому богові, окрім Бога свого! Тим же то дається від мене приказ, щоб кожного спроміж всякого народу, племени чи язика, хто б виповів зневагу проти Бога Седрахового, Мисахового й Авденагового, порубано на шматки, а його дім обернено в розвалища; бо нема иншого Бога, що міг би так спасати.