Як покращити стосунки в шлюбі на прикладі 10 пар з Біблії?Sample

Єлкана і Анна

Вірші для роздумів:

• 1 Самуїла 1 розділ

• Єремія 17:5

Як душеопікун, я часто чую скарги чоловіків на дружин і навпаки. Найпоширеніше: чоловіки нарікають, що дружини не бажають інтимної близькості, а дружини — що чоловіки не виявляють турботи, не спілкуються і не поділяють їхніх емоцій. Шлюб — це союз дуже різних створінь. Ми відрізняємось не лише фізіологічно, але й способом мислення, вираження почуттів та прийняття рішень. Ми — наче з різних планет. Та при цьому наші очікування одне від одного часто сягають небес.

Увійшовши у стосунки, ми схильні думати, що кохана людина принесе в наше життя повноту щастя. Безумовно, любов і шлюб приносять багато радості, але жодна людина не здатна дати нам повноцінне щастя.

Для мене приклад цього — стосунки Анни та Єлкани. Анна глибоко страждала через безпліддя. І ось слова її чоловіка:

«Анно, чого ти плачеш? Чому не їси? Чому в скорботі твоє серце? Чи не ліпший я для тебе за десятьох синів?» (1 Сам. 1:8)

Єлкана щиро вважав, що його любов мала би бути достатньою для Анни. Він — запорука її щастя. Придивіться уважніше до його слів: «Чи не ліпший я за десятьох синів?»

Чому він так думав? Можливо, він вірив: «Я люблю тебе, я добрий чоловік — отже, ти маєш бути щасливою. Адже я поруч. У тебе є все, що потрібно. Чого ж ти сумуєш?»

Але чому Анна все ж не була щасливою, навіть маючи такого чоловіка?

Бо якою б доброю не була людина поряд, вона не здатна наповнити порожнечу душі. Ніхто, окрім Бога, не може дати справжню радість і мир.

Мене захоплює глибока віра Анни. Вона не звинувачує Єлкану, як це зробила Рахіль: «Дай мені дітей, бо якщо ні — я вмру» (Бут. 30:1). Вона не зривається на нього, не вимагає, щоби він розв'язав її проблему.

Анна йде до Бога. Вона плаче перед Ним, виливає Йому своє серце, і в молитві присвячує ще не народжену дитину Йому (1 Сам. 1:11). Анна знає, Хто є джерелом життя. Її віра — не в чоловіку, не в шлюбі, не в дитині, а в Господі.

Єлкана ж, хоч і з любов’ю, вірив у неправду: ніби його турбота може заповнити глибоку потребу серця. Це помилка, якої легко припуститись у стосунках.

У кожному шлюбі існує спокуса зробити з іншої людини ідола — покладати на неї надії, які належать лише Богові. Пророк Єремія застерігає нас від цього шляху:

«Проклята людина, що на людину покладається…» (Єрем. 17:5). Цей шлях ніколи не принесе повноти, миру й благословення.

Більше роздумів на цю тему ви знайдете в книзі «Мій недосконалий шлюб».

Питання для роздумів:

1. Чи не очікую я від шлюбу того, чого він дати не може?

2. Чи навчився я знаходити задоволення в Бозі та будувати щастя на близьких стосунках з Ним?

3. Чи не стала моя друга половинка моїм ідолом?