До римлян 15
15
1Ми, сильні, повинні нести слабості безсилих, а не собі догоджати.
2Кожен із нас нехай догоджає ближньому на добро для збудування. 3Бо й Христос не Собі догоджав, але як написано: Зневаги тих, хто Тебе зневажає, упали на Мене. 4А все, що давніше написане, написане нам на науку, щоб терпінням і потіхою з Писання ми мали надію. 5А Бог терпеливости й потіхи нехай дасть вам бути однодумними між собою за Христом Ісусом,
6щоб ви однодушно, одними устами славили Бога й Отця Господа нашого Ісуса Христа. 7Приймайте тому один одного, як і Христос прийняв нас до Божої слави.
8Кажу ж, що Христос для обрізаних став за служку ради Божої правди, щоб отцям потвердити обітниці, 9а для поган щоб славили Бога за милосердя, як написано: Тому я хвалитиму Тебе, Господи, серед поган, і Ім’я Твоє буду виспівувати! 10І ще каже: Тіштесь, погани, з народом Його! 11І ще: Хваліть, усі погани, Господа, виславляйте Його, усі люди! 12І ще каже Ісая: Буде корінь Єссеїв, що постане, щоб панувати над поганами, погани на Нього надіятись будуть! 13Бог же надії нехай вас наповнить усякою радістю й миром у вірі, щоб ви збагатились надією, силою Духа Святого!
14І я про вас сам пересвідчений, браття мої, що й самі ви повні добрости, наповнені всяким знанням, і можете й один одного навчати.
15А писав я вам почасти трохи сміліше, якби вам нагадуючи благодаттю, що дана мені від Бога, 16щоб був я слугою Христа Ісуса між поганами, і виконував святу службу Євангелії Божої, щоб приношення поган стало приємне й освячене Духом Святим. 17Тож маю я чим похвалитись у Христі Ісусі, щодо Божих речей,
18бо не смію казати того, чого не зробив через мене Христос на послух поган, словом і чином, 19силою ознак і чудес, силою Духа Божого, так що я поширив Євангелію Христову від Єрусалиму й околиць аж до Ілліріка. 20При тому пильнував я звіщати Євангелію не там, де Христове Ім’я було знане, щоб не будувати на основі чужій, 21але як написано: Кому не звіщалось про Нього, побачать, і ті, хто не чув, зрозуміють! 22Тому часто я мав перешкоди, щоб прибути до вас.
23А тепер, не маючи більше місця в країнах оцих, але з давніх літ мавши бажання прибути до вас, 24коли тільки піду до Еспанії, прибуду до вас. Бо маю надію, як буду проходити, побачити вас, і що ви проведете мене туди, коли перше почасти матиму я задоволення з вами побути. 25А тепер я йду до Єрусалиму послужити святим, 26бо Македонія й Ахая визнали за добре подати деяку поміч незаможним святим, що в Єрусалимі живуть. 27Бо визнали за добре, та й боржники вони їхні. Бо коли погани стали спільниками в їх духовнім, то повинні й у тілеснім послужити їм. 28Як це докінчу та достачу їм плід цей, тоді через ваше місто я піду до Еспанії. 29І знаю, що коли прийду до вас, то прийду в повноті Христового благословення. 30Благаю ж вас, браття, Господом нашим Ісусом Христом і любов’ю Духа, помагайте мені в молитвах за мене до Бога,
31щоб мені визволитися від неслухняних в Юдеї, і щоб служба моя в Єрусалимі була приємна святим, 32щоб із волі Божої з радістю прийти до вас і відпочити з вами! 33А Бог миру нехай буде зо всіма вами. Амінь.
Поточний вибір:
До римлян 15: UBIO
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
British and Foreign Bible Society 1962